Гдиня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гдиня
Gdynia
Герб Прапор
герб Ґдині прапор Ґдині
Гдиня
Розташування міста Гдиня
Основні дані
Країна Польща
Засноване приблизно 1253
Статус міста 1926
Населення 250 242 (2008[1])
Агломерація 1 080 700
Площа міста 135,14 км²
Густота населення 1852 осіб/км²
Поштові індекси 81-000 до 81-919
Телефонний код 48 58
Географічні координати 54°30′00″ пн. ш. 18°32′00″ сх. д. / 54.50000° пн. ш. 18.53333° сх. д. / 54.50000; 18.53333
Висота над рівнем моря 0-205,7 м
Міська влада
Веб-сторінка http://www.gdynia.pl/
Red Bull Air Race Gdynia - 2014

Гди́ня, Ґди́ня (Аудіо польська вимоваопис файлу, пол. Gdynia, кашуб. Gdiniô, нім. Gdingen) — місто на півночі Польщі у Поморському воєводстві, розташоване на березі Гданської затоки, у гирлі ріки Вісла.

Розташована в Кашубії, в Гданській Померанії, Ґдиня є частиною міської агломерації разом з Сопотом і Гданськом, що має назву Тримісто (пол. Trójmiasto), і має населення близько 1 млн.

Історія[ред.ред. код]

Перша згадка про кашубське рибальське селище «Gdynia» датовано 1253. Oxhöft, зараз відома як Оксаве (пол. Oksywie), зараз частина Ґдині, згадується з 1209 року. В цій місцевості була побудована перша церква на узбережжі Померанії .

У 1380 власник села, яке стало пізніше Ґдинею, Пітер з Русокіну, віддав село Цистерціанському ордену, таким чином протягом 1382–1772 років Ґдиня належала до цистерціанського абатства в Оліві. У 1789 в селі був лише 21 будинок.

Область пізнішого міста Ґдиня розділила свою історію з Помералією (Східна Померанія); за доісторичних часів це був центр Оксивської культури; пізніше терени заселені готами, ще пізніше слов'янами з деяким впливом пруссів . Як частина Померанії, це була провінція в складі Польщі 990–1308.

У 1309–1310 завойована Тевтонським Орденом, а згодом стала частиною Королівської Пруссії в межах Королівства Польщі. Після Першого поділу Польщі у 1772, в складі Пруссії, і як частина Пруссії стала частиною Німецької Імперії.

У 1870, село Gdingen мало приблизно 1,200 мешканців. Ґдиня не була бідним рибальським селом, а популярним туристичним місцем з декількома гостьовими будинками, ресторанами, кафе, декількома цегельними будинками і маленькою гаванню, з пірсом для маленьких торгівельних суден. Перший кашубським мером Ґдині був Ян Радка. Після Версальського договору 1919 року Ґдиня поряд з іншими частинами Західної Пруссії, стала частиною нової Республіки Польщі; одночасно, місто Данциг і навколишня область була оголошена вільним містом під егідою Ліги Націй.

Будівництво морського порту[ред.ред. код]

Рішення побудувати головне портове місто в селі Ґдиня затвердив польський уряд взимку 1920 року. Це сталося після того, як працівники гавані портового Вільного міста Данциг оголосили страйк під час Польсько-радянської війни і Польща зазнала потребу в портовому місті, яке було б під повним контролем, економічно і політично.

Будівництво портового міста Ґдині було розпочато в 1921, але через фінансові труднощі будівництво проводилося повільно і з перервами; воно було прискорено після того, як Сейм (парламент) прийняв Акт о будівництві портового міста Ґдиня 23 вересня 1922. До 1923 року були побудовані 550-метровий пірс, 175-метровий дерев'яний хвилеріз, і маленька гавань. Церемоніальне урочисте відкриття Ґдині, як тимчасового військового порту і рибальської бази відбулося 23 квітня 1923, і перше морське судно прибуло 13 серпня 1923.

Ґдиня, 1934 рік. Фото: Mare Nostrum

Щоб прискорити швидкість будівництва, польський уряд в листопаді 1924 підписав контракт з Французько-польським консорціумом для будівництва портового міста Ґдині, який в кінці 1925 побудував семиметрової глибини гавань, південний пірс, частину північного пірсу, залізницю, і також замовив устаткування для перевантаження. Роботи йшли повільніше, ніж очікувалось. Вони прискорилися лише після того, як у травні 1926 року збільшився польський експорт (завдяки німецько-польській торговельній війні, яка прив'язала польську міжнародну торгівлю до морських маршрутів), а також завдяки польському міністру промисловості і торгівлі, Євгену Квітковському, також відповідальному за будівництво Центрального Індустріального Регіону. До кінця 1930 були побудовані доки, пірси, хвилеломи і багато допоміжних і промислових установок (як наприклад термінали, крани і холодильники).

Перевантаження підвищилися від 10,000 тонн (1924) до 2,923,000 тонн (1929). В цей час Ґдиня була лише транзитним портом і через неї відбувався експорт вугілля. У 1931–1939 роки гавань Ґдині була розширена, щоб стати універсальним морським портом. У 1938 Ґдиня була найбільшим і найсучаснішим портом на Балтійському морі, а також десятим за величиною в Європі. Перевантаження підвищилися до 8,7 мільйонів тонн, що становило 46% польської зовнішньої торгівлі. У 1938 верф Ґдині почала будувати її перше морське судно.

