Гладкий Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гладкий Іван Іванович
Народився 2 листопада 1930(1930-11-02)
село Маринівка, тепер Старобільського району Луганської області
Помер 18 квітня 2001(2001-04-18) (70 років)
Москва
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Герой Соціалістичної ПраціОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»

Іван Іванович Гладкий (2 листопада 1930(19301102), Маринівка тепер Старобільського району Луганської області — 18 квітня 2001, Москва) — радянський профспілковий діяч, секретар ВЦРПС, голова Державного комітету СРСР із праці і соціальних питань. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1990 р. Герой Соціалістичної Праці (28.05.1960).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині.

У 1949–1950 роках — бригадир агролісомеліораторів в радгоспах Ворошиловградської області.

У 1950–1954 роках — служба в Радянській армії.

Член КПРС з 1953 по 1991 рік.

У 1954–1964 роках — слюсар, апаратник, начальник зміни цеху капролактаму, начальник відділення, заступник начальника цеху Лисичанського (Сєвєродонецького) хімічного комбінату Ворошиловградської (Луганської) області.

У 1963 році без відриву від виробництва закінчив Харківський політехнічний інститут імені Леніна, здобув спеціальність інженера-технолога.

У 1964–1966 роках — голова заводського комітету профспілки Сєвєродонецького хімічного комбінату Луганської області.

У 1966–1970 роках — голова Українського республіканського комітету профспілки робітників нафтової і хімічної промисловості.

У грудні 1970 — 1981 роках — секретар Української республіканської ради профспілок.

У 1981–1986 роках — секретар Всесоюзної центральної ради професійних спілок (ВЦРПС).

10 січня 1986 — 7 червня 1989 року — голова Державного комітету СРСР із праці і соціальних питань.

З липня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Похований у Москві на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]