Пневмонія
 |
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! |
| Пневмонія |
|
 |
|
|---|---|
| Рентгенографія гудного відділу, на якій видно пневмонічне затемення у правій легені. | |
| МКХ-10 | 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 23 |
| МКХ-9 | 480 |
| eMedicine | search/pneumonia |
| MeSH | D011014 |
Пневмоні́я, або Запалення легень (грец. πνευμονία, від πνεΰμων — легеня) — запалення легеневої тканини. Спричинюється головним чином мікроорганізмами, зокрема пневмококом.
Зміст |
Етіологія [ред.]
Пневмонія — це гостре інфекційне захворювання, переважно бактеріальної етіології, яке характеризується вогнищевим ураженням респіраторних відділів легень та наявністю внутрішньоальвеолярної ексудації.
Етіологічна структура пневмоній включає 5 видів причинних факторів:
- мікробний,
- вірусний,
- мікоплазмовий,
- мікропаразитарний,
- грибковий.
Якщо пневмонія має поліетіологічне походження, це значно обмежує ефективність лікування, утруднює проведення протиепідемічних заходів.
Основною причиною запалення легенів є стафілококи та віруси, тобто ті інфекції, які найменше піддаються впливу антибіотиків, сульфамідних препаратів та інших хіміотерапевтичних засобів.
Патогенез [ред.]
Головною ланкою у комплексі функціональних розладів при пневмонії є дихальна недостатність, тобто такий стан, при якому порушується легеневий газообмін або він підтримується на межі нормального рівня за рахунок завеликих енергетичних затрат організму хворого.
В основі майже всіх патологічних змін, які виникають при пневмонії, лежать два провідних причинних фактори — гіпоксія та токсикоз.
Гіпоксія респіраторного походження доповнюється гіпоксією циркуляторною, гемічною та гістотоксичною, тому кисневе голодування тканин, а також гіпоксемія та гіперкапнія хворих має складний генез.
До причинних факторів виникнення дихальної недостатності потрібно віднести порушення прохідності дихальних шляхів, альвеолярно-капілярний блок з зупинкою або послабленням альвеолярного дихання, скорочення дихальної поверхні легенів, зміна легеневого кровообігу, дихальних рухів ребер та діафрагми. Порушення прохідності дихальних шляхів є наслідком скупчення у їхньому просвіті слизу, гною, продуктів есквамації епітелія та розпаду легеневої тканини, а також набухання та набряку слизової оболонки, спазму бронхів та бронхіол, а іноді ларингоспазму.
Альвеолярно-капілярний блок виникає внаслідок накопичення у порожнині альвеол ексудату та інших мас, появи гіалінових мембран, спадання стінок альвеол при нестачі сурфактану, утворення навколо них «футляру» за рахунок клітковинної інфільтрації та розвитку сітки з волокон сполучної тканини (при інтерстиціальних та інших пневмоніях). Скорочення дихальної поверхні легенів відбувається внаслідок набряку, інфільтрації легеневої тканини, розвитку пульмофіброзу, ателектазів та емфіземи.[1]
Класифікація [ред.]
Пневмонія може бути:
- первинною, якщо вона виступає як самостійне захворювання,
- вторинною, якщо вона розвинулась на фоні іншої хвороби, наприклад, вторинна пневмонія на фоні хронічного бронхіту.
Крім того, пневмонія може бути одностороння, якщо уражена тільки одна легеня та двостороння, — обидві легені.
За ступенем поширеності пневмонію поділяють на:
- вогнищеву — таку, що займає невелику ділянку легені,
- сегментарну — поширюється на один або декілька сегментів легені,
- часткову — охоплює частку легені. Класичним прикладом часткової пневмонії є крупозна пневмонія.
- тотальну — якщо вона поширюється на всю легеню.
