Грушанка середня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Грушанка середня
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Вересові (Ericaceae)
Рід: Грушанка (Pyrola)
Вид:
Грушанка середня (P. media)
Біноміальна назва
Pyrola media

Грушанка середня[1][2][3] (Pyrola media) — вид трав'янистих рослин родини вересові (Ericaceae), поширений у Європі, помірній і західній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина 10–25(33) см заввишки. Чашолистки яйцевидо-ланцетні, довжина їх перевищує ширину при основі. Стовпчик трохи довше віночка, з розширеним кільцем під рильцем. Листки округлі або округло-овальні, трохи зубчасті. Китиця рідкоквіткова; віночок білий, при основі з рожевим відтінком[2]. Кореневище коричневе, струнке, сильно розгалужене. Капсула стиснута-куляста, 4–5 × 6.5–8 мм[4].

Поширення[ред. | ред. код]

Європа: Данія, Фінляндія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Австрія, Ліхтенштейн, Чехія, Словаччина, Німеччина, Угорщина, Польща, Швейцарія, Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Росія, Україна, Болгарія, Албанія, Чорногорія, Хорватія, Словенія, Сербія, Італія, Румунія, Франція, Люксембург; Азія: Туреччина, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Росія, Монголія, Китай. Населяє хвойні ліси[5][6][4].

В Україні зростає в ялицево-ялинових, змішаних, листяних лісах — дуже рідко в Прикарпатті, на Поліссі, в західному Лісостепу, гірському Криму (заповідно-мисливське господарство, яйла гори Чатир-Даг)[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Житомирської, Закарпатської, Київської областей[3].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Pyrola media // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 137. (рос.)(укр.)
  3. а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. а б Flora of China. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 16.04.2018. (англ.)
  5. The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 16.04.2018. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 16.04.2018. (англ.)