Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІМПЕРІАЛІЗМ

ІМПЕРІАЛІЗМ. Термін «імперіалізм» (від лат. imperium — наказ, верховна влада) вживається для означення: 1) політики встановлення та здійснення окремими державами контролю над більш слабкими у військ., екон. й культ. відношенні країнами та бездерж. територіями. Підвладні країни при цьому могли частково зберігати свою державність або бути повністю інкорпорованими. Контроль встановлювався з метою використання людських та матеріальних ресурсів і/або колонізації країн і територій. Політика І. могла здійснюватися шляхом завоювань чи невійськ. засобами екон. та культ. поневолення народів. Як правило, в результаті вдалого втілення такої політики в життя виникали імперії;

2) останньої, згідно з формаційною картиною істор. процесу (див. Формаційна теорія, Марксизм в історичній науці), стадії розвитку капіталізму, яка нібито передувала соціалізмові — першій стадії комунізму (див. Соціалізм, Комунізм). Таке вживання терміна набуло поширення після опублікування праці В.Леніна «Імперіалізм як найвища стадія капіталізму» (1917). В ній декларувалася теза: коли в світі «склалося панування монополій і фінансового капіталу, набув видатного значення вивіз капіталу, почався поділ світу міжнародними трестами і закінчився поділ усієї території землі найбільшими капіталістичними країнами», то це означає, що світ увійшов в імперіалістичну стадію розвитку.

С.В. Кульчицький.

Критики В.Леніна вказують на те, що, по-перше, в історії людського поступу імперіалістична політика була якісно іншою, ніж політика «поділу світу міжнародними капіталістичними країнами», оскільки суперництво між імперіалістичними д-вами має перш за все політ., а не екон. причини. Ліберальний економіст Й.-А.Шумпетер констатує, що територіальна експансія в 19 ст. не була невід’ємною рисою капіталіст. розвитку й конкуренції і, більше того, суперечила політ. та екон. засадам капіталізму, вона була нічим ін. як пережитком мілітаристського націоналізму періоду абсолютних монархій (див. Абсолютизм).

Тенденція світ. екон. розвитку, яку в формаційній теорії істор. процесу називають І., має в сучасній науці ін. назву — глобалізація. І. як такий (як істор. явище), на думку більшості дослідників, не пережив 20 ст.

Література

• Shumpeter J.A. Imperialism and Social Classes. New York, 1951;
• Barrat BrowN M. The economics of Imperialism. Harmondsworth, 1974;
• MommseN W. Theories of Imperialism. London, 1980; Империализм. В кн.:
• Аберкромби Н. и др. Социологический словарь. М., 2004.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: П.В. Голобуцький.; url: http://history.org.ua/?termin=Imperializm; том: 3