Ґдиня

Ґдиня Gdynia
герб Ґдині прапор Ґдині
Основні дані
Країна	Польща
Засноване	приблизно 1253
Статус міста	1926
Населення	250 242 (2008)
Агломерація	1 080 700
Площа міста	135,14 км²
Густота населення	1852 осіб/км²
Поштові індекси	81-000 до 81-919
Телефонний код	48 58
Географічні координати	54°30′00″ пн. ш. 18°32′00″ сх. д.
Висота над рівнем моря	205,7 м
Міська влада
Веб-сторінка	http://www.gdynia.pl/

Ґди́ня (  польська вимова^{опис файлу} , пол. Gdynia, кашуб. Gdiniô, нім. Gdingen) — місто на півночі Польщі у Поморському воєводстві, розташоване на березі Гданської затоки, у гирлі ріки Вісла.

Розташована в Кашубії, в Гданській Померанії, Ґдиня частина міської агломерації разом з Сопотом і Гданськом, що має назву Тримісто (пол. Trójmiasto), і має населення близько 1 млн.

Історія

Перша згадка про кашубське рибальське селище «Gdynia» датовано 1253. Oxhöft, зараз відома як Оксаве (пол. Oksywie), зараз частина Ґдині, згадується з 1209. В цій місцевості була побудована перша церква на узбережжі Померанії .

У 1380 власник села, яке стало пізніше Ґдинею, Пітер з Русокіну, віддав село Цистерціанському ордену, так з 1382—1772 Ґдиня належала до цистерціанського абатства в Оліві. У 1789 був лише 21 будинок в селі.

Область пізнішого міста Ґдиня розділила свою історію з Помералієй (Східна Померанія); за доісторичні часи це був центр Оксивської культури; пізніше терени заселені готами, ще пізніше слов'янами з деяким впливом пруссів . Як частина Померанії, це була провінція в складі Польщі 990—1308.

У 1309—1310 завойован Тевтонським Орденом (1309—1454/66), а згодом став частиною Королівської Пруссії в межах Королівства Польщі (1466—1772). Після Першого поділу Польщі у 1772, в складі Пруссії (1772—1870), і як частина Пруссії стала частиною Німецької Імперії (1870—1920).

У 1870, село Gdingen мало приблизно 1,200 мешканців, Ґдиня не було бідним рибальським селом, воно було популярним туристичним місцем з декількома гостьовими будинками, ресторанами, кафе, декількома цегельними будинками і маленькою гаванню, з пірсом для маленьких торгівельних суден. Перший кашубський мер Ґдині був Ян Радка. Після Версальського договору 1919, Gdingen або Ґдиня — поряд з іншими частинами Західної Пруссії, стала частиною нової Республіки Польщі; одночасно, місто Данциг і навколишня область була оголошена вільним містом під егідою Ліги Націй.

Будівництво морського порту

Рішення побудувати головне портове місто в селі Ґдиня затвердив польський уряд зимою 1920. Після того, як працівники гавані портового Вільного міста Данциг оголосили страйк під час Польсько-радянської війни і Польща зазнала потребу в портовому місті, яке було б під повним контролем, економічно і політично.

Будівнитво портового міста Ґдині було розпочато в 1921, але із-за фінансових труднощів будівництво проводилося повільно і з перериваннями і було прискорено після того, як Сейм (Польський парламент) прийняв 'Акт о будівництві портового міста Ґдиня' 23 вересня 1922. До 1923 були побудовані 550-метровий пірс, 175-метровий дерев'яний хвилеріз, і маленька гавань . Церемоніальне урочисте відкриття Ґдині, як тимчасового військового порту і рибальської бази відбулося 23 квітня 1923, і перше морське судно прибуло 13 серпня 1923.

Ґдиня, 1934 рік. Фото: Mare Nostrum

Щоб прискорити швидкість будівництва, польський уряд в листопаді 1924, підписав контракт з Французько-польським консорціумом для будівництва портового міста Ґдині, який в кінці 1925 побудував семиметрової глибини гавань, південний пірс, частину північного пірсу, залізницю, і також замовив устаткування для перевантаження. Роботи йшли повільніше, ніж очікувалось. Вони прискорилися лише після того, як у травні 1926, збільшився польський експорт, завдяки німецько-польській торговельній війні, яка прив'язала польську міжнародну торгівлю до морських маршрутів, а також завдяки польському міністру промисловості і торгівлі, Євгену Квітковському, також відповідальному за будівництво Центрального Індустріального Регіону. До кінця 1930 були побудовані доки, пірси, хвилеломи і багато допоміжних і промислових установок (як наприклад термінали, крани і холодильники).

Перевантаження підвищилися від 10,000 тонн (1924) до 2,923,000 тонн (1929). В цей час Ґдиня була лише транзитним портом і за для експорту вугілля. У 1931—1939 роки гавань Ґдині була крім того розширена, щоб стати універсальним морським портом. У 1938 Ґдиня була найбільшим і найсучаснішим портом на Балтійському морі, а також десятим за величиною в Європі. Перевантаження підвищилися до 8.7 мільйонів тонн, що складало 46% польської зовнішньої торгівлі. У 1938 верф Ґдині почила будувати її перше морське судно.

