Горбовець Владислав Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Владислав Сергійович Горбовець
Народився 1968(1968)
Київ
Країна Україна Україна
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Київський медичний інститут
Галузь судинна хірургія
Вчене звання асистент
Науковий керівник Саволюк Сергій Іванович
Відомий завдяки: технологія ендовенозного зварювання судин для лікування варикозної хвороби
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Особ. сторінка facebook.com/gorbovezz/about

Владислав Сергійович Горбовець (нар. 1968, Київ) — український судинний хірург, асистент кафедри хірургії та судинної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика. Під час війни на сході України — доброволець Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова.

Біографія[ред. | ред. код]

Владислав Горбовець народився у Києві. У 1991 році закінчив Київський медичний інститут, після чого протягом року проходив інтернатуру на кафедрі торакоабдомінальної та судинної хірургії Київського інституту удосконалення лікарів. з 1992 до 2003 року працював судинним хірургом у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. з 2004 року Владислав Горбовець працює судинним хірургом у Київській міській клінічній лікарні № 8. Одночасно з 2010 року Владислав Горбовець працює асистентом кафедри хірургії та судинної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. За час роботи на кафедрі Владислав Горбовець займався впровадженням ендовенозного зварювання судин для лікування варикозної хвороби на основі розробок українського вченого, президента АН України Бориса Патона.

Під час подій Євромайдану Владислав Горбовець працював у медичній службі Майдану. Після початку війни на сході України він спочатку записався добровольцем у загін медицини катастроф, проте тривалий час цей загін ніде не використовувався. Після цього Владислав Горбовець вирішив записатися добровольцем до Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова. У складі шпиталю імені Миколи Пирогова Горбовець неодноразово виїжджав у зону бойових дій, надавав медичну допомогу бійцям збройних сил України у Бахмуті, Попасній, Новоайдарі та у районі Дебальцевого.

Нагороди[ред. | ред. код]

За значний особистий внесок у розвиток вітчизняної системи охорони здоров'я, надання кваліфікованої медичної допомоги та високу професійну майстерність Владислав Горбовець 17 червня 2016 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.[1] Владислав Горбовець також нагороджений медалями Міністерства оборони України «За сприяння Збройним Силам України» та «Знак Пошани». 29 грудня 2017 року Владиславу Горбовцю указом Президента України призначена дворічна стипендія як видатному діячу охорони здоров'я України.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]