Герріт Каувенар
| Герріт Каувенар | |
|---|---|
| нід. Gerrit Kouwenaar | |
 | |
| Народився |
9 серпня 1923[2][3] Амстердам, Нідерланди |
| Помер |
4 вересня 2014[1][2][3] (91 рік) Амстердам, Нідерланди[1] |
| Країна |
 Нідерланди |
| Діяльність | поет, письменник, перекладач, журналіст, боєць опору, сценарист |
| Знання мов | нідерландська[2] |
| Роки активності | з 1941 |
| Жанр | повість[d] і роман |
| У шлюбі з | Tientje Louwd[4] |
| Нагороди | |
| |
Герріт Каувенар (нід. Gerrit Kouwenaar, *9 серпня 1923, Амстердам, Нідерланди — 4 вересня 2014) — нідерландський поет-експериментатор, прозаїк, журналіст, перекладач.
Біографія і творчість[ред. | ред. код]
Герріт Каувенар дебютував у підпільній пресі окупованої Голландії. Після ІІ Світової війни багато перекладав (Сартр, Брехт, Дюрренматт, Петер Вайс, Джон Осборн, Теннессі Вільямс, Гарольд Пінтер, Стоппард та ін.), займався журналістикою. Був близький до групи COBRA. Поряд з Хюго Клаусом і Люсебертом належить до визначних представників покоління поетів-п'ятидесятників у нідерландській літературі.
Вірші Г. Каувенара перекладені багатьма мовами світу. Сам літератор є лауреатом численних премій, включаючи премії М. Нейгофа (1967) і П. К. Гофта (1970), Нідерландську державну премію з літератури (1971), Нідерландську літературну премію (1989).
Книги[ред. | ред. код]
Поезія[ред. | ред. код]
- 1949 — Goede morgen haan
- 1953 — Achter een woord
- 1956 — Hand o.a.
- 1960 — De stem op de 3e etage
- 1960 — Gedichten 1960
- 1961 — Weg verdwenen
- 1962 — Zonder kleuren
- 1962 — Zonder namen
- 1964 — Sinaia
- 1965 — Autopsie/anoniem
- 1969 — Honderd gedichten
- 1971 — Data/decors
- 1974 — Landschappen en andere gebeurtenissen
- 1978 — Volledig volmaakte oneetbare perzik
- 1982 — Gedichten 1948—1978
- 1982 — Het blindst van de vlek
- 1987 — Het ogenblik: terwijl
- 1991 — Een geur van verbrande veren
- 1996 — De tijd staat open
- 1998 — Helder maar grijzer: gedichten 1978—1996
- 1998 — Een glas om te breken
- 2002 — Totaal witte kamer'
- 2005 — Het bezit van een ruïne
Проза[ред. | ред. код]
- 1946 — Uren en sigaretten (повісті)
- 1950 — Negentien-nu (роман)
- 1951 — Ik was geen soldaat (роман)
- 1956 — Val, bom
- 1957 — De ondoordringbare landkaart
- 1958 — Het gebruik van woorden
- 1964 — St. Helena komt later
- 1989 — Een eter in het najaar
- 1993 — Er is geen elders waar het anders is
Посилання і література[ред. | ред. код]
- Герріт Каувенар [Архівовано 22 січня 2011 у Wayback Machine.] на www.dbnl.org (цифрова бібліотека нідерландської літератури) [Архівовано 12 лютого 2009 у Wayback Machine.] (нід.)
- Герріт Каувенар на netherlands.poetryinternationalweb.org [Архівовано 23 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Біографія, вірші line [Архівовано 18 вересня 2011 у Wayback Machine.] (нід.) (англ.)
- Franssen G. Gerrit Kouwenaar en de politiek van het lezen. Nijmegen: Vantilt, 2008 (нід.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в http://nos.nl/artikel/694599-dichter-gerrit-kouwenaar-overleden.html
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ RKDartists
|
