Віктор Франкенштайн
| Віктор Франкенштайн | |
|---|---|
 | |
| Інформація | |
| Стать | Чоловіча |
 Віктор Франкенштайн у Вікісховищі | |
Віктор Франкенштайн — головний герой роману Мері Шелі «Франкенштайн, або Сучасний Прометей»; італійсько-швейцарський вчений, який після вивчення хімічних процесів і розпаду живих істот зрозумів, як створити життя, і який створив живу істоту з неживої матерії.
Прототип[ред. | ред. код]
У деяких джерелах висувається припущення про те, що прототипом Франкенштайна послужив німецький учений Йоганн Конрад Діппель (1673—1734) або доктор Луїджі Гальвані.[1]
Один з персонажів повісті Франсуа-Фелікса Ногаре «Le Miroir des événements actuels ou la Belle au plus offrant,»(1790 р.), називається автором «Wak-wik-vauk-an-son-frankésteïn»[2], скорочено «Frankésteïn», але немає ніяких доказів, що Шеллі була знайома з цим твором.[3]
Історія[ред. | ред. код]
Віктор Франкенштайн народився в Неаполі, Італія, а виріс у Женеві. Батьки — Альфонс Франкенштайн і Каролін Бофорт померли від скарлатини, коли Віктору було 17 років. Франкенштайн закохується в Елізабет Лавенз, яка буде його нареченою.
З дитинства цікавиться роботами алхіміків, таких як Корнелій Агріппа, Парацельс і Альберт Магнус, і прагне відкрити легендарний еліксир життя. Він втрачає інтерес як до цих занять, так і до науки в цілому, побачивши рештки дерева, яке вразило блискавка; однак, в Інгольштадтському університеті Франкенштайн захоплюється хімією, і стає одержимим ідеєю створення життя в неживій матерії штучним шляхом.
Франкенштайн успішно досягає своєї цілі, однак створена ним істота є страшенно потворною. Він тікає від свого творіння, яке зникає і клянеться помститися своєму творцеві. Коли Вільяма знаходять вбитим, Франкенштайн відразу розуміє, що вбивця — його творіння, але не розголошує цього. Прибиральницю Франкенштайна, Юстіну, звинувачують у смерті хлопчика і страчують за це. Франкенштайна мучить почуття провини, однак він продовжує приховувати правду.
Пізніше істота знаходить вченого і просить його створити створіння-жінку. Франкенштайн погоджується, але вбиває це творіння. Розлючений, монстр Франкенштайна вбиває Генрі Клерваля, найкращого друга науковця, і Елізабет, наречену. Після цього Франкенштайн присвячує своє життя знищенню істоти.
Франкенштайн переслідує «диявола» до Арктики, маючи намір знищити його. Проте, вчений провалюється через крижину і помирає від пневмонії, попередньо розповідаючи про свою історію капітану корабля Роберту Уолтону. Його істота, виявивши смерть свого творця, чинить самогубство, спалюючи себе живим у «найпівнічнішій частині земної кулі».[4][5]
В інших творах[ред. | ред. код]
Множинність і неоднозначність трактувань книги створили передумови для постійних спроб осмислити і переосмислити сюжет — спочатку в театрі, а потім і в кінематографі. Саме в кінематографі Франкенштйна зробили «бароном» — в романі баронського титулу у нього не було, та й не могло бути, хоча б тому що він — женевець (після Реформації кантон Женева не визнавав дворянських титулів, хоча формально залишалися благородні сім'ї).
Вперше Віктор Франкенштайн з'явився у фільмі Томаса Едісона в 1910 році.
У серіалі «Одного разу в казці» в 5 серії 2-го сезону з'ясовується, що доктор Вейл виявляється з іншого, чорно-білого світу і є ніким іншим, як Віктором Франкенштайном.[6]
У серіалі «Бульварні жахи» Віктор Франкенштайн є одним з ключових персонажів. Також там з'являється Чудовисько Франкенштайна і Наречена Франкенштайна.
У 2016 році Королівський балет[7] і балет Сан-Франциско[8] спільно випустили адаптацію роману Мері Шеллі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Симачёв Е., Сердитый Г., Бирюков А. Вампиры, или Кровососущие трупы. — Geleos Publishing House, 2005
- ↑ Original text [Архівовано 2018-01-05 у Wayback Machine.] on Gallica.
- ↑ Douthwaite, Julia V.; Richter, Daniel. The Frankenstein of the French Revolution: Nogaret’s automaton tale of 1790. European Romantic Review. 20. Архів оригіналу за 11 травня 2018.
{{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка) - ↑ Plot summary. www.bbc.com. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
- ↑ Plot Summary of the Novel. knarf.english.upenn.edu. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
- ↑ Once Upon a Time — Behind the Magic, Titan Books, London, October 2013, p. 162. Facsimile by Google Books.
Archived copy. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 27 липня 2017.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Frankenstein — Productions — Royal Opera House. www.roh.org.uk. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 28 березня 2018.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка) - ↑ San Francisco Ballet - Production. www.sfballet.org. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка)
