Вішвешвар Прасад Койрала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вішвешвар Прасад Койрала
неп. विश्वेश्वरप्रसाद कोइराला
Нині на посаді
Народився 8 вересня 1914(1914-09-08)[1][2]
Варанасі, Об'єднані провінції Аґри і Ауда, Британська Індія, Британська імперія
Помер 21 липня 1982(1982-07-21)[1][2][3] (67 років)
Катманду, Непал
Відомий як політик, письменник
Країна Непал
Alma mater Шотландський церковний коледжd, Калькуттський університет, Бенареський індуїстський університет і Harish Chandra Postgraduate Colleged
Політична партія Непальський конгресd
Батько Krishna Prasad Koiralad
Мати Divya Kumari Koiralad
У шлюбі з Sushila Koiralad[4]
Діти Пракаш Койралаd, Shashanka Koiralad, Dr. Shree Harsh Koiralad і Chetana Koiralad
Релігія атеїзм
Підпис
 Медіафайли у Вікісховищі

Вішвешвар Прасад Койрала (неп. विश्वेश्वरप्रसाद कोइराला; 8 вересня 1914 – 21 липня 1982), (непальська: 1971 BS Bhadra 24 - 2039 BS Shrawan 6) більш відомий як B. П. Койрала (неп. बीपी कोइराला), був непальським революціонером, політичним лідером і письменником. Він був Прем'єр-міністром Непалу з 1959 по 1960 рік[5]. Очолював соціал-демократичну політичну партію Непальський конгрес. Він був дідусем боллівудської актриси Маніші Койрали та старшим братом колишнього прем'єр-міністра Гіріджі Прасада Койрали та молодшим братом колишнього прем'єр-міністра Матріки Прасад Койрали.

Койрала був першим демократично обраним і 22-м прем'єр-міністром Непалу. Він обіймав посаду протягом 18 місяців, перш ніж був скинутий і ув'язнений за вказівкою короля Махендри. Решту свого життя провів у в'язниці або на засланні, здоров'я постійно погіршувалося[6][7].

Койрала, якого вважали однією з найвидатніших політичних діячів Непалу, був затятим прихильником демократії. Він стверджував, що лише гарантій свободи особистості та громадянських і політичних прав недостатньо в такій бідній країні, як Непал, і що демократичний соціалізм є вирішенням проблеми слабкого розвитку Непалу[8][9].

Раннє життя[ред. | ред. код]

Другий син Крішни Прасада Койрали, послідовника Махатми Ганді, Бішвешвар Прасад Койрала виріс у Банарасі. До 14 років він відвідував школу, засновану його батьком. Згодом він вступив до школи Харищандра в місті. Писати почав, коли був у дев’ятому класі.

Британський Радж звинуватив його та його брата Матріку Прасада Койралу в контактах з терористами в 1930 році. Їх заарештували і через три місяці відпустили. Через це Бішвешвар почав навчатися в Шотландському церковному коледжі в Калькутті згідно з бажанням свого батька. Наприкінці 1930 року він залишив коледж і повернувся в Банарас. У 1932 році закінчив середній рівень навчання. Його батько знову наполягав, щоб його син вступив до Шотландського церковного коледжу в Калькутті. Тож він вдруге вступив до коледжу, але незабаром покинув його. У 1934 році він отримав ступінь бакалавра економіки та політики в Індуїстському університеті Банарас. У 1937 році він також отримав ступінь юриспруденції в Калькуттському університеті та кілька років практикував у Дарджилінгу.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Міністр внутрішніх справ В. П. Койрала в Делі 1951 р

Після свого звільнення, коли Індія набула незалежності, він почав намагатися змінити Непал. У 1947 році він заснував з Індії соціалістичний Непальський національний конгрес, який у 1950 році став Партією Непальського конгресу. 9 березня 1947 року Койрала переїхав до Непалу, щоб допомогти братові Гіріджі Прасаду Койралі спровокувати страйк джутової фабрики в Біратнагарі. Його заарештували разом із Ґіріджою Прасадом Койралою та чотирма іншими лідерами Національного конгресу та доставили разом із його колегами-агітаторами до Катманду через 21-денну повільну прогулянку через пагорби. Марш полонених привернув значну увагу і сприяв радикалізації селян, чиї села лежали на шляху. Койралу разом з іншими затриманими тримали в бунгало Катманду, але незабаром їх звільнили після 27-денного голодування, народних протестів і на прохання Махатми Ганді в серпні 1947 року[10].

Койрала повернувся до Індії та почав шукати зброю для штурму Катманду. Нарешті, Койрала очолив революцію 1951 року, яка повалила 104-річний режим Рана в Непалі. Останній прем'єр-міністр Рана був відправлений у відставку в жовтні 1951 року, коли коаліційний кабінет Рана-Конгрес (в якому Койрала дев'ять місяців був міністром внутрішніх справ) розпався. Потім Койрала зосередився на розвитку непальської політичної структури. Король Махендра відповів новою конституцією, яка дозволила провести вільні парламентські вибори в 1959 році. Очікувався лише фрагментарний парламент, але непальський Конгрес Койрали здобув переконливу перемогу, отримавши більше двох третин місць у нижній палаті. Після кількох тижнів значних коливань Махендра попросив Койралу сформувати уряд, який вступив на посаду в травні 1959 року.

Койрала очолював делегацію своєї країни в Організації Об’єднаних Націй і здійснив ретельно зважені візити до Китаю та Індії, які тоді дедалі більше суперечили через територіальні суперечки. Проте майже з самого початку він мав проблеми вдома. Його заходи щодо земельної реформи, особливо перегляд законів про оренду, так легко прийнятих парламентом, глибоко образили земельну аристократію, яка довгий час домінувала в армії. 15 грудня 1960 року король Махендра призупинив дію конституції, розпустив парламент, відправив у відставку кабінет міністрів, запровадив пряме правління, а також ув’язнив Койралу та його найближчих урядовців. Багато з них були звільнені через кілька місяців, але Койрала, хоча він і страждав від раку горла, залишався ув'язненим без суду до 1968 року[11].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ https://thehimalayantimes.com/kathmandu/obituary-sushila-koirala-a-ae%cb%9ccourteousae-lady-who-was-also-ae%cb%9cbeautifulae
  5. ↑ B.P. Koirala, Former Prime Minister of Nepal. The New York Times (амер.). Reuters. 22 липня 1982. ISSN 0362-4331. Процитовано 15 грудня 2021.
  6. ↑ Koirala, Bisheshwor Prasad (2001). Atmabrittanta: Late Life Recollections. Kathmandu: Himal Books. ISBN 978-99933-1-308-3. Архів оригіналу за 1 February 2014. Процитовано 3 лютого 2012.
  7. ↑ Last Days with BP Koirala. Nepal Times (амер.). Процитовано 15 грудня 2021.
  8. ↑ BP And His Thoughts. Архів оригіналу за 23 July 2015. Процитовано 31 травня 2019.
  9. ↑ Chatterjee, Bhola (9 квітня 2015). BP Koirala: Bhola Chatterjee. Lagatar (амер.). Процитовано 8 серпня 2020.
  10. ↑ Bhuwan Lal Joshi; Leo E. Rose (1966). Democratic Innovations in Nepal: A Case Study of Political Acculturation. University of California Press. с. 63. GGKEY:5N30S3HU9BC.
  11. ↑ B.P. Koirala's Atmabrittanta: Late Life Recollections. Архів оригіналу за 1 February 2014. Процитовано 3 лютого 2012.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вішвешвар Прасад Койрала
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вішвешвар_Прасад_Койрала&oldid=40639158