Азія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Азія

Площа (включаючи острови)

43 475 000 км²

Площа островів

2 700 000 км²

Довжина берегової лінії

69 900 км²

Середня висота
над рівнем моря

950

Найбільша висота
над рівнем моря

(г. Джомолунгма) 8 848

Найменша висота
над рівнем моря

-392 м (рівень Мертвого моря)

Найпівнічніша точка

мис Челюскін
77°43′ пн. ш.; 104°18′ сх. д.

Найпівденніша точка

мис Піай
1°16′ пн. ш.; 103°30′ сх. д.

Найзахідніша точка

мис Дежньова
66°05′ пн. ш.; 169°40′ сх. д.

Найсхідніша точка

мис Баба
39°29′ пн. ш.; 26°04′ сх. д.

Чисельність населення:

— млн. мешканців

Густота населення:

осіб/км²

А́зія — найбільша частина світу, утворює з Європою континент Євразію

Зміст

1 Походження назви
2 Походження та розвиток поняття
3 Географія
- 3.1 Регіони Азії
- 3.2 Основні корисні копалини
4 Населення
- 4.1 Дивись також
5 Джерела

[ред.] Походження назви

Див. Асія

Найімовірніше назва континенту походить від давньоассирійського слова асу — схід.

[ред.] Походження та розвиток поняття

З часом традиційне географічне поняття Азія суттєво змінювалося за своїм обсягом та змістом. Саме поняття виникло в античну епоху коли безперервні природні кордони у вигляді Середземного, Егейського та Мармурового морів наштовхували фінікійців та греків на протиставлення країн Заходу (Ереб) та Сходу (Асу). З часом назва Азії поширювалися на південь — на аравійський півострів та на північ — на Кавказ та скіфські степи. В середньовічча східною межею Європи з часом вважали усе східніші межі — спершу Дністер, потім Дніпро та Дон. Паллас в кінці XVIII столліття пропонував проводити кордон по Уральським горам, Общому Сирту та Ергеням. В 19 столітті почали вважати кордоном вододіл Уралу. Багато суперечок свого часу викликало питання про те як проводити кордон між Європою та Азією на Каказі. Одні вели кордон по Кумо-Маницькій западині, а інші гребенем Великого Кавказу.

[ред.] Географія

Від Північної Америки відокремлена Беринґовою протокою, від Африки Суецьким каналом і Червоним морем, від Європи протоками Босфор і Дарданелли; умовний континентальний кордон з Європою проходить Східним Уралом і берегом Каспійського моря; 44,4 млн. км² (разом з поверхнею Каспійського моря) - близько 30% материкової поверхні Землі; найбільша меридіальна протяжність 8400 км, паралельна 8590 км. Розчленована берегова лінія (довжина 62 тис. км); численні півострови (Аравійський, Індійський, Індокитай, Мала Азія, Таймир) і острови (архіпелаги: Малайський, Філіппінський, Японський).

Фізична карта Азії

Рельєф. А. - найбільш контрастна за абс. відмітками висот частина світу. В Азії знаходиться найвища вершина Землі Джомолунґма (Еверест - 8848 м) і найглибша западина - Маріанська (10924 м), поблизу А. розташовано ряд глибоких западин Світового океану напр. Курило-Камчатська (9717 м) і Філіппінська (10265 м). На її території розташоване найглибше озеро - оз. Байкал (глиб. до 1620 м) і оз. Мертве (рівень озера знаходиться на 392 м нижче за рівень моря), Турфанська улоговина (-154 м). Середня висота Азії - 950 м. Близько 75% поверхні Азії становлять гори і височини між Середземним морем й узбережжям Тихого океану; в центральній частині Азії найвищі на Землі гори (Гімалаї, Каракорум, Гіндукуш), високо розташовані височини (Тібетська, Монгольська), а також великі западисті улоговини (Кашґарська, Джунґарська); розлогі низовини в північно-західній частині (Західносибірська, Туранська) і прибережній зоні (Маньчжурська, Китайська, Індостанська). Безстічні простори, переважно пустельні улоговини, займають 37% поверхні Азії.

Відмінна особливість А. - гірлянда, вервечка острівних дуг, що складають її сх. обрамлення. Для багатьох дільниць узбережжя А. характерні активний вулканізм, виходи викопного льоду (Сибір), коралові утворення (на півдні).

