Таврія (Сімферополь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Україна Таврія
емблема
Повна назва Спортивний клуб
«Таврія» Сімферополь
Коротка назва Таврія
Рік заснування 1958
Місто Сімферополь, Україна
Стадіон РСК «Локомотив»
Вміщує 19 978
Почесний президент Україна Анатолій Могильов
Головний тренер Болгарія Ніколай Костов
Ліга Прем'єр-ліга
2013-14 14 (осінь)
Домашня
Виїзна
Запасна

Спортивний клуб «Таврія» — професіональний український футбольний клуб з Сімферополя (АР Крим, Україна). Його засновано у 1958 році під назвою «Авангард». У 1963 році перейменовано на «Таврія». Починаючи з 1992 року «Таврія» постійно виступає в українській Прем'єр-Лізі. «Таврія» — перший чемпіон України 1992 року та володар Кубка України 2009/10 років.

20 квітня 1958 року відбувся перший матч кримчан проти «Хіміка» з Ярославля (0:0). Далі було багато перемог і нагород. «Таврія» тричі ставала чемпіоном УРСР (1973, 1985, 1987 рр.) та володарем Кубка УРСР (1974 р.), також були перемоги в нижніх дивізіонах. «Таврія» стала переможцем першості СРСР в Другій Лізі (1973р) та переможцем першості СРСР в першій лізі (1980 р.);

Всі домашні матчі «Таврія» проводить на стадіоні РСК «Локомотив», розташованому в центральному районі Сімферополя, на якому грає з 1967 року. Після реконструкції в 2004 році стадіон може вмістити 19 978 глядачів. Це був одним з двох стадіонів України, де свої матчі проводила збірна СРСР.

Клуб має червоно-біло-синю кольорову гаму. Клубна емблема кілька разів видозмінювалася. На сучасній емблемі — щит, на якому зображено Грифона (міфічну істоту з крилами і дзьобом орла та тілом лева), по 3 червоні та білі смуги, а також написи «СПОРТИВНИЙ КЛУБ», «ТАВРІЯ», «СІМФЕРОПОЛЬ», «1958». Емблему затверджено в 2005 році.

Старший тренер команди — Ніколай Костов, призначений на цю посаду 17 січня 2014 року після звільненя Янніса Христопулоса. Чинний капітан команди — Сергій Назаренко.

Історія[ред.ред. код]

Чемпіонати СРСР[ред.ред. код]

Сімферопольська «Таврія» була заснована 1958 року на базі команди «Буревісник». Саме «Буревісник» 1957 року одержав право представляти Кримський півострів в класі «Б» (Друга Ліга СРСР з 1974 р.). Тоді керівництво радянського футболу вирішило розширити клас «Б», тому Криму було виділено одне місце. У той час чемпіоном півострова була команда «Буревісник», а володарем Кубку Криму була команда з Керчі. Тому було вирішено провести два матчі між сімферопольцями та керчанами. Сімферопольці перемогли в обох матчах і отримали путівку до зони «Б» СРСР. В новому чемпіонаті кримчани виступали під назвою «Авангард». Перший матч відбувся 20 квітня 1958 року проти «Хіміка» (Ярославль). Команди зіграли в нічию. Старшим тренером команди був Микола Глєбов.

В чемпіонаті СРСР (в класі «Б») «Таврія» то опускалася, то піднімалася в турнірній таблиці. У 1962 році «Таврія» займає 3 місце і на чолі з Антоном Сочнєвим отримує першу бронзову нагороду, але перейти в клас «А» (Перша Ліга) їй так і не вдається. Тільки у 1965 році «Таврія» займає 4 місце і переходить до класу «А». За шість років (1966–1973) у класі «А» «Таврія» двічі завойовує срібні медалі (1970, 1973). І в 1974 році починає свій перший сезон у Першій Лізі чемпіонату СРСР та займає 6 місце. Наступні сезони в Першій Лізі «Таврія» проводить непогано і до 1979 року утримує свою позицію всередині турнірної таблиці. У 1977 році завойовує бронзову медаль у чемпіонаті. За результатами вдалого сезону «Таврію» відправили у турне «Мадагаскар — Сейшельські Острови — Танзанія».

