Таврія (Сімферополь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Україна Таврія
емблема
Повна назва Спортивний клуб
«Таврія» Сімферополь
Коротка назва Таврія
Рік заснування 1958
Місто Сімферополь, Україна
Стадіон РСК «Локомотив»
Вміщує 19 978
Ліга Прем'єр-ліга
2013-14 14 (осінь)
Домашня
Виїзна
Запасна

Спортивний клуб «Таврія» — професіональний український футбольний клуб з Сімферополя, АР Крим. Його засновано у 1958 році під назвою «Авангард». У 1963 році перейменовано на «Таврія». Починаючи з 1992 року «Таврія» постійно виступає в українській Прем'єр-Лізі. «Таврія» — перший чемпіон України 1992 року та володар Кубка України 2009/10 років.

20 квітня 1958 року відбувся перший матч кримчан проти «Хіміка» з Ярославля (0:0). Далі було багато перемог і нагород. «Таврія» тричі ставала чемпіоном УРСР (1973, 1985, 1987 рр.) та володарем Кубка УРСР (1974 р.), також були перемоги в нижніх дивізіонах. «Таврія» стала переможцем першості СРСР в Другій Лізі (1973р) та переможцем першості СРСР в першій лізі (1980 р.);

Всі домашні матчі «Таврія» проводить на стадіоні РСК «Локомотив», розташованому в центральному районі Сімферополя, на якому грає з 1967 року. Після реконструкції в 2004 році стадіон може вмістити 19 978 глядачів. Це був одним з двох стадіонів України, де свої матчі проводила збірна СРСР.

Клуб має червоно-біло-синю кольорову гаму. Клубна емблема кілька разів видозмінювалася. На сучасній емблемі — щит, на якому зображено Грифона (міфічну істоту з крилами і дзьобом орла та тілом лева), по 3 червоні та білі смуги, а також написи «СПОРТИВНИЙ КЛУБ», «ТАВРІЯ», «СІМФЕРОПОЛЬ», «1958». Емблему затверджено в 2005 році.

Історія[ред.ред. код]

Чемпіонати СРСР[ред.ред. код]

Сімферопольська «Таврія» була заснована 1958 року на базі команди «Буревісник». Саме «Буревісник» 1957 року одержав право представляти Кримський півострів в класі «Б» (Друга Ліга СРСР з 1974 р.). Тоді керівництво радянського футболу вирішило розширити клас «Б», тому Криму було виділено одне місце. У той час чемпіоном півострова була команда «Буревісник», а володарем Кубку Криму була команда з Керчі. Тому було вирішено провести два матчі між сімферопольцями та керчанами. Сімферопольці перемогли в обох матчах і отримали путівку до зони «Б» СРСР. В новому чемпіонаті кримчани виступали під назвою «Авангард». Перший матч відбувся 20 квітня 1958 року проти «Хіміка» (Ярославль). Команди зіграли в нічию. Старшим тренером команди був Микола Глєбов.

В чемпіонаті СРСР (в класі «Б») «Таврія» то опускалася, то піднімалася в турнірній таблиці. У 1962 році «Таврія» займає 3 місце і на чолі з Антоном Сочнєвим отримує першу бронзову нагороду, але перейти в клас «А» (Перша Ліга) їй так і не вдається. Тільки у 1965 році «Таврія» займає 4 місце і переходить до класу «А». За шість років (1966–1973) у класі «А» «Таврія» двічі завойовує срібні медалі (1970, 1973). І в 1974 році починає свій перший сезон у Першій Лізі чемпіонату СРСР та займає 6 місце. Наступні сезони в Першій Лізі «Таврія» проводить непогано і до 1979 року утримує свою позицію всередині турнірної таблиці. У 1977 році завойовує бронзову медаль у чемпіонаті. За результатами вдалого сезону «Таврію» відправили у турне «Мадагаскар — Сейшельські Острови — Танзанія».

« "Больше запомнились футбольные матчи с местными командами. На Мадагаскаре был поединок, который проходил при температуре +48 в тени! Я, например, три раза за игру нюхал нашатырь. Условия такие были – близко к экватору, высокая влажность. Мы с "Таврией" в 1976-м году были в Марокко, но там футболисты – не такие гренадеры, как на Мадагаскаре."  »

Сергій Каталімов - гравець "Таврії" 1976 р.


1979 рік був невдалий для кримчан: вони закінчують його на 18 місці, рятуючись цим від пониження в класі. Наступний сезон 1980 року був більш вдалим за п'ять матчів по закінченню сезону кримчани на чолі з Анатолієм Полосіним посідають 1 місце в Першій Лізі чемпіонату СРСР і отримують путівку у Вищу Лігу СРСР.

