Соціалізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
«Серп і молот» — соціалістичний символ влади «Союзу робітників і селян» в 20-му столітті
Країни, які декларували соціалістичний шлях розвитку (середина XX ст.)
На початку XXI ст. соціалістичних держав залишилось п'ять: В'єтнам, Куба, КНДР, КНР і Лаос

Соціалі́зм — суспільне вчення, ідеалом якого є здійснення принципів соціальної справедливості і рівності.

Економічна основа соціалізму — «соціально справедливий» розподіл продуктів суспільної праці та система «соціального захисту».

За філософсько-економічним вченням К.Маркса та суспільно-політичною доктриною його послідовників — чисельних комуністичних ідеологів 20-го століття, соціалізм — це перехідний період від капіталізму до комунізму.

  • Одне з крайніх втілень ідей соціалізму на практиці — економічний, політичний і державний лад СРСР та його сателітів
  • Інша суспільна форма втілення ідей соціалізму сьогодні — «ринкова соціальна економіка» — господарство і суспільний лад більшості країн Західної та Центральної Європи.

Зміст

[ред.] Критика соціалізму

Фрідріх фон Гаєк у своєму magnum opus «Шлях до кріпацтва» (1944) вважав, що будь-яка форма соціалізму, колективізму та планової економіки суперечать ліберально-індивідуальним правам людини та принципам правової держави. Варварство та верховенство насильства не є результатом злобності як риси характеру окремих народів, а спричинене реалізацією соціалістичних вчень. Пізніше, він вважав, що навіть державні втручання, які не ставлять під питання існування ринкової економіки, можуть серйозно зменшити індивідуальну свободу людини. Він пропагував індивідуальну готовність до ризику. На його думку, лібералізм не є ані догматичним, ані субститутом релігії, але демократія без капіталізму є неможливою. Отже, економічна свобода є передумовою для будь-якої іншої свободи.

Представники Австрійської школи стверджували, що більшість спроб встановлення соціалістичного ладу покладались на вільні ринки інших країн для визначення цін товарів, виявлення успішних інновацій, та для експорту/імпорту товарів. Чорний ринок, хабарництво та блат є проявами економічних обчислень в соціалістичному суспільстві. Глобальний соціалістичний лад, повністю покладаючись на централізоване керування економікою не мав би таких можливостей відстеження успіхів капіталістичних економік.[1]

[ред.] Посилання

[ред.] Дивись також

[ред.] Критика соціалізму

Художня література критична до соціалізму:


Політика Це незавершена стаття з політики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Особисті інструменти