Гілсі Кіркланд
| Гілсі Кіркланд | |
|---|---|
| Народилася |
29 грудня 1952 (71 рік) Бетлегем, Пенсільванія, США |
| Громадянство | США |
| Діяльність | артистка балету |
| Alma mater | Школа американського балетуd |
| Знання мов | англійська[1] |
| Батько | Jack Kirklandd |
| IMDb | ID 0456643 |
| Сайт | gelseykirklandballet.org |
Гілсі Кіркланд (англ. Gelsey Kirkland, 29 грудня 1952, Бетлегем) — американська балерина.
Творча біографія[ред. | ред. код]
Народилася в сім'ї драматурга, сценариста Джека Кіркланда. Ще в дитинстві з його ініціативи обидві доньки Гілсі та Джоанна почали займатися балетом. Хоча Гілсі була менш вправною[2], її наполегливості вистачило, аби не відставати від сестри. Зрештою обох дівчат прийняли у Школу Американського балету, де Гілсі швидко стала улюбленицею Баланчина.
Так, в 1968 році у віці п'ятнадцяти років, на запрошення самого Джорджа Баланчина вона приєдналася до Нью-Йоркського міського балету. Вона була солісткою в 1969 році і примою — в 1972 році. Гілсі Кіркланд виконувала провідні ролі у багатьох великих балетах двадцятого століття Баланчина, Джерома Роббінса, Ентоні Тюдора, в тому числі і відродженій Баланчином Жар-птиці, у Гольдберг-варіаціях у постановці Роббінса.
Однак коли до трупи Американського театру балету (ABT) приєднався Михайло Баришников, він особисто просив Кіркланд стати його партнеркою. Вона дала згоду. Разом Кіркланд та Баришников танцювали у «Жизелі», «Сплячій красуні», «Ромео та Джульєтті». Проте найвідомішою для широкої публіки став танець Клари із у телевізійній постановці Баришнікова 1977 року балету Лускунчик. 1984 року Кіркланд залишила трупу Американського театру балету.
Впродовж багатьох років вона разом із чоловіком жила в Австралії. 2006 року була удостоєна премії Dance Magazine.
Нині Гілсі Кіркланд живе в Нью-Йорку зі своїм другим чоловіком, танцівником, хореографом і педагогом, Михайлом Черновим, який також працював в Американському театрі балету. Вона викладає у бродвейській школі STEPS. Разом з Чорновим та художнім керівником АБТ Кевіном МакКензі поставила хореографію нової постановки «Сплячої красуні» Чайковського, в якій після більш ніж двадцяти років відсутності на сцені, виконала партію Карабоси, злої феї.
2010 року Кіркланд та Чернов заснували Академію класичного балету Гілсі Кіркланд (GKACB)[3], де вони обидва цюють як художні керівники.
Мемуари[ред. | ред. код]
1986 року Кіркланд разом зі своїм тодішнім чоловіком Грегом Лоуренсом, опублікувала «Танці на моїй могилі» — вибухові мемуари-хроніку її переходу від починаючої балерини, вихованки Джорджа Баланчина до однієї з найвідоміших балерин свого покоління. У книзі описано вражаючі подробиці її боротьби із внутрішніми проблемами родини, анорексією, булімією, наркоманії, її пошуків художньої досконалості та складного роману із суперзіркою балету Михайлом Баришніковим та багатьма іншими чоловіками, більшість з яких вона зустріла в світі балету.
Її друга автобіографія опублікована 1990 року під назвою «The Shape Of Love». Вона охоплює період переїзду до Англії, щоб танцювати у трупі Королівського балету, її спроб розпочати нове життя зі своїм першим чоловіком та повернення в Американський театр балету.
Пізніше 1993 року вона і її чоловік у співавторстві написали ще одну дитяча книга під назвою «The Little Ballerina and Her Dancing Horse».
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Kirkland, Gelsey, and Greg Lawrence. Dancing on My Grave. Garden City, New York: Doubleday and Company, 1986 (ISBN 0-385-19964-3).
- Kirkland, Gelsey, and Greg Lawrence. The Shape of Love: The Story of Dancing on My Grave Continues. New York, New York: Doubleday and Company, Inc., 1990 (ISBN 0-385-24918-7).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Biography for Gelsey Kirkland, imdb. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 22 жовтня 2013.
- ↑ Gelsey Kirkland Academy of Classical Ballet. Архів оригіналу за 17 листопада 2013. Процитовано 22 жовтня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Гілсі Кіркланд на сайті IMDb (англ.)
- Гілсі Кіркланд на сайті Американського театру балету
- Гілсі Кіркланд на сайті ballerinagallery.com [Архівовано 22 серпня 2013 у Wayback Machine.]