Вже в першій половині сезону (1981) елітного дивізіону «Таврія» посідає 7 місце. Вона гучно перемагає московське «Динамо» (1:0) та санкт-петербурзький «Зеніт» (0:2). Але після останнього матчу проти «Динамо» (Мінськ), «Таврію» спіткала жахлива новина: на Севастопольському шосе попали в аварію гравці Сергій Тунік, Віктор Королев та Олександр Бережний. Через 10 днів помер Сергій Тунік, а через рік від травм — Віктор Королев. Психологічний настрій команди погіршився і наступну половину сезону «Таврія» закінчила на 17 місці, обійшовши тільки «Пахтакор»(Ташкент).

Наступні три сезони у Першій Лізі чемпіонату СРСР «Таврія» проводить нестабільно: займає 13 місце (1982), 7 місце (1983) та 21 місце (1984) і переходить до Другої Ліги.

« "В том чемпионате мы в первой лиге СССР заняли 21-е место из 22-х. У нас тогда была смена поколений, набрали много ребят из дубля. Начинали тот турнир мы с тренером Геннадием Логофетом. Он старался привить нам спартаковский стиль – "венгерки", контроль мяча. У нас сначала мало что получалось. Но когда его снимали с должности, лично я плакал. Честно! Потому что через 3 месяца занятий нам очень понравилось играть в том стиле, который исповедовал этот отличный специалист"."  »

Володимир Причиненко - гравець "Таврії" 1980 р.

Діаграма, що демонструє статистику виступів «Таврії» з 1958 р. по 1991 р.

У Другій Лізі команда двічі виграє срібні медалі (1985, 1986). У 1985 році «Таврія» виграє зональний турнір, однак до фінального протистояння програли путівку в Перший Дивізіон «Ростсельмашу». Та в 1987 році виборює золото чемпіонату СРСР Другої Ліги та прямує до Першого Дивизіону. Останні чотири сезони в чемпіонаті СРСР команда тримається всередині турнірної таблиці, займаючи 14 місце(1988), 6 місце (1989), 9 місце (1990), 6 місце (1991). Останній матч в рамках чемпіонату СРСР відбувся 8 листопада 1991 року в Єкатеринбурзі з «Уралмашем» (2:6).

Система нарахування очок: 2 за перемогу, 1 за нічию і 0 за поразку РМ-різниця мячів, забиті мачі-пропущені мачі;

Кубки СРСР[ред.ред. код]

Першим суперником «Таврії» в Кубку СРСР був запорізький «Металург», тоді в Другій Зоні Кубку УРСР 1/8 фіналу, кримчани програли (2:0). Вже в 1961 році «Таврія» проходить два тури Зони 2 Кубка УРСР до 1/32 Кубка СРСР, де програє «Авангарду» з Краматорська. В 1976 році «Таврія» виходить до 1/8 Кубка СРСР, перемігши московський «Спартак» в 1/16 фіналу (3:4 д.ч.). Успіх повторюється в 1980 році, тоді «Таврія» в 1/8 фіналу програє «Динамо» (Тбілісі) з рахунком 0:4. У 1982 році «Таврія» доходить до 1/4 фіналу Кубка СРСР, де програє «Динамо» (Тбілісі) з рахунком 4:1. У 1987 році «Таврія» досягає найвищої сходинки Кубка СРСР, доходить до 1/2 фіналу, залишаючи позаду харківський «Металіст», одеський «Чорноморець», ташкентський «Пахтакор» та московський «Локомотив». Але пройти до фіналу таки не вдається: «Таврія» програє «Динамо» (Мінськ) з рахунком 0:2. У наступних сезонах «Таврії» не вдається пройти далі 1/64 фіналу. Тільки в сезоні 1990/1991 рр. «Таврія» проходить до 1/16 фіналу Кубка СРСР, де програє московському «Динамо». Останній матч в Кубку СРСР «Таврія» проводить 2 травня 1991 року проти вінницької «Ниви», у якому кримчани програють з рахунком 3:0.

Система нарахування очок: 2 за перемогу, 1 за нічию і 0 за поразку РМ-різниця мячів, забиті мачі-пропущені мачі;

Чемпіонати України[ред.ред. код]

Перший чемпіонат України з футболу відбувся 1992 року, Україна проводила по системі «осінь-весна», для того щоб, синхронізувати його з єврокубковим сезоном і більшістью європейських чемпіонатів, чемпіонат тривав всього півроку. 20 командр були розбиті на дві групи. Переможці групи в очному поєдинку виявляли чемпіона. Під керівництвом Анатолія Заяєва, «Таврія» виступала в групі «А». Перший матч «Таврія» зіграла проти «Зорі» з Луганська та по ходу поєдинку перемогла з рахунком 2:1. В ході сезону «Таврія» зайняла перше місце пропустивши при цьому найменшу кількість голів (9).

