Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІЛЛЯ

ІЛЛЯ (р. н. і р. с. невід.) — гравер по дереву 17 ст. З творчістю І. пов’язані найвищі досягнення укр. ксилографії 17 ст. Працював у 1630—60-х рр. у Львові й Києві. Чернець львів. Свято-Онуфріївського монастиря, потім — Києво-Печерської лаври. Створив понад 500 гравюр до книжкових видань, які містять чималу кількість істор. та етногр. відомостей і подробиць. Для Львівської братської друкарні у ренесансному стилі оздобив Псалтир (1637), Анфологіон (1638), Октоїх (1639), виконав більшість дереворитів до Апостола (1639). Переїхав до Києва на запрошення київ. митрополита П.Могили. Є припущення, що на поч. 1640-х рр. І. виїжджав до Молдавського князівства, де в Яссах (нині місто в Румунії) допоміг організувати школу і друкарню на зразок київських, виконав гравюри до Учительського Євангелія (1643). Серед кращих робіт київ. періоду — гравюри до Требника Петра Могили (1646) та 149 ілюстрацій до нездійсненого вид. Біблії (1645—49), в стилі яких поєднані риси бароко із сильним впливом нар. мист-ва. До вершин укр. графіки належить цикл із 40 гравюр І. до першого друкованого видання церковнослов’ян.-укр. мовою Патерика Києво-Печерського (1661). В них показано історію монастиря, з документальною точністю зображені його архіт. пам’ятки, місц. краєвиди, побутові епізоди. І. першим в укр. мист-ві створив образ художника — лаврського іконописця Алімпія. Гравюри І. послужили взірцем для ін. мистецьких творів, розповсюджувались у вигляді окремих зшитків, нар. картинок, альбомів. Творчість І. відіграла певну роль в утвердженні в укр. граверстві та мист-ві в цілому нових худож. жанрів — пейзажного, батального, портретного.

Література

• Ровинский Д.А. Подробный словарь русских граверов XVI–XIX веков, т. 1. СПб., 1895;
• Собко Н.П. Словарь русских художников, т. 2, вип. 1. СПб., 1895;
• Голубець М. Українське малярство під покровом ставропігії. Львів., 1920;
• Крип’якевич І. Причинки до словника українських граверів. «Бібліологічні вісті», 1926, № 4;
• Попов П. Матеріали до словника українських граверів. К., 1926;
• Січинський В. Історія українського граверства XVI–XVIII ст. Львів, 1937; Історія українського мистецтва, т. 2. К., 1967;
• Запаско Я.М. Мистецтво книги на Україні в XVI–XVIII ст. Львів, 1971;
• Степовик Д.В. Українська графіка XVI–XVIII ст. К., 1982;
• Сакович А.Г. Библия Илии. Киев, 1645–1649. «Панорама искусств», 1983, вып. 6;
• Логвин Г. З глибин. К., 1990;
• Юрчишин О.В. Гравер Ілля у містечку Кобиці. «Українське мистецтвознавство», 1993, вип. 1;
• Фоменко В.М. «Патерик Печерський» у дереворізах Ілії та Прокопія. «Українське мистецтвознавство», 1993, вип. 1.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Н.Г. Ковпаненко.; url: http://history.org.ua/?termin=Illja; том: 3