Гдиня-Головна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гдиня-Головна
Зображення
Зображення інтер'єру
Названо на честь Гдиня
Країна  Республіка Польща
Адміністративна одиниця Гдиня
Часовий пояс CET
Власник Польські державні залізниці
Оператор Польські державні залізниці
Дата офіційного відкриття 1894, 1926, 1939, 2010 і 2012
Сусідня станція Gdynia Wzgórze św. Maksymiliana railway stationd, Gdynia Stocznia railway stationd, Gdynia Port Centralny railway stationd і Gdynia Chylonia railway stationd
Залізнична лінія Railway line 201d, railway line 202 (Poland)d і Railway line 250d
Кількість колій обслуговування 11 і 10
Нічний вигляд
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента d
Мапа
CMNS: Гдиня-Головна у Вікісховищі

Координати: 54°31′16″ пн. ш. 18°31′42″ сх. д. / 54.52120000002777545° пн. ш. 18.52860000002777952° сх. д. / 54.52120000002777545; 18.52860000002777952

Гдиня-Головна (пол. Gdynia Główna) — найбільша залізнична станція Гдині, що має найбільшу річну пропускну спроможність в північній Польщі та одну з найбільших у країні — у 2017 році обслужила 11,2 мільйона пасажирів, що поставило її на дев’яте місце серед польських станцій [1].. Відповідно до категоризації PKP Гдиня-Головна була відзначена найвищою категорією Преміум. Вокзал розташовано в історичній [2] модерністській будівлі. Містить головний залізничний вокзал, що обслуговує міжміські маршрути, і приміський вокзал.

У 2021 році станція обслуговувала приблизно 22 900 пасажирів на день, що забезпечило йому 7 місце в країні [3].

Історія[ред. | ред. код]

Перша залізнична станція в центрі Гдині, близько 1900 року
Залізнична станція з 1926 року

Перша залізнична станція в Гдині була відкрита 1 січня 1894 року. Спочатку це була залізнична зупинка з невеликим дерев'яним залом очікування, кількома ліхтарями та табличкою з назвою міста. Тільки майже через 10 років зупинку подовжили, побудували цегляну будівлю з касами, потім справжній зал очікування, і Гдиня здобула статус станції IV класу [4]..

Після приєднання Ґдині до Польщі в 1920 році та рішення про будівництво міста та порту відбулось значне зростання пасажиропотоку. Тому в 1923-1926 роках за проектом Ромуальда Міллера було збудовано нову, цегляну імпозантну будівлю в національно-садибному стилі [5]. Він вважався вершиною і останнім великим проявом садибного стилю в польській залізничній архітектурі, і в ньому вже виявилися риси нової течії модернізму [6]. Цей вокзал було відкрито 15 липня 1926 року [7]. Всередині є каси, зал очікування, туалети, камера схову, ресторан, книжковий магазин, пункт обміну валюти та перукарня. Поруч з ним т. зв. літній станції, до якої можна було дістатися через перехід, подібний до того, що з’єднує сьогоднішні станції PKP і SKM, з часом, адаптованим для обслуговування мандрівників цілий рік.

Поліхромне зображення небесних світил і знаків зодіаку в залі ресторану

В 1938 році вокзал було модернізовано та розширено. Під час Другої світової війни під час боїв за місто в 1945 році його було спалено. Через рік, тимчасово перебудований [8], В 1950-1959 роках на його місці побудували новий вокзал, спроєктований проф. Вацлавом Томашевським, автором проекту Будинку бавовни та будівлі Гдинського морського університету. Будівля вокзалу – незвичайне поєднання архітектури соцреалізму та довоєнного модерну. У залі очікування та головному холі збереглися мозаїки 1957 року із зображенням морського пейзажу, неба з Пегасом на вокзалі та суднобудівному заводі; у залі ресторану – розписи на стелі із зображенням символів сузір’їв і знаків зодіаку та настінні розписи із зображенням карт світу, Європи, Польщі та околиць Гданська, відкриті під час консерваційних робіт у 2010-2012 роках. Їх авторами були художники Академії образотворчого мистецтва в Гданську під керівництвом проф. Юліуша Студницького[pl].

У серпні 2008 року будівлю вокзалу занесено до реєстру пам'яток. У цьому ж році почалася модернізація станції, що містила реконструкція холу Головного залізничного вокзалу, перекриття платформ та зміни системи управління залізничним рухом. Під час робіт у 2011 році було виявлено цегляну стіну станції 1926 року довжиною близько 5 метрів. Її зберегли та інтегрували в оновлені інтер’єри [9] [10].

