Збараж

Збараж
Герб Збаража Хоругва Збаража
Збаразький замок
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Тернопільська область
Район/міськрада	Збаразький район
Код КОАТУУ	6122410100
Засноване	1211
Статус міста	з 1939 року
Населення	▲13915 (01.01.2011)
Площа	7 км²
Густота населення	1988 осіб/км²
Поштові індекси	47300—47304
Телефонний код	+380-3550
Координати	049.671 0025.77149°40′17″ пн. ш. 25°46′15″ сх. д.49.671389° пн. ш. 25.770833° сх. д. 49.671389, 25.770833
Водойма	Гнізна
Відстань
Найближча залізнична станція	Збараж
До обл./респ. центру
- залізницею	24 км
- автошляхами	18 км
Міська влада
Адреса	47302, Тернопільська обл., м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4
Веб-сторінка	http://www.03550.te.ua/

Зба́раж — (пол. Zbaraż) — місто у Тернопільській області, центр Збаразького району.

Збараж вiднесено до 39 мiст України з найбiльшою кiлькiстю iсторичних пам’яток.

Населення — 16,2 тис. осіб (2003).

Географія

Залізнична станція на лінії Тернопіль-Шепетівка. Поряд зі Збаражем пролягла магіст­раль Одеса-Брест.

Розташоване на Волино-Подільській височині, серед гір Медобори на обох берегах річки Гнізна — притоки Серету.

Історія

Це спершу волинське, а тепер галицьке місто вперше згадується в літописах під 1211 роком, але задовго до цього місто на р. Гнізна було одним з найбільш укріплених удільних центрів Галицько-Волинського князівства. Відомо, що в 13 ст. місто належало польському королю Лешку Білому (до 1219 р.)

1393 кн. Вітовт дав Збараж - сіверському кн. Корибуту ( хрещ. Дмитрo ) г. Корибут ,він збудував тут замок (за Стрийковським).

Коли 1474 року під стіни міста підійшла татарська орда, захисники Збаража згоріли разом із фортецею. За це татари знищили замок, розібрали навіть мури.Син Корибута kн. Іван Збаражський був убитий,його дружину з наймолодшим сином погнали татари з ін. мешканцями в неволю.Замок перейшов kн. Василеви,який в 1481 відав його сину Семену.

1587 - на місці старого замку збудований новий.

Ще раз зруйнували татари місто 1598 року.

В липні 1617 під Збаражом стояв табором Владислав IV Ваза.

Збараж був родовим гніздом князів Збаражських.Юрій Збаражський - останій представник помер у Кракові 1630.Після нього Збараж перейшов до гілки князів Вишневецьких. З 1636 р. Збараж належав князям Вишневецьким — позаяк попередній власник міста, Єжи Юрій Збаразький не мав ні дітей, ні спадкоємців.

Найбільше місто відоме подіями періоду Українсько-польської війни 1648-57 рр., а саме облогою 1649 р. Тоді війська Б.Хмельницького взяли в облогу сильний польський гарнізон у Збаражі. На допомогу оточеним вийшла добірна армія, очолена самим королем Яном ІІ Казимиром. Гетьман атакував поляків під Зборовом (це недалеко від Збаража) і мало не взяв короля в полон. На заваді став союзник Хмельницького, кримський хан Іслам-Гірей III, що пригрозив переходом на бік Яна Казимира, якщо бойові дії не будуть припинені. Результатом став Зборівський договір, за яким реєстр козацького війська було скорочено з 60 до 40 тисяч, а в складі гетьманської держави залишились Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства. Волинь, Поділля та Полісся залишилися під владою Польщі.

Під мурами Збаразького замку загинув корсунський наказний полковник, уродженець Теребовлянщини С.Мрозовицький (Нестор Морозенко), був тяжко поранений Іван Богун.

1675 - Шішман Ібрагім Паша (Şişman İbrahim Paşa) з турецько - татарським військом знищив Поділля,Волинь,Червону Русь.(Бар,Теребовлю,Тернопіль,Підгайці ).27 липня 1675 взято Збаражський замок,був значно знищений ,місто повністю спалене,мешканців винищили,тільки молодь погнали в яссир.Місто було звільнене від податків на 12 років.Місто нал. .Останім до 1744 з Вишневецьких був віленський в-да Михайло Вишневецький (?-1744).Від нього місто перейшло до Потоцьких.

1707 року тут побував Петро І спільно з гетьманом Іваном Мазепою.

1772 місто увійшло до складу володінь Габсбургів (згодом - Австрійська, від 1869 — Австро-Угорська) імперія). 1797 ці­сар Франц ІІ підтвердив герб міста - на ньому зобра­жений верхи на коні св. Юрій, який убиває драко­на.

На околицях міста три­вають археологічні розкопки; віднайдені мезолітична стоянка (8 тисяч років до нашої ери), по­селення трипільської, черняхівської, Лука-Райковецької, давньоруської культур, могильник 8-9 ст..

Промисловість

Діють промислові підприємства:

• завод продтоварів,
• ТОВ «Збаражцукор»,
• ТОВ «KALGANOFF»,
• ЗАТ «Хлі­бозавод»,
• ТОВ «Інтер»,
• ВАТ «Квантор»,
• СП «Тарний комбінат» та ін.

Освіта і культура

Професійну освіту в Збаражі можна в професійно-технічному училищі № 25.

У місті діє Збаразький районний краєзнавчий музей.