« "Больше запомнились футбольные матчи с местными командами. На Мадагаскаре был поединок, который проходил при температуре +48 в тени! Я, например, три раза за игру нюхал нашатырь. Условия такие были – близко к экватору, высокая влажность. Мы с "Таврией" в 1976-м году были в Марокко, но там футболисты – не такие гренадеры, как на Мадагаскаре."  »

Сергій Каталімов - гравець "Таврії" 1976 р.


1979 рік був невдалий для кримчан: вони закінчують його на 18 місці, рятуючись цим від пониження в класі. Наступний сезон 1980 року був більш вдалим за п'ять матчів по закінченню сезону кримчани на чолі з Анатолієм Полосіним посідають 1 місце в Першій Лізі чемпіонату СРСР і отримують путівку у Вищу Лігу СРСР.

Вже в першій половині сезону (1981) елітного дивізіону «Таврія» посідає 7 місце. Вона гучно перемагає московське «Динамо» (1:0) та санкт-петербурзький «Зеніт» (0:2). Але після останнього матчу проти «Динамо» (Мінськ), «Таврію» спіткала жахлива новина: на Севастопольському шосе попали в аварію гравці Сергій Тунік, Віктор Королев та Олександр Бережний. Через 10 днів помер Сергій Тунік, а через рік від травм — Віктор Королев. Психологічний настрій команди погіршився і наступну половину сезону «Таврія» закінчила на 17 місці, обійшовши тільки «Пахтакор»(Ташкент).

Наступні три сезони у Першій Лізі чемпіонату СРСР «Таврія» проводить нестабільно: займає 13 місце (1982), 7 місце (1983) та 21 місце (1984) і переходить до Другої Ліги.

« "В том чемпионате мы в первой лиге СССР заняли 21-е место из 22-х. У нас тогда была смена поколений, набрали много ребят из дубля. Начинали тот турнир мы с тренером Геннадием Логофетом. Он старался привить нам спартаковский стиль – "венгерки", контроль мяча. У нас сначала мало что получалось. Но когда его снимали с должности, лично я плакал. Честно! Потому что через 3 месяца занятий нам очень понравилось играть в том стиле, который исповедовал этот отличный специалист"."  »

Володимир Причиненко - гравець "Таврії" 1980 р.

Діаграма, що демонструє статистику виступів «Таврії» з 1958 р. по 1991 р.

У Другій Лізі команда двічі виграє срібні медалі (1985, 1986). У 1985 році «Таврія» виграє зональний турнір, однак до фінального протистояння програли путівку в Перший Дивізіон «Ростсельмашу». Та в 1987 році виборює золото чемпіонату СРСР Другої Ліги та прямує до Першого Дивизіону. Останні чотири сезони в чемпіонаті СРСР команда тримається всередині турнірної таблиці, займаючи 14 місце(1988), 6 місце (1989), 9 місце (1990), 6 місце (1991). Останній матч в рамках чемпіонату СРСР відбувся 8 листопада 1991 року в Єкатеринбурзі з «Уралмашем» (2:6).

Система нарахування очок: 2 за перемогу, 1 за нічию і 0 за поразку РМ-різниця мячів, забиті мачі-пропущені мачі;

Кубки СРСР[ред.ред. код]

