Гладишев Сергій Єгорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сергій Гладишев
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Єгорович
Гладишев
Народження 9 грудня 1960(1960-12-09) (63 роки)
  Москва, СРСР
Зріст 169 см
Вага 62 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Росія Росія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР СК «Алмаз» (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1980 СРСР «Чкаловець» ? (?)
1981 СРСР СКА (Новосибірськ) ? (?)
1986 СРСР «Шинник» 9 (0)
1987—1990 СРСР «Спартак» (К) 138 (46)
1991 СРСР «Шинник» 40 (8)
1992 Україна «Таврія» (С) 19 (6)
1992—1993 Росія «Шинник» 19 (4)
1993—1994 Росія «Гігант» (Воскресенськ) 45 (11)
1994 Росія «Спартак» (К) 9 (2)
1995—1996 Росія «Космос» (Долгопрудний) 58 (7)
1997 Росія «Спартак» (Луховиці) 38 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Сергій Гладишев (рос. Сергей Егорович Гладышев; нар. 9 грудня 1960) — російський футболіст, нападник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Професійну кар'єру розпочав у 1986 році у «Шиннику» (Ярославль). У наступному році перейшов у костромський «Спартак», кольори якого захищав до 1991 року. Після цього повернувся в «Шинник».

На початку 1992 року прийняв пропозицію Анатолія Заяєва і перейшов у сімферопольську «Таврію». 16 лютого 1992 року дебютував у футболці «Таврії» у переможному (2:0) виїзному поєдинку 1/32 фіналу кубку України проти севастопольської «Чайки». Сергій вийшов на поле у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[1]. Дебютним голом у футболці сімферопольського клубу відзначився 23 лютого на 48-ій хвилині програного (1:3) виїзного поєдинку 1/16 фіналу кубку України проти охтирського «Нафтовика». Гладишев вийшов на поле в стартовому складі, а на 70-ій хвилині його замінив Ігор Ігнатов[2]. 7 березня 1992 року дебютував у чемпіонаті України в матчі проти запорізького «Торпедо» (2:0). Сергій вийшов на поле у стартовому складі, а на 82-ій хвилині його замінив Юрій Гетіков[3]. З «Таврією» виграв перший чемпіонат України, брав участь у фінальному матчі. У 1992 році в футболці «Таврії» в чемпіонаті України зіграв 19 матчів та відзначився 6-ма голами, ще Після завершення сезону покинув кримський клуб і повернувся в «Шинник», в складі якого 30 серпня 1992 року дебютував у чемпіонаті Росії в матчі проти воронезького «Факела». У першому ж матчі забив м'яч і приніс своїй команді нічию[4].

У 1993 році став гравцем воскресенського «Гіганта». Другу половину сезону 1994 року провів у костромському «Спартаку». У 1995 році перейшов у долгопрудненський «Космос», а в 1997 — в «Спартак» (Луховиці), де й завершив професійну кар'єру. Надалі грав в аматорських клубах.

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Україна Майстер спорту України: 1992

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Чайка» (Севастополь) — «Таврія» (Сімферополь). Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
  2. «Нафтовик» (Охтирка) — «Таврія» (Сімферополь). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 квітня 2017.
  3. «Таврія» (Сімферополь) — «Торпедо» (Запоріжжя). Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
  4. Матч Шинник-Факел [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] на footballfacts.ru

Посилання[ред. | ред. код]