Гарджіт Саджан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гарджіт Саджан
англ. Harjit Singh Sajjan
Народився 6 вересня 1970(1970-09-06)[1] (53 роки)
Hoshiarpur Districtd, Jalandhar divisiond, Пенджаб, Індія
Країна  Канада
Місце проживання Ванкувер
Діяльність солдат, політик
Alma mater Sir Charles Tupper Secondary Schoold
Знання мов англійська
Посада міністр національної оборони Канади[2], член Палати громад Канади[3], член Палати громад Канади[4], член Палати громад Канади[5], міністр по справах ветеранів Канадиd і міністр міжнародного розвитку Канадиd[2]
Військове звання підполковник[d]
Партія Ліберальна партія Канади
Конфесія Сикхізм
У шлюбі з Kuljit Kaurd
Нагороди
Медаль Діамантового ювілею королеви Єлизавети II

Гарджіт Сінґ Саджан ([ˈhɑrdʒiːt ˈsɪŋ ˈsædʒən], HAR-jeet SING SAJ-ən; 6 вересня 1970, Пенджаб, Індія) — канадський політик індійського походження, міністр національної оборони Канади з 2015. До свого приходу в політику Саджан працював детективом у поліційному відділі Ванкувера і був підполковником канадської армії. Член Ліберальної партії, Саджан представляє Британську Колумбію від округу Південний Ванкувер у Палаті громад, вступивши на посаду члена парламенту після виборів 2015 року. Він є першим канадським міністром національної оборони Канади сикхського походження[6] а також першим канадцем-сикхом, який командував резервним полком канадської армії.

Раннє та особисте життя[ред. | ред. код]

Саджан народився 6 вересня 1970 року в поважній сикхській сім'ї в селі Бомбелі в окрузі Гошіарпур у Пенджабі, Індія[7][8]. Його батько Кундан Саджан, був головним констеблем поліції Пенджабу в Індії[9] і в даний час він є членом Всесвітньої організації сикхів (WSO), групи захисту інтересів сикхів[10]. Гарджіт Сінґ разом зі своєю матір'ю та старшою сестрою іммігрував до Канади в 1976 році, коли йому було п'ять років, щоб приєднатися до їхнього батька, який два роки раніше виїхав до Британської Колумбії працювати на тартаку[11]. Поки сім'я призвичаювалась до свого нового життя в Канаді, його мати влітку працювала на ягідних фермах в околицях Ванкувера де Гарджіт та його сестра часто приєднувались до неї. Гарджіт Саджан виріс у Південному Ванкувері.

Гарджіт Саджан одружився з Кульжіт Каур, сімейною лікаркою, у 1996 році, у них є син та дочка Арджун та Джівут[11][12].

Саджджан прийняв посвяту як сикх, коли був підлітком, розглядаючи це як спосіб уникнути поганого впливу вулиці[8][13].

Військова та поліційна кар'єра[ред. | ред. код]

Саджан вступив до полку Британської Колумбії (герцога Коннота) в 1989 році як військовий десантник, а в 1991 році став офіцером. Зрештою він піднявся до звання підполковника. Упродовж своєї кар'єри він чотири рази вирушав у місії за кордон: один раз до Боснії і Герцеговини та тричі до Афганістану. Саджан був поранений під час служби в Боснії[8]. Саджан розпочав свою 11-річну поліційну кар'єру офіцером поліції Ванкуверу після повернення з боснійської місії[10][11]. Свою кар'єру він закінчив у відділі поліції Ванкувера на посаді детектива в підрозділі боротьби з організованою злочинністю, що спеціалізувалася на торгівлі наркотиками та розслідуванні діяльності банд[13].

Перша місія Саджана в Афганістан відбулась незадовго до початку операції «Медуза» в 2006 році, під час якої він взяв відпустку з роботи у відділі боротьби з організованою злочинністю Департаменту поліції Ванкувера[11]. В Афганістані він був у складі 1-го батальйону бойової групи Канадського королівського полку в Кандагарі і працював зв'язковим з афганською поліцією[8]. Саджан виявив, що корупція в уряді Афганістану стимулювала поповнення «Талібану». Доповівши про ці висновки бригадному генералу Девіду Фрейзеру, Саджан отримав доручення внести пропозиції до концептуального плану операції «Медуза».