В очному поєдинку «Таврія» перемогла києвське «Динамо» з рахунком (1:0) і стала Першим чемпіоном незалежної України з футболу завдяки голу Сергія Шевченка.


21 червня 1992 «Таврія» (Сімферополь) 1:0 «Динамо» (Київ) Львів, стадіон «Україна»
Глядачів: 36 000
Арбітр: Україна П'яних Володимир (Донецьк)
Шевченко Сергій Гол 75' протокол


За перемогу в першості футболістам «Таврія» було вручено спеціальний кубок Федіраціі і грошова премія в 150 тисяч карбованців від комерційного банку «Інко». У сімферопольців також виявилася краща різниця забитих і пропущених м'ячів +22 (31-9), а їх форвард Юрій Гудименко як головний бомбардир чемпіонату отримав 30 тисяч карбованців від «Української фінансової групи».


Сторінка в процесі редагування станом на 16 лютого 2014 р

Рекордсмен по проведених іграх Андрій Опарін 253 матчі. Рекордсмен за один сезон Олексій Антюхін (18 м'ячів, 94/95). Найкрупніша перемога 7:0 («Верес», 1995 рік). Найкрупніша поразка 1:8 («Металург» З, 1997 рік).

Кубки України[ред.ред. код]

Команда брала участь в усіх розіграшах Кубка України. Перший матч в турнірі команда зіграла 16 лютого 1992 року в гостях у севастопольської «Чайки» і перемогла з рахунком 2:0.

Усього в розіграшах Кубка України команда зіграла 81 гру. Найвище досягнення в Кубку — перемога в сезоні 2009/10.

Єврокубки[ред.ред. код]

Ліга чемпіонів УЄФА:

Сезон Раунд Країна Клуб Вдома В гостях Сума двох матчів
1992-93 Кваліфікація Ірландія Шелбурн 2-1 0-0 2-1
1-й Швейцарія Сьйон 1-3 1-4 2-7

Ліга Європи УЄФА:

Сезон Раунд Країна Клуб Вдома В гостях Сума двох матчів
2010-11 Плей-оф Німеччина Баєр 04 1-3 0-3 1-6

Емблеми[ред.ред. код]

Досягнення[ред.ред. код]

Гвардійці «Таврії» в чемпіонаті СРСР[ред.ред. код]

Гвардійці «Таврії» в чемпіонаті України[ред.ред. код]

Станом на 16 лютого 2014 року

Список гравців з найбільшою кількістю ігор в історії клубу в чемпіонаті України

Гравець Роки виступу Позиція Всього
1 Україна Опарин Андрій 1992-1996, 1997–2002 ПЗ 262
2 Україна Гайдаш Олександр 1992, 1993–1996, 1997–1999, 2001, 2003–2004 НП 217
3 Україна Єсін Сергій 1992-1999, 2000, 2003, 2004, 2005 ПЗ 208
4 Україна Кунденок Олександр 1992, 1994–1999, 2000 ПЗ 202
5 Україна Донюшкін Юрій 1996-2001, 2002–2003, 2004 ЗХ 188
6 Грузія Гігіадзе Васіл 2000-2003, 2005, 2008-20012 НП 176
7 Україна Ковпак Олександр 2004, 2006–2009, 2010 НП 155
8 Україна Волков Ігор 1992-1997, 1998 ЗХ 153
9 Сербія Любенович Желько 2006-2010, 2011 ПЗ 148
10 Україна Голайдо Денис 2002-2004, 2005, 2007–2010, 2011 ПЗ 142


Список гравців з найбільшою кількістю забитих мячів в історії клубу в чемпіонаті України

Гравець Роки виступу Позиція Всього
1 Україна Гайдаш Олександр 1992, 1993–1996, 1997–1999, 2001, 2003–2004 НП 85
2 Україна Антюхін Олексій 1993-1996, 1999–2001 НП 53
3 Україна Ковпак Олександр 2004, 2006–2009, 2010 НП 46
4 Грузія Гігіадзе Васіл 2000-2003, 2005, 2008-20012 НП 41
5 Нігерія Идахор Лаки 1996-2001, 2002–2003, 2004 НП 38
6 Україна Кунденок Олександр 2006, 2007–2011, 2012 ПЗ 35
7 Україна Гоменюк Володимир 2004-2008, 2009 НП 27
8 Україна Осіпов Олексій 1997-2000, 2002–2004, 2005–2007 ПЗ 23
9 Україна Опарин Андрій 1992-1996, 1997–2002 ПЗ 19
10 Україна Фещук Максим 2008, 2009–2013 НП 19

Посилання[ред.ред. код]