Першим суперником «Таврії» в Кубку СРСР був запорізький «Металург», тоді в Другій Зоні Кубку УРСР 1/8 фіналу, кримчани програли (2:0). Вже в 1961 році «Таврія» проходить два тури Зони 2 Кубка УРСР до 1/32 Кубка СРСР, де програє «Авангарду» з Краматорська. В 1976 році «Таврія» виходить до 1/8 Кубка СРСР, перемігши московський «Спартак» в 1/16 фіналу (3:4 д.ч.). Успіх повторюється в 1980 році, тоді «Таврія» в 1/8 фіналу програє «Динамо» (Тбілісі) з рахунком 0:4. У 1982 році «Таврія» доходить до 1/4 фіналу Кубка СРСР, де програє «Динамо» (Тбілісі) з рахунком 4:1. У 1987 році «Таврія» досягає найвищої сходинки Кубка СРСР, доходить до 1/2 фіналу, залишаючи позаду харківський «Металіст», одеський «Чорноморець», ташкентський «Пахтакор» та московський «Локомотив». Але пройти до фіналу таки не вдається: «Таврія» програє «Динамо» (Мінськ) з рахунком 0:2. У наступних сезонах «Таврії» не вдається пройти далі 1/64 фіналу. Тільки в сезоні 1990/1991 рр. «Таврія» проходить до 1/16 фіналу Кубка СРСР, де програє московському «Динамо». Останній матч в Кубку СРСР «Таврія» проводить 2 травня 1991 року проти вінницької «Ниви», у якому кримчани програють з рахунком 3:0.

Система нарахування очок: 2 за перемогу, 1 за нічию і 0 за поразку РМ-різниця мячів, забиті мачі-пропущені мачі;

Чемпіонати України[ред.ред. код]

Перший чемпіонат України з футболу відбувся 1992 року, Україна проводила по системі «осінь-весна», для того щоб, синхронізувати його з єврокубковим сезоном і більшістью європейських чемпіонатів, чемпіонат тривав всього півроку. 20 командр були розбиті на дві групи. Переможці групи в очному поєдинку виявляли чемпіона. Під керівництвом Анатолія Заяєва, «Таврія» виступала в групі «А». Перший матч «Таврія» зіграла проти «Зорі» з Луганська та по ходу поєдинку перемогла з рахунком 2:1. В ході сезону «Таврія» зайняла перше місце пропустивши при цьому найменшу кількість голів (9).

В очному поєдинку «Таврія» перемогла києвське «Динамо» з рахунком (1:0) і стала Першим чемпіоном незалежної України з футболу завдяки голу Сергія Шевченка.


21 червня 1992 «Таврія» (Сімферополь) 1:0 «Динамо» (Київ) Львів, стадіон «Україна»
Глядачів: 36 000
Арбітр: Україна П'яних Володимир (Донецьк)
Шевченко Сергій Гол 75' протокол


За перемогу в першості футболістам «Таврія» було вручено спеціальний кубок Федіраціі і грошова премія в 150 тисяч карбованців від комерційного банку «Інко». У сімферопольців також виявилася краща різниця забитих і пропущених м'ячів +22 (31-9), а їх форвард Юрій Гудименко як головний бомбардир чемпіонату отримав 30 тисяч карбованців від «Української фінансової групи».


Сторінка в процесі редагування станом на 16 лютого 2014 р

Рекордсмен по проведених іграх Андрій Опарін 253 матчі. Рекордсмен за один сезон Олексій Антюхін (18 м'ячів, 94/95). Найкрупніша перемога 7:0 («Верес», 1995 рік). Найкрупніша поразка 1:8 («Металург» З, 1997 рік).

Кубки України[ред.ред. код]

Команда брала участь в усіх розіграшах Кубка України. Перший матч в турнірі команда зіграла 16 лютого 1992 року в гостях у севастопольської «Чайки» і перемогла з рахунком 2:0.

Усього в розіграшах Кубка України команда зіграла 81 гру. Найвище досягнення в Кубку — перемога в сезоні 2009/10.

Єврокубки[ред.ред. код]

Ліга чемпіонів УЄФА:

Сезон Раунд Країна Клуб Вдома В гостях Сума двох матчів
1992-93 Кваліфікація Ірландія Шелбурн 2-1 0-0 2-1
1-й Швейцарія Сьйон 1-3 1-4 2-7

Ліга Європи УЄФА:

Сезон Раунд Країна Клуб Вдома В гостях Сума двох матчів
2010-11 Плей-оф Німеччина Баєр 04 1-3 0-3 1-6

Емблеми[ред.ред. код]

Досягнення[ред.ред. код]

Склад команди[ред.ред. код]

Згідно з офіційним сайтом клубу станом на 24 квітня 2014 року.