Фрейзер оцінив ініціативу Саджана під час операції як «без перебільшення, блискучу»[8]. Коли Саджан повернувся до Ванкувера, Фрейзер надіслав листа до поліцейського управління, в якому назвав Саджана «найціннішим експертом канадської розвідки у групі військ» і стверджував, що його робота врятувала «безліч життів військових Коаліції» та зазначив, що канадські сили повинні «дослухатись до його порад щодо того, як змінити всю нашу підготовку та архітектуру тактичної розвідки»[11][14][15]. Саджан був відзначений у рапортах за користь його тактичних знань про боротьбу з повстанцями при плануванні та проведенні неназваної операції у вересні 2006 року за контроль над ключовою територією[16].

Повернувшись, Саджан пішов зі своєї посади в поліції Ванкувера, але залишився резервістом і розпочав власний консалтинговий бізнес, який навчав канадських та американських військових методам збору розвідувальної інформації[8]. Він також був консультантом американського політичного аналітика та експерта з Афганістану Барнетта Рубіна, який розпочався як листування щодо поглядів Саджана на те, як боротися з афганською торгівлею опіумом, і перетворився на співпрацю в якості радників американських військових та дипломатичних лідерів в Афганістані[11][17].

Саджан чергового разу прибув до Афганістану на ротацію в 2009 році, подавши рапорт про ще одну відпустку для виконання військового обовязку з поліції Ванкувера[11]. Вже використавши дві відпустки, Саджджан був змушений покинути відділ поліції Ванкувера для своєї третьої службової поїздки в 2010 році, під час якої він був призначений спеціальним помічником тодішнього генерал-майора Джеймса Л. Террі, командувача американськими силами в Афганістані[14].

У 2011 році він став першим сикхом, який командував резервним полком канадської армії, коли був призначений командиром полку Британської Колумбії (герцога Коннота).

У 2012 році він був нагороджений медаллю «За заслуги»[18] за зменшення впливу талібів у провінції Кандагар[10]. Він також був нагороджений канадською медаллю «За миротворчау службу» нагородженою орденом "За військові заслуги ", і був помічником лейтенант-губернатора Британської Колумбії.

Його вірування сикхів вимагало від нього не голитися, що перешкоджає використанню звичайних військових протигазів, тому Саджян винайшов власний протигаз, який захищав його з бородою, і запатентував його в 1996 році[13].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Саджан виступає на Міжнародному форумі з безпеки в Галіфаксі в 2016 році
Саджан та інші члени кабінету Трюдо з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді в лютому 2018 року
Саджан з Христею Фріланд та державним секретарем США Майком Помпео і міністром оборони США Джеймсом Маттісом у грудні 2018 року

Саджан був обраний від округу південнога Ванкувера під час федеральних виборів 2015 року, перемігши діючу депутатку від консерваторів Вей Янґ[19][20][21]. Саджан був призначений міністром національної оборони у федеральному Кабінеті міністрів, очолюваному Джастіном Трюдо, 4 листопада 2015 р.[22]. Він також короткочасно виконував обов'язки міністра у справах ветеранів у лютому 2019 року після відставки Джоді Вілсон-Рейболд[23] аж до призначення Лоренса Маколея[24].

Звинувачення у нібито зв'язках з рухом Халістан спричинили дипломатичні тертя з головним міністром Пенджабу Амаріндером Сінґгом.[25] Гарджіт Саджан також зазнав звинувачень від Нової демократичної партії (НДП), що він «не використав своїх зв'язків [щоб захистити] затриманого під час бойових дій в Афганістані, коли передані канадцями полонені зазнали катувань від афганських властей»[26].

У вересні 2019 року Саджджан відвідав захід, який відбувся з нагоди святкування 70-ї річниці заснування Китайської народної республіки, за що згодом його критикували консерватори[27][28]. Прес-секретар Саджана заявив, що він виступав у ролі депутата від свого округу і не затримався надовго.[29]

Джастін Трюдо підтримав Саджяна супроти закликів опозиції, які вимагали його відставки[30][31]. Нерезультативний вотум недовіри Саджану був висунутий Консервативною партією Канади в Палаті громад[32][33].

