ГЕС Торріте
| ГЕС Торріте | |
|---|---|
| 44°06′02″ пн. ш. 10°22′58″ сх. д. / 44.100666666694777973° пн. ш. 10.38302777780577912° сх. д.Координати: 44°06′02″ пн. ш. 10°22′58″ сх. д. / 44.100666666694777973° пн. ш. 10.38302777780577912° сх. д. | |
| Країна |
 Італія |
| Стан | діюча |
| Річка | притоки Серкьо |
| Каскад | гідровузол у сточищі Серкьо |
| Початок будівництва | 1941 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 81 МВт |
| Середнє річне виробництво | 118 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 290 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Потужність гідроагрегатів | 3 × 27 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | арково-гравітаційна (Ваглі) |
| Висота греблі | 95 (Ваглі) м |
| Довжина греблі | 150 (Ваглі) м |
| ЛЕП | 130 |
| Власник | ENEL |
  ГЕС Торріте | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Торріте (італ. Centrale idroelettrica di Torrite) — гідроелектростанція на півночі центральної частини Італії, яка використовує ресурси зі сточища Серкьо (третя за довжиною річка в Тоскані, котра впадає в Лігурійське море на околиці Пізи).
У районі розміщення станції Серкьо тече в гірській долині з півночі на південь, приймаючи праві притоки Серкьо-ді-Грамолаццо, Едрон та Секка, на яких відповідно створені водосховища Грамолаццо, Ваглі та Ізола-Санта. Найбільшим серед них є водосховище Ваглі, яке утримує арково-гравітаційна гребля висотою 95 метрів та довжиною 150 метрів, котра потребувала 180 тис. м3 матеріалу[1]. Її спорудили у 1941—1946 роках та наростили на початку 1950-х[2].
При проєктному максимальному рівні у 560 метрів НРМ сховище має об'єм 34 млн м3 (корисний об'єм 31,6 млн м3). Проте на початку 1960-х, після катастрофи на греблі Вайонт (споруджена в Альпах для використання в роботі ГЕС Санта-Массенца), рівень обмежили позначкою 530 метрів НРМ, що означало зменшення корисного об'єму на 82 %. Надалі за результатами спостережень та досліджень за станом споруди дозволений рівень поступово збільшували та довели його до 555 метрів НРМ (еквівалентне втраті лише 20 % корисного об'єму)[3].
Водосховище Ваглі стало популярним туристичним об'єктом завдяки затопленому селу Фабріке-ді-Кареджине. При осушенні водосховища для періодичних регламентних робіт (таке відбувалось у 1958, 1974, 1983 та 1994 роках) будівлі затопленого села опиняються на поверхні, для споглядання чого збирається велика кількість відвідувачів (до 1 млн осіб)[4].
Окрім прямого стоку, до водосховища Ваглі перекидається вода з півночі, зі згаданого раніше водосховища Грамолаццо, після чого накопичений ресурс спрямовується далі у південно-східному напрямку до машинного залу, розташованого за 6 км від Ваглі у нижній частині долини Секка. До тунелю від Ваглі приєднується інший, яким подається додатковий ресурс із потоків Трава, Мадонно, Інферно, Каприккья, Челла, Ремондіна, Бурроне, а також з іншого відзначеного вище водосховища у верхній течії Секка — озера Isola Santa, при якому працює насосна станція.
Описана вище схема створює напір до 290 метрів[5], який використовують встановлені у машинному залі три турбіни типу Френсіс потужністю по 27 МВт, здатні виробляти 118 млн кВт·год електроенергії на рік.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 130 кВ[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ProgettoDighe.it • Leggi argomento - Diga di Gramolazzo, Vagli & Isola Santa... www.progettodighe.it (італ.). Процитовано 6 жовтня 2017.
- ↑ Lago di Vagli in Garfagnana. www.garfagnanaturistica.info. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
- ↑ L‟uso idroelettrico delle acque nel bacino del Serchio (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2017.
- ↑ Il Lago di Vagli e il borgo sommerso: un itinerario sospeso tra passato e presente - Top Life Magazine. Top Life Magazine (амер.). 20 травня 2017. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
- ↑ ProgettoDighe.it • Leggi argomento - Impianto Idroelettrico dell'Alto Serchio. www.progettodighe.it (італ.). Процитовано 6 жовтня 2017.
- ↑ ProgettoDighe.it • Leggi argomento - Asta del Serchio: Impianto di Corfino 2. www.progettodighe.it (італ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 6 жовтня 2017.