6 червня 2012 року відбулося офіційне відкриття модернізованої будівлі вокзалу. Інвестиція коштувала 40,7 млн ​​злотих і була частково профінансована з фондів ЄС [11] [12].

У 2020 році на третьому з 2018 року тендері було обрано проектувальника та підрядника з реконструкції приміського вокзалу, який використовує SKM [13]. Це буде консорціум T4B і MAXTO Technology, чия пропозиція (62,361 млн. злотих) перевищила бюджет, прийнятий PKP SKM (59,409 млн. злотих) майже на 3 млн. злотих. Будівельні роботи розпочалися восени 2021 року та мають бути завершені до березня 2023 року. У відремонтованій будівлі буде розміщено центр управління моніторингом та систему інформування пасажирів [14]. Інвестиційний договір підписано 11 лютого 2021 року [15].

Опис[ред. | ред. код]

Будівля приміського вокзалу
Хол вокзалу в бік квиткових кас
Платформи

Вокзальний комплекс складається з будівлі Головного залізничного вокзалу (на пл. Конституції ) та сполученого з ним критим переходом Приміського вокзалу (знаходиться з боку вул. Лютего, 10). На Головному залізничному вокзалі розташовані автовокзал, а також тролейбусні та автобусні кінцеві зупинки.

Хол Головного залізничного вокзалу має два головних входи, між якими розташовані приміщення з квитковими касами, а також заклади харчування та торгівлі. Навпроти східного входу є підземний перехід до всіх платформ. Більшість закладів харчування також розташовані на цьому вході. Другий підземний перехід з'єднує Приміський вокзал з платформою 1.

Станція Гдиня-Головна має 5 платформ, з’єднаних підземними переходами. Платформа 1 повністю покрита дахом, а інші платформи мають дах, розділений на три частини: спуски в підземний перехід і два засклених майданчики приблизно 50 м.

  • Платформа 1 (висока) обслуговує потяги SKM, причому потяги прямують у напрямку Вейгерово по колії з боку станції, а потяги прямують по колії з вулиці Морська в напрямку Гданська.
  • Платформи 2 і 3 (після модернізації високі) зазвичай обслуговують поїзди далекого сполучення, що прямують з Гданська.
  • Платформи 4 і 5 (високі) зазвичай обслуговують поїзди далекого сполучення, що прямують з Вейгерово.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ 10 najbardziej zatłoczonych dworców w Polsce (пол.). Процитовано 22 серпня 2018.
  2. ↑ Rejestr zabytków woj. pomorskiego [tabela programu Microsoft Office]
  3. ↑ Urząd Transportu Kolejowego. Przewozy pasażerskie (пол.). Portal statystyczny UTK. Процитовано 11 серпня 2022.
  4. ↑ Katarzyna Fryc Tych budynków w Gdyni już nie ma. Pierwszy dworzec Gdynia Główna
  5. ↑ O dawnych dworcach w Gdyni. rzygacz.webd.pl. Процитовано 19 серпня 2012.
  6. ↑ Michał Dudkowski. Styl swojski w architekturze dworców kolejowych odbudowywanych po I wojnie światowej na obszarze Warszawskiej Dyrekcji Kolejowej. „Świat Kolei”. Nr 4/2016, s. 24. Łódź: EMI-Press. ISSN 1234-5962. 
  7. ↑ Bartosz Gondek 90 lat pierwszego gdyńskiego dworca
  8. ↑ Stacja końcowa
  9. ↑ Przedwojenny mur na gdyńskim dworcu. trojmiasto.pl. 12 kwietnia 2011. Процитовано 12 квітня 2011.
  10. ↑ PKP SA. Informacja prasowa PKP S.A. - Gdynia Główna po przebudowie zaprasza podróżnych (пол.). pkp.pl. Процитовано 19 серпня 2012.
  11. ↑ Ksenia pisera (5 червня 2012). Dworzec kolejowy Gdynia Główna otwarty. Jak Wam się podoba? (ZDJĘCIA) (пол.). gdynia.naszemiasto.pl. Процитовано 19 серпня 2012.
  12. ↑ PKP SA. Informacja Prasowa PKP S.A. - Unijne wsparcie dla przebudowy dworca w Gdyni (пол.). pkp.pl. Процитовано 19 серпня 2012.
  13. ↑ Dworzec Podmiejski w Gdyni ma odzyskać dawny blask. Dwie oferty za ponad 60 mln zł
  14. ↑ 62 mln zł za remont i modernizację Dworca Podmiejskiego SKM w Gdyni. 25 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  15. ↑ Dworzec Podmiejski w Gdyni Głównej do marca 2023 r. przejdzie modernizację
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гдиня-Головна&oldid=40424024