Позиція Гравець
  Воротарі
1 Сербія ВР Дамір Кахріман
31 Україна ВР Сергій Сітало
  Захисники
5 Україна ЗХ Олександр Аксьонов
12 Португалія ЗХ Нуну Пінту
15 Бразилія ЗХ Селіо
20 Туніс ЗХ Аніс Буссаїді
22 Україна ЗХ Дмитро Матвієнко
30 Україна ЗХ Олег Гуменюк
39 Україна ЗХ Семен Даценко
44 Україна ЗХ Юрій Путраш
55 Республіка Македонія ЗХ Бобан Грнчаров
Позиція Гравець
  Півзахисники
4 Хорватія ПЗ Марін Любічіч
8 Україна ПЗ Владислав Павленко
9 Україна ПЗ Станіслав Причиненко
16 Кот-д'Івуар ПЗ Марко Не
19 Україна ПЗ Дмитро Ярчук
21 Україна ПЗ Володимир Коробка
26 Україна ПЗ Іван Комлєв
27 Аргентина ПЗ Рубен Гомес
28 Україна ПЗ Ігор Кошман
33 Україна ПЗ Євген Сантрапинських
77 Україна ПЗ Максим Приходной
88 Люксембург ПЗ Давид Каяду
  Нападники
11 Україна НП Сергій Мельник

Гвардійці «Таврії» в чемпіонаті СРСР[ред.ред. код]

Гвардійці «Таврії» в чемпіонаті України[ред.ред. код]

Станом на 16 лютого 2014 року

Список гравців з найбільшою кількістю ігор в історії клубу в чемпіонаті України

Гравець Роки виступу Позиція Всього
1 Україна Опарин Андрій 1992-1996, 1997–2002 ПЗ 262
2 Україна Гайдаш Олександр 1992, 1993–1996, 1997–1999, 2001, 2003–2004 НП 217
3 Україна Єсін Сергій 1992-1999, 2000, 2003, 2004, 2005 ПЗ 208
4 Україна Кунденок Олександр 1992, 1994–1999, 2000 ПЗ 202
5 Україна Донюшкін Юрій 1996-2001, 2002–2003, 2004 ЗХ 188
6 Грузія Гігіадзе Васіл 2000-2003, 2005, 2008-20012 НП 176
7 Україна Ковпак Олександр 2004, 2006–2009, 2010 НП 155
8 Україна Волков Ігор 1992-1997, 1998 ЗХ 153
9 Сербія Любенович Желько 2006-2010, 2011 ПЗ 148
10 Україна Голайдо Денис 2002-2004, 2005, 2007–2010, 2011 ПЗ 142


Список гравців з найбільшою кількістю забитих мячів в історії клубу в чемпіонаті України

Гравець Роки виступу Позиція Всього
1 Україна Гайдаш Олександр 1992, 1993–1996, 1997–1999, 2001, 2003–2004 НП 85
2 Україна Антюхін Олексій 1993-1996, 1999–2001 НП 53
3 Україна Ковпак Олександр 2004, 2006–2009, 2010 НП 46
4 Грузія Гігіадзе Васіл 2000-2003, 2005, 2008-20012 НП 41
5 Нігерія Идахор Лаки 1996-2001, 2002–2003, 2004 НП 38
6 Україна Кунденок Олександр 2006, 2007–2011, 2012 ПЗ 35
7 Україна Гоменюк Володимир 2004-2008, 2009 НП 27
8 Україна Осіпов Олексій 1997-2000, 2002–2004, 2005–2007 ПЗ 23
9 Україна Опарин Андрій 1992-1996, 1997–2002 ПЗ 19
10 Україна Фещук Максим 2008, 2009–2013 НП 19

Посилання[ред.ред. код]