Гіпсуг
| Гіпсуг | |
|---|---|
| |
| Нетопир Саві | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
| Родина: | Лиликові (Vespertilionidae) |
| Підродина: | Vespertilioninae |
| Триба: | Vespertilionini |
| Рід: | Гіпсуг (Hypsugo) Kolenati, 1856 |
 Вікісховище: Hypsugo
| |
Гіпсуг (Hypsugo)[1] — рід рукокрилих родини Лиликові (Vespertilionidae). Рід був відокремлений з роду Pipistrellus і включає майже 20 видів, з яких один (Hypsugo savii) живе в Європі, у т. ч. Україні.
Етимологія[ред. | ред. код]
Наукова назва «Hypsugo» означає «народжений у повітрі»: дав.-гр. ὕψι — «у вишині, в повітрі» дав.-гр. γόνος — «зачаття, породження»; тому що вид Vespertilio (Hypsugo) savii Bonaparte, 1837 довгий час виявляли тільки в польоті[2]. Назва Hypsugo введена Коленаті як підрід роду Vespertilio. Першими піднесли Hypsugo до рангу роду І. Горачек та В. Ганак у 1985—1986 рр., а згодом це було підтверджено біохімічними даними[3][2]. Серед пояснень назви також є таке: Hypsugo: грец. υψι — «вгору» й -«ugo» подібно Nannugo й Vesperugo[4].
Загальні характеристики[ред. | ред. код]
Ці тварини досить малі, довжина голови й тіла становить 40–60 мм. Голова характеризується короткою, широкою мордою і короткими вухами. Забарвлення шерсті лежить у межах від піщаного до темно-бурого.
Кажани поширені в Євразії, Африці й Північній Америці. Вони живуть у різних місцях проживання, від пустель до тропічних лісів. Живляться головним чином комахами, в польоті. За спальні місця обирають щілини в будівлях, печери або порожнисті стовбури дерев.
Види й ареали[ред. | ред. код]
- Hypsugo affinis (Dobson, 1871) — Індія, Непал, Шрі-Ланка, Китай, М'янма
- Hypsugo alaschanicus (Bobrinskii, 1926) — Китай, Японія (Хонсю, Хоккайдо), Республіка Корея, Монголія, Примор'я (Росія)
- Hypsugo arabicus (Harrison, 1979) — Іран, Оман
- Hypsugo ariel (Thomas, 1904) — Синай (Єгипет), Ізраїль, Йорданія, Палестина, Саудівська Аравія, Судан, Ємен
- Hypsugo cadornae (Thomas, 1916) — Індія, Лаос, М'янма, Таїланд, В'єтнам
- Hypsugo dolichodon Görföl, Csorba, Eger, Son & Francis, 2014 — Камбоджа, Лаос, М'янма, В'єтнам
- Hypsugo imbricatus (Horsfield, 1824) — Малайзія, Індонезія
- Hypsugo kitcheneri (Thomas, 1915) — ендемік о. Борнео (Індонезія, Малайзія)
- Hypsugo lanzai Benda, Al-Jumaily, Reiter and Nasher, 2011 — ендемік острова Сокотра (Ємен)
- Hypsugo lophurus (Thomas, 1915) — М'янма
- Hypsugo macrotis (Temminck, 1840) — Малайзія, Індонезія
- Hypsugo mordax (W. Peters, 1866) — Індонезія
- Hypsugo musciculus (Thomas, 1913) — Камерун, Конго, ДР Конго, Габон, Гана, Сьєрра-Леоне
- Hypsugo petersi (A. B. Meyer, 1899) — Філіппіни, Індонезія, Малайзія
- Hypsugo pulveratus (Peters, 1871) — Китай, Лаос, М'янма, Таїланд, В'єтнам
- Hypsugo savii (Bonaparte, 1837) — Гіпсуг гірський типовий — пн. Африка, пд. ч. Європи, зх. і цн. Азія
- Hypsugo stubbei Dolch, Batsaikhan, A. Stubbe, & Steinhauser, 2021 — Монголія
- Hypsugo vordermanni (Jentink, 1890) — Бруней, Індонезія (Суматра), Малайзія
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Загороднюк І., Харчук С. Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи // Науковий вісник НУБіП України. — 2011. — Вип. 164. — № 3. — С. 124–135. Архівовано з джерела 29 жовтня 2013. Процитовано 2017-04-26.
- ↑ а б Ruys T., Bernard Y. (coords). Atlas des Mammifères sauvages d'Aquitaine. — Cistude Nature & LPO Aquitaine, 2014. — Т. 4. — С. 102. (фр.)
- ↑ Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Palmer, T.S. Index generum mammalium: a list of the genera and families of mammals. — Washington : U.S. Government Printing Office, 1904. — С. 343, 538.
|