Клімат від субполярного та полярного на крайній півночі до тропічного, дуже вологого на південному-сході і тропічного дуже сухого на південному заході, на більшості території виразно континентальний; на півночі тундра і зона хвойних лісів тайги (район вічної мерзлоти), в центральній та південно-західній частині степи, що переходять в напівпустелі та пустелі, на південному сході мусонні та тропічні ліси.

Див. Природа Азії

[ред.] Регіони Азії

Регіони Азії: ██ Північна Азія ██ Центральна Азія ██ Західна Азія ██ Південна Азія ██ Східна Азія ██ Південно-Східна Азія

Можна виділити такі великі частини А.:

Північно-східну А. (Росія).
Західну А. (включає Кіпр, Туреччину, Іран, Афганістан, Сирійську Арабську Республіку, Ліван, Ізраїль, Йорданію, Ірак, Кувейт, Саудівську Аравію, Бахрейн, Катар, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Оман, Ємен — група країн Бл. і Сер. Сходу];
Південну А. (Пакистан, Індія, Бангладеш, Шрі-Ланка, Бутан, Непал, Мальдівська Республіка);
Південно-Східну А. (М'янма, Таїланд, Малайзія, Сінгапур, Лаос, Камбоджа, В'єтнам, Філіппіни, Індонезія, Бруней, Східний Тімор);
Центральну А. (Монголія, зах. частина Китаю);
Східну А. (інша частина Китаю, Корея, Японія).

[ред.] Основні корисні копалини

Незважаючи на значну площу і різноманітність природних умов Азія займає 1-е місце серед інших континентів тільки за запасами нафти, природного газу, руд олова і самородної сірки, а також з видобутку нафти і олов'яних руд. Слабка продуктивність надр континенту і низька концентрація гірничої промисловості пояснюються не тільки особливостями геологічної будови, але і недостатньою геологічною вивченістю, несприятливим географічним положенням, відсутністю необхідної інфраструктури і низьким рівнем розвитку економіки у багатьох країнах Азії. Мінерально-сировинна база і гірнича промисловість Азії, за винятком запасів і видобутку нафти в країнах Перської затоки і олова в Східній Азії, не відрізняються високою концентрацією виробництва. Вугільна промисловість континенту за рівнем виробництва поступається Північній Америці і Західній Європі, а за концентрацією видобутку, крім них, ще й Австралії і Південній Африці. Нафтогазовидобувний район Західної Азії — найбільший в світі центр з видобутку і експорту нафти; загалом Азія дає біля 45-50 % загального видобутку нафти, який здійснюється на сучасному технічному рівні. Аналогічний стан у оловодобувній промисловості займають країни Східної Азії, але в цьому випадку технічний рівень виробництва вельми строкатий: від сучасних потужних драг на прибережних площах до напівкустарного видобутку (старателі) з невеликих розсипів. З інших видів мінеральної сировини виділяються марганцеві руди в Індії і хромові руди в Туреччині, вольфрамові руди в Південній Кореї і країнах Східної Азії, фосфорити і самородна сірка в Західній Азії. Серед країн Азії можна віднести до найбільших і досить універсальних за видобутком мінеральної сировини Росію, Індію і Китай, а до числа країн зі значним, мінерально-сировинним потенціалом, порівняно розвиненою гірничою промисловістю — Туреччину, Філіппіни, Іран та Індонезію.

Див. Корисні копалини Азії, Геологія Азії, Металогенія Азії.

[ред.] Населення

В Азії проживає 3,4 млрд. населення (60 % жителів Землі), переважно жовтої та білої рас (на заході); близько 90 % населення зосереджено у південно-східній Азії, високогірні простори та пустелі незаселені; рівень урбанізації від понад 90 % (Синґапур, Кувейт, Ізраїль) до 10 % (Непал, Оман, Камбоджа, Бутан); найбільші міські агломерації: Сеул, Шанхай, Токіо, Пекін, Бомбей, Калькутта. Азія є колискою великих релігій: буддизму, індуїзму та ісламу.

[ред.] Дивись також

[ред.] Джерела

Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X

Азія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Зміст

[ред.] Походження назви

[ред.] Походження та розвиток поняття

[ред.] Географія

[ред.] Регіони Азії

[ред.] Основні корисні копалини

[ред.] Населення

[ред.] Дивись також

[ред.] Джерела

Перегляди

Особисті інструменти

Навігація

Участь

Пошук

Панель інструментів

Іншими мовами