Контакти з Україною[ред. | ред. код]

Гарджіт Саджан представляв Канаду на інавгурації Володимира Зеленського в травні 2019 року[34]. Канадський міністр оборони зустрічався з Зеленським і пізніше, на українській бізнес-конференції в Торонто в липні 2019 року, а раніше у 2017 році він разом із Христею Фріланд підтримав продовження канадської військової місії UNIFIER в Україні, чим виткликав невдоволені коментарі Кремля[35][36].

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Під час і після своєї військової кар'єри Саджан отримав відзнаки та нагороди.

Стрічка Опис Примітки
</img> Орден військової заслуги (ОММ)
  • Офіцер 17 жовтня 2012 року
  • Вкладено 20 червня 2014 року
  • [37]
</img> Медаль «За бездоганну службу» (МСМ)
  • Присуджено 22 серпня 2012 року
  • Військова дивізія
</img> Медаль «За службу в Південно-Західній Азії»
  • З застібкою «АФГАНІСТАН»
</img> Зірка загальної кампанії
  • Стрічка Південно-Західної Азії
  • 2 поворотні смуги
</img> Згаданий у рапортах
  • Присуджено 4 червня 2008 року
</img> Медаль НАТО за службу
  • Колишня Югославія
</img> Медаль Канадської миротворчої служби
</img> Золота ювілейна медаль королеви Єлизавети II
</img> Діамантова ювілейна медаль королеви Єлизавети II
</img> Відзнака Канадських збройних сил (CD)
  • 1 застібка
</img> Похвальна медаль
Відзнака начальника Генерального штабу
Премія заступника міністра