Ґдиня під час Другої Світової війни (1939—1945)

Місто і морськой порт були окуповані у вересні 1939 німецькими військами і перейменовано на 'Gotenhafen' на честь готів, давнього німецького племені. Приблизно 50,000 польських громадян, після збільшення гавані було репатрійовано. Гавань була перетворена на німецьку військово-морську базу.

Верф була розширена в 1940 і перетворена на філію кільської верфі ('Deutsche Werke Kiel A.G.'). Ґдиня стала первинною німецькою військово-морською базою, і будучи відносно віддаленим від театрів військових дій дав притулок більшості з німецьких великих суден — лінійним кораблям і важким крейсерам.

Як портове місто, так і верф, зазнало декілька повітряних нальотів союзників у 1943, але отримало малі пошкодження. Область портового міста в значній мірі було знищено при відступі німецьких військ у 1945 (90% з будівель і устаткування були знищені).

Місто було також розташуванням нацистського концтабору 'Gotenhafen', підтабору концтабору Стуттгоф біля Данцигу.

Ґдиня після II Другої Світової війни

28 березня 1945, Ґдиня була зайнята радянськими військами і у війшла до польського Гданського воєводства.

4-го грудня, 1999, шторм знищив кран вантажопідйомністю 900 тонн.

Порт Ґдиня

Cutty Sark Tall Ships' Races 2003; Stad Amsterdam, Dar Młodzieży і Dar Pomorza.

• Статистика перевантаження
  • 1924: 10,000 тонн
  • 1929: 2,923,000 тонн
  • 1938: 8,700,000 тонн
  • 2002: 9,365,200 тонн
  • 2003: 9,748,000 тонн
  • 2004: 10,744,000 тонн
  • 2005: 12,230,000 тонн
  • 2006: 14,199,000 тонн
  • 2007: 17,025,000 тонн

Населення і площа

Рік	Населення	Площа
1870	1200
1920	1300
1926	12,000	6 км²
1939	127,000	66 км²
1945	70,000	66 км²
1960	150,200	73 км²
1970	191,500	75 км²
1975	221,100	134 км²
1980	236,400	134 км²
1990	251,500	136 км²
1994	252,000	136 км²
1995	251,400	136км²
2000	255,420	135.49 км²
2003	251,000	136 км²

Міста побратими

Ґдиня утримує відносини з такими містами:

Місто	Держава	Рік підписання документу
Ольберг	Данія	1987
Барановичі	Білорусь	1993
Бруклін	США	1991
Хаіко	КНР	2006
Калінінград	Росія	1994
Карлскруна	Швеція	1990
Кіль	Німеччина	1985
Клайпеда	Литва	1993
Котка	Фінляндія	1988
Крістіансанд	Норвегія	1991
Кунда	Естонія	2001
Лієпая	Латвія	1999
Плімут	Велика Британія	1976
Сіетл	США	1994

Дивись також

• Тримісто
• Польський коридор

Джерела

• (ed.) R. Wapiński, Dzieje Gdyni, Gdańsk 1980
• (ed.). S. Gierszewski, Gdynia, Gdańsk 1968
• Gdynia, in: Pomorze Gdańskie, nr 5, Gdańsk 1968
• J. Borowik, Gdynia, port Rzeczypospolitej, Toruń 1934
• B. Kasprowicz, Problemy ekonomiczne budowy i eksploatacji portu w Gdyni w latach 1920—1939, Zapiski Historyczne, nr 1-3/1956
• M. Widernik, Główne problemy gospodarczo-społeczne miasta Gdyni w latach 1926—1939., Gdańsk 1970
• (ed.) A. Bukowski, Gdynia. Sylwetki ludzi, oświata i nauka, literatura i kultura, Gdańsk 1979
• Gminy województwa gdańskiego, Gdańsk 1995
• H. Górnowicz, Z. Brocki, Nazwy miast Pomorza Gdańskiego, Wrocław 1978
• Gerard Labuda (ed.), Historia Pomorza, vol. I—IV, Poznań 1969—2003
• (ed.) W. Odyniec, Dzieje Pomorza Nadwiślańskiego od VII wieku do 1945 roku, Gdańsk 1978
• L. Bądkowski, Pomorska myśl polityczna, Gdańsk 1990
• L. Bądkowski, W. Samp, Poczet książąt Pomorza Gdańskiego, Gdańsk 1974
• B. Śliwiński, Poczet książąt gdańskich, Gdańsk 1997
• Józef Spors, Podziały administracyjne Pomorza Gdańskiego i Sławieńsko-Słupskiego od XII do początków XIV w, Słupsk 1983
• M. Latoszek, Pomorze. Zagadnienia etniczno-regionalne, Gdańsk 1996
• B. Bojarska, Eksterminacja inteligencji polskiej na Pomorzu Gdańskim (wrzesień-grudzień 1939), Poznań 1972
• K. Ciechanowski, Ruch oporu na Pomorzu Gdańskim 1939—1945., Warszawa 1972
• Gdynia city website
• Gdynia Portal (pl)
• Marina in Gdynia
• Maritime School
• Seattle sister city of Gdynia
• Maps, photos, albums and more than 200 postcards from Gotenhafen (1939-1945)
• Open Directory Project - Gdynia