Пневмонія у розділі «[J00 J99] Хвороби системи дихання»[2]:
-
- J.12. Вірусна пневмонія, не класифікована в інших рубриках
- J.12.0 Аденовірусна пневмонія
- J.12.1 Пневмонія спричинена респираторно-синцитіальним вірусом
- J.12.2 Пневмонія спричинена вірусом парагрипу
- J.12.8 Інша пневмонія
- J.12.9 Вірусна пневмонія, неуточнена
- J.13. Пневмонія, спричинена Streptococcus pneumoniae
- J.14. Пневмонія, викликана Haemophilus influenzae
- J.15. Бактеріальна пневмонія, не класифікована в інших рубриках
- J.15.0 Пневмонія спричинена Klebsiella pneumoniae
- J.15.1 Пневмонія спричинена Pseudiomonas
- J.15.2 Пневмонія стафілококова
- J.15.3 Пневмонія стрептококкова, групи В
- J.15.4 Пневмонія спричинена іншими стрептококками
- J.15.5 Пневмонія спричинена Escherichia coli
- J.15.6 Пневмонія спричинена іншими аеробними грамнегативними бактеріями
- J.15.7 Пневмонія спричинена Mycoplasma pneumoniae
- J.15.8 Інша бактеріальна пневмонія
- J.15.9 Бактеріальна пневмонія неуточнена
- J.16. Пневмонія, спричинена іншими інфекційними збудниками, не класифікована в інших рубриках
- J.16.0 Пневмонія, спричинена хламідіями
- J.16.8 Пневмонія спричинена іншими уточненими інфекційними агентами
- J.17. Пневмонія при хворобах, класифікованих в інших рубриках
- J.17.0 Пневмонія при бактеріальних хворобах класифікованих в інших рубриках
- J.17.1 Пневмонія при вірусних хворобах класифікованих в інших рубриках
- J.17.2 Пневмонія при мікозах
- J.17.3 Пневмонія при паразитарних хворобах
- J.18. Пневмонія, збудник неуточнений
- J.18.0 Бронхопневмонія, неуточнена
- J.18.1 Верхньодолева пневмонія, неуточнена
- J.18.2 Гіпостатична пневмонія, неуточнена
- J.18.8 Інша пневмонія, збудник неуточнений
- J.18.9 Пневмонія, неуточнена
Офіційно виділяють такі види пневмонії:
- — негоспітальна (позалікарняна, розповсюджена, амбулаторна);
- — нозокоміальна (госпітальна, набута у лікувальному закладі);
- — аспіраційна;
- — пневмонія в осіб з тяжкими порушеннями імунітету (вроджений імунодефіцит, ВІЛ-інфекція, ятрогенна імуносупресія).
Крім того, залежно від тяжкості розрізняють пневмонію легкого, середньотяжкого та тяжкого перебігу.
Пневмонії з тяжким перебігом [ред.]
Пневмонія з тяжким перебігом — це особлива форма захворювання різної етіології, яка проявляється тяжким інтоксикаційним синдромом, гемодинамічними змінами, вираженою дихальною недостатністю та/або ознаками тяжкого сепсису або септичного шоку, характеризується несприятливим прогнозом та потребує проведення інтенсивної терапії.
Рекомендують виділяти «малі» та «великі» критерії визначення тяжкого перебігу пневмонії.
«Малі» критерії тяжкого перебігу пневмонії:
- — частота дихання 30 за 1 хв. та більше;
- — порушення свідомості;
- — SaO2 менше 90 % (за даними пульсоксиметрії), парціальна напруга кисню в артеріальній крові (далі — PaO2) нижче 60 мм рт. ст.;
- — систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.;
- — двобічне або багаточасткове ураження легень, порожнини розпаду, плевральний випіт.
«Великі» критерії тяжкого перебігу пневмонії:
- — потреба в проведенні штучної вентиляції легень;
- — швидке прогресування вогнищево-інфільтративних змін в легенях — збільшення розмірів інфільтрації більше ніж на 50 % протягом найближчих 2 діб;
- — септичний шок або необхідність введення вазопресорних препаратів протягом 4 год. та більше;
- — гостра ниркова недостатність (кількість сечі менше 80 мл за 4 год. або рівень креатиніну в сироватці крові вище 0,18 ммоль/л або концентрація азоту сечовини вище 7 ммоль/л (азот сечовини = сечовина (ммоль/л) / 2,14) за (відсутності хронічної ниркової недостатності).
Про тяжкий перебіг пневмонії свідчить наявність у хворих не менше двох «малих» або одного «великого» критерію, кожен з яких достовірно підвищує ризик розвитку летального кінця. У таких випадках рекомендується невідкладна госпіталізація хворих у відділення анестезіології та інтенсивної терапії (BAIT).[3]
Примітки [ред.]
- ↑ Єренков В. О. Невідкладна допомога у педіатрії: Довідник. — Кишинів: Картя молдовеняске, 1988.
- ↑ Клініко-статистична класифікація хвороб, розроблена на базі МКХ-10 (проект)
- ↑ Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія» - Наказ № 128 МОЗ України від 19.03.2007.
Література [ред.]
- Словник іншомовних слів / Під ред. О. С. Мельничука. — К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.