Ґдиня під час Другої Світової війни (1939–1945)[ред.ред. код]

Місто і морський порт були окуповані у вересні 1939 німецькими військами і перейменовано на 'Gotenhafen' на честь готів, давнього німецького племені. Приблизно 50,000 польських громадян, після збільшення гавані було репатрійовано. Гавань була перетворена на німецьку військово-морську базу.

Верф була розширена в 1940 і перетворена на філію кільської верфі ('Deutsche Werke Kiel A.G.'). Ґдиня стала первинною німецькою військово-морською базою, і будучи відносно віддаленою від театрів військових дій, дала притулок більшості з німецьких великих суден — лінійним кораблям і важким крейсерам.

Як портове місто, так і верф, зазнали декілька повітряних нальотів союзників у 1943 році, але отримали незначні пошкодження. Область портового міста в значній мірі було знищено при відступі німецьких військ у 1945 (90% з будівель і устаткування були знищені).

Місто було також розташуванням нацистського концтабору 'Gotenhafen', підтабору концтабору Стуттгоф біля Данцигу.

Ґдиня після II Другої Світової війни[ред.ред. код]

28 березня 1945, Ґдиня була зайнята радянськими військами і увійшла до польського Гданського воєводства.

4-го грудня 1999, шторм знищив кран вантажопідйомністю 900 тонн.[2]

Порт Ґдиня[ред.ред. код]

  • Статистика перевантаження
    • 1924: 10,000 тонн
    • 1929: 2,923,000 тонн
    • 1938: 8,700,000 тонн
    • 2002: 9,365,200 тонн
    • 2003: 9,748,000 тонн
    • 2004: 10,744,000 тонн
    • 2005: 12,230,000 тонн
    • 2006: 14,199,000 тонн
    • 2007: 17,025,000 тонн

Населення і площа[ред.ред. код]

Рік Населення Площа
1870 1200
1920 1300
1926 12,000 6 км²
1939 127,000 66 км²
1945 70,000 66 км²
1960 150,200 73 км²
1970 191,500 75 км²
1975 221,100 134 км²
1980 236,400 134 км²
1990 251,500 136 км²
1994 252,000 136 км²
1995 251,400 136км²
2000 255,420 135.49 км²
2003 251,000 136 км²

Міста-побратими[ред.ред. код]

Ґдиня утримує відносини з такими містами:

Місто Держава Рік підписання документу
Ольборг Данія Данія 1987
Барановичі Білорусь Білорусь 1993
Бруклін США США 1991
Хайкоу КНР КНР 2006
Калінінград Росія Росія 1994
Карлскруна Швеція Швеція 1990
Кіль Німеччина Німеччина 1985
Клайпеда Литва Литва 1993
Котка Фінляндія Фінляндія 1988
Крістіансанн Норвегія Норвегія 1991
Кунда Естонія Естонія 2001
Лієпая Латвія Латвія 1999
Плімут Велика Британія Велика Британія 1976
Сіетл США США 1994

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • (ed.) R. Wapiński, Dzieje Gdyni, Gdańsk 1980
  • (ed.). S. Gierszewski, Gdynia, Gdańsk 1968
  • Gdynia, in: Pomorze Gdańskie, nr 5, Gdańsk 1968
  • J. Borowik, Gdynia, port Rzeczypospolitej, Toruń 1934
  • B. Kasprowicz, Problemy ekonomiczne budowy i eksploatacji portu w Gdyni w latach 1920–1939, Zapiski Historyczne, nr 1-3/1956
  • M. Widernik, Główne problemy gospodarczo-społeczne miasta Gdyni w latach 1926–1939., Gdańsk 1970
  • (ed.) A. Bukowski, Gdynia. Sylwetki ludzi, oświata i nauka, literatura i kultura, Gdańsk 1979
  • Gminy województwa gdańskiego, Gdańsk 1995
  • H. Górnowicz, Z. Brocki, Nazwy miast Pomorza Gdańskiego, Wrocław 1978
  • Gerard Labuda (ed.), Historia Pomorza, vol. I–IV, Poznań 1969–2003
  • (ed.) W. Odyniec, Dzieje Pomorza Nadwiślańskiego od VII wieku do 1945 roku, Gdańsk 1978
  • L. Bądkowski, Pomorska myśl polityczna, Gdańsk 1990
  • L. Bądkowski, W. Samp, Poczet książąt Pomorza Gdańskiego, Gdańsk 1974
  • B. Śliwiński, Poczet książąt gdańskich, Gdańsk 1997
  • Józef Spors, Podziały administracyjne Pomorza Gdańskiego i Sławieńsko-Słupskiego od XII do początków XIV w, Słupsk 1983
  • M. Latoszek, Pomorze. Zagadnienia etniczno-regionalne, Gdańsk 1996
  • B. Bojarska, Eksterminacja inteligencji polskiej na Pomorzu Gdańskim (wrzesień-grudzień 1939), Poznań 1972
  • K. Ciechanowski, Ruch oporu na Pomorzu Gdańskim 1939–1945., Warszawa 1972
  • Gdynia city website
  • Gdynia Portal (pl)
  • Marina in Gdynia
  • Maritime School
  • Seattle sister city of Gdynia
  • Maps, photos, albums and more than 200 postcards from Gotenhafen (1939–1945)
  • Open Directory Project — Gdynia


Примітки[ред.ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Catastrophic collapses of architectural structures in Poland — SkyscraperCity(англ.)


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.