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Бібліотека парламенту — 1876.
  2. ↑ а б Cabinet
  3. ↑ https://www.ourcommons.ca/Parliamentarians/en/members
  4. ↑ Members of the 43rd Parliament - Members of Parliament - House of Commons of Canada
  5. ↑ Members of the 44th Parliament - Members of Parliament - House of Commons of Canada
  6. ↑ Pugliese, David (12 квітня 2018). Harjit Sajjan orders crackdown as Canadian Forces Facebook page features racist, vulgar comments. Ottawa Citizen. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 31 серпня 2018.
  7. ↑ The Hon. Harjit Singh Sajjan, P.C., M.P. Parliament of Canada. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 30 квітня 2021.
  8. ↑ а б в г д е Bramham, Daphne (18 вересня 2012). Who are we? Part 12: In defence of the rights of others (with video). www.vancouversun.com. Vancouver Sun. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 5 листопада 2015.
  9. ↑ Hoshiarpur village rejoices as Sajjan wins. www.tribuneindia.com. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 19 лютого 2019.
  10. ↑ а б в Baluja, Tamara (5 листопада 2015). Harjit Sajjan: Meet Canada's new 'badass' defence minister. CBC News. Архів оригіналу за 5 листопада 2015. Процитовано 5 листопада 2015.
  11. ↑ а б в г д е ж Geddes, John (8 березня 2016). Behind the sunglasses: Harjit Sajjan's rise to cabinet. Macleans.ca (амер.). Maclean's. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 8 березня 2016.
  12. ↑ Harjit Sajjan: Meet Canada's new 'badass' defence minister. cbc.ca. 5 листопада 2015. Архів оригіналу за 5 листопада 2015. Процитовано 5 листопада 2015.
  13. ↑ а б в Canada's New Defense Minister Made His Own Gas Mask to Work With His Sikh Beard. Foreign Policy. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 7 березня 2017.
  14. ↑ а б You have no idea how badass Trudeau's Defence Minister really is. National Observer. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 21 лютого 2018.
  15. ↑ Garossino, Sandy (29 квітня 2017). Here's what Harjit Sajjan really did with OPERATION MEDUSA. National Observer. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
  16. ↑ Campion-Smith, Bruce (28 квітня 2017). Defence Minister Harjit Sajjan pays price for rash battlefield boast. Toronto Star. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
  17. ↑ Rubin, Barnett; Sherman, Jake (2008). Counter-Narcotics to Stabilize Afghanistan: The False Promise of Crop Eradication (PDF). New York University. с. 57—58. Архів оригіналу (PDF) за 6 листопада 2015. Процитовано 6 листопада 2015.
  18. ↑ The Governor General of Canada > Find a Recipient. gg.ca. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 6 листопада 2015.
  19. ↑ Jon Azpiri (19 жовтня 2015). Liberal Harjit Sajjan defeats Tory incumbent Wai Young in Vancouver South. Global News. Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 19 жовтня 2015.
  20. ↑ Canada election 2015: List of elected B.C. candidates. CBC News. 19 жовтня 2015. Архів оригіналу за 11 листопада 2015. Процитовано 20 жовтня 2015.
  21. ↑ 19 Indian-Canadians elected to Canadian parliament. The Economic Times. 20 жовтня 2015. Архів оригіналу за 11 листопада 2015. Процитовано 20 жовтня 2015.
  22. ↑ Full list of Justin Trudeau's cabinet. CBC News. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 4 листопада 2015.
  23. ↑ Walsh, Marieke; Feb 12, Marco Vigliotti Published on; 2019 1:30pm (12 лютого 2019). Sajjan acting veterans affairs minister after Wilson-Raybould's resignation. iPolitics (амер.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
  24. ↑ Lawrence MacAulay named veterans affairs minister in mini cabinet shuffle. National Post (en-CA) . Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 22 жовтня 2020.
  25. ↑ By M.D. (8 травня 2017). A minister's faith complicates Canada's relations with India. The Economist. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  26. ↑ Chase, Steven. Opposition denounce Defence Minister Sajjan, make case for non-confidence. Theglobeandmail.com. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 29 серпня 2017.
  27. ↑ Glavin: Liberals still kowtowing to China's thugs –– just with a bit more subtlety than usual. Ottawa Citizen. Ottawa Citizen. 2 жовтня 2019. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  28. ↑ Harjit Sajjan criticized for attending event celebrating Chinese regime. iPolitics. iPolitics. 30 вересня 2019. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  29. ↑ Defence minister ripped for attending gala honouring Chinese Communist Party anniversary. NP. NP. 30 вересня 2019. “During the event, Mr. Sajjan delivered brief remarks where he spoke of the long-standing focus of the organization on promoting diversity and their efforts to grant Chinese-Canadians the right to vote. Mr. Sajjan took the opportunity to state that the Chinese government needed to address the consular cases of the two arbitrarily detained Canadians. Mr. Sajjan believes in standing up for the rights of Canadians and has done so on numerous occasions. Shortly following the remarks, Mr. Sajjan departed. … Mr. Sajjan did not stay for dinner.”
  30. ↑ Opposition accuses defence minister of 'stolen valour' in demanding resignation for Afghan battle claim. CBC News (англ.). Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  31. ↑ Trudeau backs Sajjan after exaggerated combat claim from Afghanistan mission | Toronto Star. thestar.com. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  32. ↑ Liberals vote down Conservatives' non-confidence motion against Sajjan. The Globe and Mail (en-GB) . 9 травня 2017. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 29 серпня 2017.
  33. ↑ Tories target Trudeau over inflated claims by defence minister - NEWS 1130. NEWS 1130 (амер.). 3 травня 2017. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  34. ↑ На інавгурацію Зеленського приїхали президенти 5 країн.//Українська правда, 20 травня 2019. Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 12 червня 2021.
  35. ↑ Максим Сидоржевський. Канада продовжила свою участь у місії з тренування армії України.//DW, 07.03.2017. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 12 червня 2021.
  36. ↑ Агресія РФ: Канада готує масштабний план допомоги Україні.//Укрінформ, 22.02.2017. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 12 червня 2021.
  37. ↑ The Governor General of Canada > Find a Recipient. gg.ca. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 листопада 2015.
  38. ↑ The Governor General of Canada > Find a Recipient. gg.ca. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2015.
  39. ↑ The Governor General of Canada > Find a Recipient. gg.ca. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 листопада 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гарджіт_Саджан&oldid=39803453