Ґдиня
| Ґдиня Gdynia |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна | Польща | ||||
| Засноване | приблизно 1253 | ||||
| Статус міста | 1926 | ||||
| Населення | 250 242 (2008[1]) | ||||
| Агломерація | 1 080 700 | ||||
| Площа міста | 135,14 км² | ||||
| Густота населення | 1852 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 81-000 до 81-919 | ||||
| Телефонний код | 48 58 | ||||
| Географічні координати | 54°30′00″ пн. ш. 18°32′00″ сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 205,7 м | ||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка | http://www.gdynia.pl/ | ||||
Ґди́ня (
польська вимоваопис файлу , пол. Gdynia, кашуб. Gdiniô, нім. Gdingen) — місто на півночі Польщі у Поморському воєводстві, розташоване на березі Гданської затоки, у гирлі ріки Вісла.
Розташована в Кашубії, в Гданській Померанії, Ґдиня частина міської агломерації разом з Сопотом і Гданськом, що має назву Тримісто (пол. Trójmiasto), і має населення близько 1 млн.
Зміст |
[ред.] Історія
Перша згадка про кашубське рибальське селище «Gdynia» датовано 1253. Oxhöft, зараз відома як Оксаве (пол. Oksywie), зараз частина Ґдині, згадується з 1209. В цій місцевості була побудована перша церква на узбережжі Померанії .
У 1380 власник села, яке стало пізніше Ґдинею, Пітер з Русокіну, віддав село Цистерціанському ордену, так з 1382—1772 Ґдиня належала до цистерціанського абатства в Оліві. У 1789 був лише 21 будинок в селі.
Область пізнішого міста Ґдиня розділила свою історію з Помералієй (Східна Померанія); за доісторичні часи це був центр Оксивської культури; пізніше терени заселені готами, ще пізніше слов'янами з деяким впливом пруссів . Як частина Померанії, це була провінція в складі Польщі 990—1308.
У 1309—1310 завойован Тевтонським Орденом (1309—1454/66), а згодом став частиною Королівської Пруссії в межах Королівства Польщі (1466—1772). Після Першого поділу Польщі у 1772, в складі Пруссії (1772—1870), і як частина Пруссії стала частиною Німецької Імперії (1870—1920).
У 1870, село Gdingen мало приблизно 1,200 мешканців, Ґдиня не було бідним рибальським селом, воно було популярним туристичним місцем з декількома гостьовими будинками, ресторанами, кафе, декількома цегельними будинками і маленькою гаванню, з пірсом для маленьких торгівельних суден. Перший кашубський мер Ґдині був Ян Радка. Після Версальського договору 1919, Gdingen або Ґдиня — поряд з іншими частинами Західної Пруссії, стала частиною нової Республіки Польщі; одночасно, місто Данциг і навколишня область була оголошена вільним містом під егідою Ліги Націй.
[ред.] Будівництво морського порту
Рішення побудувати головне портове місто в селі Ґдиня затвердив польський уряд зимою 1920. Після того, як працівники гавані портового Вільного міста Данциг оголосили страйк під час Польсько-радянської війни і Польща зазнала потребу в портовому місті, яке було б під повним контролем, економічно і політично.
Будівнитво портового міста Ґдині було розпочато в 1921, але із-за фінансових труднощів будівництво проводилося повільно і з перериваннями і було прискорено після того, як Сейм (Польський парламент) прийняв 'Акт о будівництві портового міста Ґдиня' 23 вересня 1922. До 1923 були побудовані 550-метровий пірс, 175-метровий дерев'яний хвилеріз, і маленька гавань . Церемоніальне урочисте відкриття Ґдині, як тимчасового військового порту і рибальської бази відбулося 23 квітня 1923, і перше морське судно прибуло 13 серпня 1923.
Щоб прискорити швидкість будівництва, польський уряд в листопаді 1924, підписав контракт з Французько-польським консорціумом для будівництва портового міста Ґдині, який в кінці 1925 побудував семиметрової глибини гавань, південний пірс, частину північного пірсу, залізницю, і також замовив устаткування для перевантаження. Роботи йшли повільніше, ніж очікувалось. Вони прискорилися лише після того, як у травні 1926, збільшився польський експорт, завдяки німецько-польській торговельній війні, яка прив'язала польську міжнародну торгівлю до морських маршрутів, а також завдяки польському міністру промисловості і торгівлі, Євгену Квітковському, також відповідальному за будівництво Центрального Індустріального Регіону. До кінця 1930 були побудовані доки, пірси, хвилеломи і багато допоміжних і промислових установок (як наприклад термінали, крани і холодильники).
Перевантаження підвищилися від 10,000 тонн (1924) до 2,923,000 тонн (1929). В цей час Ґдиня була лише транзитним портом і за для експорту вугілля. У 1931—1939 роки гавань Ґдині була крім того розширена, щоб стати універсальним морським портом. У 1938 Ґдиня була найбільшим і найсучаснішим портом на Балтійському морі, а також десятим за величиною в Європі. Перевантаження підвищилися до 8.7 мільйонів тонн, що складало 46% польської зовнішньої торгівлі. У 1938 верф Ґдині почила будувати її перше морське судно.
[ред.] Ґдиня під час Другої Світової війни (1939—1945)
Місто і морськой порт були окуповані у вересні 1939 німецькими військами і перейменовано на 'Gotenhafen' на честь готів, давнього німецького племені. Приблизно 50,000 польських громадян, після збільшення гавані було репатрійовано. Гавань була перетворена на німецьку військово-морську базу.
