Горошко Ольга Юхимівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горошко.
Горошко Ольга Юхимівна
Ольга Горошко
Народилася 12 травня 1917(1917-05-12)
Чуйківка, Марчихіно-Будинська волостьd, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Померла 15 вересня 2015(2015-09-15) (98 років)
Збараж, Тернопільська область, Україна
Діяльність військовослужбовиця
Партія ОУН
Нагороди
орден княгині Ольги III ступеня Хрест Бойової Заслуги

Горошко Ольга Юхимівна (псевдо «Ольга», «Софійка», «Галина», «Троянда»; 12 травня 1917, с. Чуйківка Ямпільського району Сумської області — 15 вересня 2015, Збараж) — українська військова діячка, зв'язкова УПА, член ОУН.

Біографія[ред. | ред. код]

Горошко Ольга Юхимівна народилася 12 травня 1917 року в селі Чуйківка Ямпільського району Сумської області. У 1921 році батьки переїхали у село Лози Збаразького району Тернопільської області. У дитячі роки втратила маму.

Ольга Горошко закінчила курси домашніх господинь, а перед тим сім класів народної школи у Вишнівці. Вже тоді, навчаючись, вона познайомилась з молоддю ОУН, а в 1934 році почала брати участь у різних заходах, стала членом Товриства «Просвіта» в селі Лози. У 1936 році вступила до ОУН. У 1937 році із завданням поїхала спочатку в Рівне, а потім до Львова. Звідти привезла багато «ОУНівської» літератури. Після приходу комуністів на Волинь у 1939 році, Оля у вересні з декількома молодими націоналістами з Вишнівечинни побувала у Польщі.

У 1944 році одружилася з Михайлом Кондрасем (псевдо «Великан», «Лукаш»), з яким познайомилася ще у 1939 році. У 1945 році у селі Майдан Мізоцького району у подружжя народився син Ігор.

Вперше Ольгу Горошко було затримано 17 січня 1948 року у місті Кременець, куди вона прийшла за ліками з села Стара Миколаївка Вербського району, але її відпустили. Зарештована 15 вересня 1949 року співробітниками Вербського райвідділу МГБ. Особливою нарадою при МГБ СРСР від 19 серпня 1950 року Ольга Юхимівна Горошко була засуджена по ст. 54-1 «а» і 54-11 Карного кодексу УРСР на 10 років виправно-трудових таборів.[1] Утримувалась у Особливому таборі № 3 «Дубравний» (поселення Явас Мордовської АРСР).

Звільнена 15 липня 1956 року.[1] Повернулася у Лози. У 1981-му році від раку помер її єдиний син Ігор Кандрась. Була реабілітована 23 червня 1993 року.

Ольга Горошко жила у рідні: то в Лозах, то в невеликому будиночку, що надали родичі у Вишнівці, Тернополі, Курсиках, Кременчуку. А в 2006 році. Тернопільська обласна влада виділила кошти на придбання житла в місті Збаражі. Померла 15 вересня 2015 року в Збаражі на 98-році життя.[2]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Хрест Бойової Заслуги
  • Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (10 жовтня 2007) — за вагомі особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії, багаторічну плідну громадську діяльність і з нагоди 65-річчя створення Української повстанської армії[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Горошко Ольга Юхимівна. ua.openlist.wiki (укр.). Процитовано 9 березня 2021.
  2. ↑ Погасла свіча легендарної зв’язкової УПА Олі Горошко | Народне Слово. web.archive.org. 24 грудня 2015. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 9 березня 2021.
  3. ↑ Указ президента України №958/2007. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 9 березня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Відзнака вояка УПА Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Емблема ОУНР Це незавершена стаття про діяча або діячку ОУНР.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горошко_Ольга_Юхимівна&oldid=41096243