Гупал Анатолій Михайлович
| Гупал Анатолій Михайлович | |
|---|---|
| Народився |
4 жовтня 1947 (76 років) Радебойль, Саксонія, Радянська зона окупації Німеччини |
| Місце проживання | Київ, Україна |
| Країна |
 СРСР →  Україна |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Московський фізико-технічний інститут |
| Галузь | інформаційні технології |
| Заклад | Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України |
| Посада |
директор Науково-навчального центру прикладної інформатики НАНУ завідувач відділу методів індуктивного моделювання та керування Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України |
| Вчене звання |
професор член-кореспондент НАН України |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Діти | Гупал Микита Анатолійович |
| Нагороди | |
Анатолій Михайлович Гупал (4 жовтня 1947, Радебойль, Саксонія, Радянська зона окупації Німеччини) — український фахівець у галузі інформаційних технологій, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Після закінчення у 1971 році Московського фізико-технічного інституту почав працювати в Інституті кібернетики Академії наук УРСР. З 1987 до 1992 року завідував кафедрою інформатики та обчислювальної техніки. У 1992 році кафедра була реорганізована у Науково-навчальний центр прикладної інформатики НАНУ, першим директором якого став Анатолій Гупал. Очолював центр до 2003 року. Від 2003 року обіймає посаду завідувача відділу методів індуктивного моделювання та керування Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України.
Науковий ступінь доктора фізико-математичних наук отримав у 1982 році. Учене звання професора здобув у 1995 році. У 2005 році обраний членом-кореспондентом НАН України.
Родина[ред. | ред. код]
- Син — Гупал Микита Анатолійович, кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник відділу методів дискретної оптимізації, математичного моделювання та аналізу складних систем № 135 Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, стипендіат Президента України для молодих учених, лауреат премії Президента України для молодих учених[1].
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Займається розробкою методів стохастичного програмування, методів автоматичного формування знань в експертних системах, оптимізацією методів розпізнавання, методів індуктивного виведення.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Премія НАН України імені В. М. Глушкова (1996) за роботу «Розробка та використання методів прогнозування, оцінювання та розпізнавання об'єктів стохастичної природи» (спільно із Кноповим Павлом Соломоновичем та Великим Анатолієм Павловичем)[2].
- Премія НАН України імені М. М. Амосова (кібернетика) (2016) за цикл робіт «Математичні моделі та методи аналізу та розпізнавання біологічних об'єктів» (спільно із Сергієнком Іваном Васильовичем)[3].
Основні праці[ред. | ред. код]
- Стохастические методы решения негладких экстремальных задач. К., 1979;
- Методы невыпуклой оптимизации. Москва, 1987 (у співавторстві);
- Оптимальные процедуры распознавания. Обоснование процедур индуктивного вывода // КСА. 2003. № 1 (у співавторстві);
- Статистический анализ генома // ЦГ. 2004. № 4.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гупал Микита Анатолійович. Національна академія наук України. Процитовано 05.03.2023.
- ↑ Лауреати премії імені В. М. Глушкова Національної академії наук України. Національна академія наук України. Процитовано 05.03.2023.
- ↑ Лауреати премії імені М. М. Амосова (кібернетика) Національної академії наук України. Національна академія наук України. Процитовано 05.03.2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- А. І. Куляс. Гупал Анатолій Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
- Досьє. Національна академія наук України. Процитовано 05.03.2023.
|