Верф була розширена в 1940 і перетворена на філію кільської верфі ('Deutsche Werke Kiel A.G.'). Ґдиня стала первинною німецькою військово-морською базою, і будучи відносно віддаленим від театрів військових дій дав притулок більшості з німецьких великих суден — лінійним кораблям і важким крейсерам.
Як портове місто, так і верф, зазнало декілька повітряних нальотів союзників у 1943, але отримало малі пошкодження. Область портового міста в значній мірі було знищено при відступі німецьких військ у 1945 (90% з будівель і устаткування були знищені).
Місто було також розташуванням нацистського концтабору 'Gotenhafen', підтабору концтабору Стуттгоф біля Данцигу.
[ред.] Ґдиня після II Другої Світової війни
28 березня 1945, Ґдиня була зайнята радянськими військами і у війшла до польського Гданського воєводства.
4-го грудня, 1999, шторм знищив кран вантажопідйомністю 900 тонн.[2]
[ред.] Порт Ґдиня
- Статистика перевантаження
- 1924: 10,000 тонн
- 1929: 2,923,000 тонн
- 1938: 8,700,000 тонн
- 2002: 9,365,200 тонн
- 2003: 9,748,000 тонн
- 2004: 10,744,000 тонн
- 2005: 12,230,000 тонн
- 2006: 14,199,000 тонн
- 2007: 17,025,000 тонн
[ред.] Населення і площа
| Рік | Населення | Площа |
|---|---|---|
| 1870 | 1200 | |
| 1920 | 1300 | |
| 1926 | 12,000 | 6 км² |
| 1939 | 127,000 | 66 км² |
| 1945 | 70,000 | 66 км² |
| 1960 | 150,200 | 73 км² |
| 1970 | 191,500 | 75 км² |
| 1975 | 221,100 | 134 км² |
| 1980 | 236,400 | 134 км² |
| 1990 | 251,500 | 136 км² |
| 1994 | 252,000 | 136 км² |
| 1995 | 251,400 | 136км² |
| 2000 | 255,420 | 135.49 км² |
| 2003 | 251,000 | 136 км² |
[ред.] Міста побратими
Ґдиня утримує відносини з такими містами:
| Місто | Держава | Рік підписання документу |
|---|---|---|
| Ольберг | 1987 | |
| Барановичі | 1993 | |
| Бруклін | 1991 | |
| Хаіко | 2006 | |
| Калінінград | 1994 | |
| Карлскруна | 1990 | |
| Кіль | 1985 | |
| Клайпеда | 1993 | |
| Котка | 1988 | |
| Крістіансанд | 1991 | |
| Кунда | 2001 | |
| Лієпая | 1999 | |
| Плімут | 1976 | |
| Сіетл | 1994 |
[ред.] Дивись також
[ред.] Джерела
- (ed.) R. Wapiński, Dzieje Gdyni, Gdańsk 1980
- (ed.). S. Gierszewski, Gdynia, Gdańsk 1968
- Gdynia, in: Pomorze Gdańskie, nr 5, Gdańsk 1968
- J. Borowik, Gdynia, port Rzeczypospolitej, Toruń 1934
- B. Kasprowicz, Problemy ekonomiczne budowy i eksploatacji portu w Gdyni w latach 1920—1939, Zapiski Historyczne, nr 1-3/1956
- M. Widernik, Główne problemy gospodarczo-społeczne miasta Gdyni w latach 1926—1939., Gdańsk 1970
- (ed.) A. Bukowski, Gdynia. Sylwetki ludzi, oświata i nauka, literatura i kultura, Gdańsk 1979
- Gminy województwa gdańskiego, Gdańsk 1995
- H. Górnowicz, Z. Brocki, Nazwy miast Pomorza Gdańskiego, Wrocław 1978
- Gerard Labuda (ed.), Historia Pomorza, vol. I—IV, Poznań 1969—2003
- (ed.) W. Odyniec, Dzieje Pomorza Nadwiślańskiego od VII wieku do 1945 roku, Gdańsk 1978
- L. Bądkowski, Pomorska myśl polityczna, Gdańsk 1990
- L. Bądkowski, W. Samp, Poczet książąt Pomorza Gdańskiego, Gdańsk 1974
- B. Śliwiński, Poczet książąt gdańskich, Gdańsk 1997
- Józef Spors, Podziały administracyjne Pomorza Gdańskiego i Sławieńsko-Słupskiego od XII do początków XIV w, Słupsk 1983
- M. Latoszek, Pomorze. Zagadnienia etniczno-regionalne, Gdańsk 1996
- B. Bojarska, Eksterminacja inteligencji polskiej na Pomorzu Gdańskim (wrzesień-grudzień 1939), Poznań 1972
- K. Ciechanowski, Ruch oporu na Pomorzu Gdańskim 1939—1945., Warszawa 1972
- Gdynia city website
- Gdynia Portal (pl)
- Marina in Gdynia
- Maritime School
- Seattle sister city of Gdynia
- Maps, photos, albums and more than 200 postcards from Gotenhafen (1939-1945)
- Open Directory Project - Gdynia
[ред.] Примітки
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Catastrophic collapses of architectural structures in Poland - SkyscraperCity(англ.)
|
|||||||||||