Засоби масової інформації

• Періодичні видання:
  • газета «Амвон» — обласний релігійно-громадський часопис. Зареєстрована 12 серпня 1991. Засновник — Тернопільська духовна семінарія св. рівноапостольних Кирила і Мефодія в м. Збараж. Редактор — о. Р.Сливка.
  • Збаразька районна комунальна газета “Народне слово”

Архітектурно-історична спадщина

Храми

Кляштор бернардинів

Пам'ятники архітектури:

• синагога (1537)
• Спасо-Преображенська церква (1600, збудована на місці мо­настиря святого Онуфрія; нині — парафіяльна церква села Залужжя)
• костел і монастир отців Бернардинців (1627)
• Успенська (1755) та Воскресенська (1764; її фундатор — міщанин-швець Г.Гимонюк) церк­ви.

1887 під час великої пожежі храми були пошко­джені; невдовзі відреставровані.

1990-ті спо­руджена церква святих Петра і Павла, триває будівництво церкви Покрови Пресвятої Богородиці в селищі цукровго заводу.

Збаразький замок

Збаразький замок 1994 року оголошено Державним історико-архітектурним заповідником.

Пам'ятники

У Збаражі спору­джено пам'ятники:

• А.Міцкевичу (1898)
• Б.Хмель­ницькому (1954; скульптор Я. Чайка, архітектор В. Скочеляс)
• I.Франку (1992; скульптор В. Одрехівський)

Пам'ятник Климу Савуру

• Д.Клячківському (Климу Савуру, 1994; скульптор В. Мельник, архітектор В. Скочеляс);
• Меморіал слави воїнам, полеглим у німецько-радянській війні (1965; архітектор В.Скочеляс).

Меморіальні таблиці

У місті встановлено меморіальні таблиці на честь:

• виступу І.Франка 1895 на вічі (будинок школи; 1970) — в грудні 1895 року на центральній площі Збаража відбулося передвиборне віче з участю Ів. Франка та місцевих дія­чів радикального руху А.Шмигельського. А.Грицуняка, Я.Остапчука. Тут письменник гробив доповідь про еміграцію селян, застерігав від неї. Він також порушував питання народної освіти, виборчої реформи, вима­гаючи їх докорінної зміни. Вдруге Іван Франко виступив на цій площі 1897 року на передвиборному вічі. З цієї нагоди на вулиці Шевченка пе­ред площею навпроти середньої школи №2 1970 року встановлено ме­моріальну дошку з написом: «На майдані біля школи 26 грудня 1895 року і в червні 1897 року виступав Іван Франко на передвиборних вічах».
• та його перебування в місті (будинок Народного Руху; 1991)
• полковника Нестора Морозенка (замкова стіна; 1975)
• 125-річчя «Про­світи» (колишній будинок товариства; 1996)
• фундаторів Українського народного дому І. та В. Телев'яків (будинок СШ №1; 1996)
• перебування в місті Симона Петлюри (залізничний вокзал; 1997).

Некрополі

На міському цвинтарі поховані УСС, жертви сталінських репресій (перепоховання).

У парку імені Богдана Хмельницького є меморіальний комплекс на честь радянських воїнів, полеглих при визволенні м. Збараж і прилеглих сіл у березні 1944 р. Поховано понад 680 воїнів. Спочатку вояки були поховані на цвинтарях, у міському парку. У 1984 р. у парку ім. Б. Хмельницького створено меморіальний комплекс, куди перенесені останки воїнів з індивідуальних могил та з цивільного цвинтаря. На комплексі розміщено 32 братські та індивідуальні могили, на яких встановлені лабрадоритові плити з викарбуваними прізвищами.

Персоналії

Відомі діячі міста і Збаражчини: В. і Т. Білинські, о. С.Тесля, Т.Стрільбицький та ін.

Уродженці

У Збаражі народилися:

• Антін Батюк - старшина Армії УНР, громадські діячі в діаспорі.
• письменник і церковний діяч Н.Верещинський,
• польські діячі I. та Ф. Дашинські,
• літературознавець і громадський діяч В.Жила,
• письменницa Iда Финк
• Клячківський Дмитро (Роман)(Клим Савур), - полковник, перший коман­дуючий УПА.
• єпис­коп I.Прашко,
• Ігумен Святополк (Канюка), намісник Замкового Свято-Архангельського монастиря м. Луцька Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату.
• композитор Петро Любович,
• актор, режи­сер Я.Стадник;
• маляр і карикатурист Томасевич Степан,
• живописець Марія Тушицька,
• К. та Ф. Сребро, С.Стефановська — одні з праведників народів світу
• Оксана Середа, закохана у Митра, вчителька молодших класів

У місті перебував курфюст Саксонії та король Польщі Август III Фрідріх.

Див. також

• Готичний фестиваль "Некрополіс"
• Збаразький замок (1626—1631 рр.)
• Збаражське слово
• Збаражчина
• Збаразька ділянка первоцвіту весняного
• Збаразька облога 1649
• Збаразьке князівство
• Збаразький курінь
• Збаразький район
• Збаразькі гімназії

Література

• Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
• Коваленко Сергій. Збараж//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. — Том 2. — Київ: Видавництво «Стікс», 2008
• Скочеляс В. Це просто — українська Швейцарія: [Збараж] // Збараж — місто в Медоборах. — 1997. — № 2. -С.5.
• Маціпура А. Ой Морозе, Морозенку…: [З історії Збаража] // Ровесник. — 1997. — 7 листоп.

Посилання

У Вікіпедії є портал «Тернопільщина»

• Офіційний сайт міста
• Замки і храми України. Збараж
• Мандри Україною. Збараж
• Районна газета "Народне слово"
• Стаття Zbaraż у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XIV (Worowo — Żyżyn) з 1895 року (пол.)
• Замок у Збаражі реставрують до 800-річчя міста // zaxid.net