Галбів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Присілок
Галбів
пол. Hałbów


Координати 49°32′54″ пн. ш. 21°29′31″ сх. д.H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ясельський повіт
Ґміна Гміна Новий Жміґруд
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-230
Автомобільний код RJS
Галбів. Карта розташування: Польща
Галбів
Галбів
Галбів (Польща)
Галбів. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Галбів
Галбів
Галбів (Підкарпатське воєводство)

Галбів (пол. Hałbów) — колишнє лемківське село, а тепер — присілок села Дошниця у Ясельському повіті Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Територія входить до гміни Новий Жміґруд.

Розташування[ред. | ред. код]

Лежить на північних схилах Низьких Бескидів.

Історія[ред. | ред. код]

Згадується в податковому реєстрі 1581 року як село у власності Стака в Бецькому повіті, належало до парохії Крампна, було 1 селянське подвір'я і господарство солтиса.

Парафіяльна школа в Дошниці служила також і для сіл Явір'я і Галбів. В 1841 р. в ній учителював Іван Скимбович. В 1888 р. в центрі села споруджено нову 4-класну школу.

Тилявська схизма призвела до переходу до Польської православної церкви більшості жителів.

Восени 1944 р. фронт зупинився за 5 км від села і німці за один день вигнали всіх жителів чотирьох сіл: Дошниці, Галбова, Котані та Явір'я. Родини без малих дітей вивезли на роботи до Німеччини, а решту відправили на будівництво оборонних споруд у Карпатах.

До 1945 року було майже чисто лемківське населення: з 280 жителів села — 270 українців і 10 євреїв[1].

До 1945 р. село належало до греко-католицької парохії Дошниця Дуклянського деканату, до якої також входили Березова, Явір'я, Скальник і Кути. Метричні книги провадились від 1784 р[2].

Після проходження фронту більшість хат були спалені або розібрані. Не було, що їсти й де жити, тому більшість були задурені обіцянкою будинків, землі, хліба і добробуту й погодились в 1945 р. на переселення в СРСР. А решта (3 особи) в 1947 році між 25 і 31 травня в результаті операції «Вісла» були депортовані на понімецькі землі Польщі[3], знелюднілу територію села включили до сусідньої Дошниці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 29.
  2. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 61-62 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
  3. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 443.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]