Горенштейн Поліна Михайлівна
| Горенштейн Поліна Михайлівна | |
|---|---|
| Псевдо | Ліна По |
| Народилася |
18 січня 1899 Катеринослав, Російська імперія |
| Померла |
26 листопада 1948 (49 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Діяльність | балерина, скульпторка |
| Alma mater | Вищі художньо-технічні майстерні |
Горенштейн Поліна Михайлівна, відома також під псевдонімом Ліна По (нар. 18 січня 1899, Катеринослав — 26 листопада 1948, Москва) — українська балерина і скульпторка, яка творила незрячою.
Життєпис[ред. | ред. код]
З дитинства захоплювалася музикою, малюванням, ліпленням, танцями.[1] Навчалась у хореографічному училищі. У 19 років Поліна стала професіональною балериною та продовжувала навчання в Москві. В 1920—24 навчалася у Вищих хореографічних майстернях і водночас на скульптурному відділі ВХУТЕМАСу в Москві.[2]
У 1924 році Поліна отримала диплом режисера-постановщика танців.
1924—1934 роки — Поліна Михайлівна танцювала, навчала і працювала балетмейстером у різних театрах. Побувала у багатьох містах та країнах, успішно виступала зі своїми хореографічними програмами.
1934 рік — Ліна захворіла енцефалітом. Вона осліпла і була паралізована. Пізніше, коли могла рухатися, працювала як скульптур.. Її роботи високо оцінив відомий художник М. Нестеров, допоміг повірити в себе, повернутися до життя.
1937 рік — Роботи Ліни з'явилися на Всесоюзній виставці культурології в Московському музеї мистецтв
1938 рік — Робота «Стрибок» та інші роботи були показані на виставці живопису, графіки та скульптур жінок-художників. .
Комісія ознайомилася з творчістю талановитої скульпторки і вирішила придбати три її роботи: «Стрибок», «Хлопчик із змієм», «Негринятко».
1939 рік — Ліну По прийняли у Московський союз художників. Під час Великої Вітчизняної війни, перебуваючи в евакуації в Уфі, скульпторка багато працювала на воєнну тематику. Вона зробила 120 скульптурних робіт, які побували на багатьох виставках[1].
Поліна — автор статуеток на хореографічні теми («Танок з покривалом», «Танцювальна сюїта»), портретів («В. І. Ленін», 1937, «О. С. Пушкін», «Паганіні», «А. П. Чехов», 1945), тематичних скульптур («Осиротілі», «У фашистській неволі», «Народні месники», «Гнів народу». 1941—44; «Пісня радості», 1945), композицій («Танці народів СРСР», 1946—47). («Українська радянська енциклопедія», Том 11, 1963, Стор. 268—269)
26 листопада 1948 року Ліна По померла. Похована Поліна Михайлівна Горенштейн у Москві на Новодевіч'їм кладовищі[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Лина По (Полина Горенштейн). gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ Українська радянська енциклопедія, Том 11, 1963, (Ураїнська) . 1963. с. Стор. 268 - 269).
- ↑ Лина По (Полина Михайловна Горенштейн) - биография - Путеводитель по Днепропетровской области. tourdnepr.com. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- По Ліна [Архівовано 31 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття про діячку мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |