Гуань Чжун

Гуань Чжун
кит. 管仲
Народився	720 до н. е. Yingshang Countyd, КНР
Помер	645 до н. е. Шаньдун
Поховання	Linzi Districtd
Діяльність	філософ, політик, письменник
Галузь	філософія
Знання мов	китайська
Медіафайли у Вікісховищі

Гуань Чжун

Гуань Чжун (кит. 管仲, 720 до н. е. — 645 до н. е.) — державний діяч доби Чжаньго, видатний китайський мислитель, політик, реформатор, засновник суспільно-політичного учення фа цзя (легізму).

У 685 році до н. е. був призначений правителем царства Ці Хуань-гуном на посаду керівника уряду і зберігав за собою цю посаду протягом сорока років — аж до своєї смерті. Перетворив Ці на наймогутнішу державу тогочасного Китаю. Першим в китайській історії обґрунтував концепцію державного управління на підставі закону — за принципом «закон — батько й мати народу». За словам Гуань Чжуна «правитель і посадовці, вищі та нижчі, знатні та посполиті — усі мають дотримуватися закону». Це дозволило зміцнити царську владу, водночас послабивши вплив спадкової аристократії. Запропонував ідею покарання як головного засобу управління — «коли бояться покарань, то легко керувати».

Столицю держави Гуань Чжун поділив на 21 районів: шість «комерційних», які забезпечували торгівельний дохід держави, і п'ятнадцять обслуговуючих, які становили ядро ​​армії Ці. Подібним чином було організовано населення і за межами столиці: 30 дворів складали село, 10 сіл — військовий загін, 10 загонів — один район, 3 райони — один повіт, а повіти згруповані в п'ять областей. Керівники всіх рівніх призначалися згори.

Гуань Чжун скасував успадковану з часів Чжоу систему «колдязних полів», уся земля в межах держави оподатковувалася відповідно до її продуктивності. Сіль підданим почали продавати за твердою ціною. Але ціна ця була навмисно завищена і різниця йшла у доходи держави. За тією ж ціною продавали і дешеву сіль, яку Ці купувало в сусідніх держав.