Давид Макішвілі
| Давид Макішвілі | |
|---|---|
| Народився |
22 грудня 1976 (47 років) Петропавловськ-Камчатський, РРФСР, СРСР |
| Країна |
 Грузія |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Alma mater | Національна військова академія Грузіїd |
| Знання мов | грузинська |
| Учасник | Російсько-грузинська війна і Війна на сході України |
Давид Макішвілі (груз. დავით მაყიშვილი, нар. 22 грудня 1976, Петропавловськ-Камчатський) — підполковник армії Грузії у відставці, доброволець у Російсько-українській війні, згодом один із засновників міжнародного центру підготовки українських військових Patriot[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Грузія[ред. | ред. код]
Народився 22 грудня 1976-го у Петропавловську-Камчатському (Росія), 1979-го сім'я переїхала до Грузії. Після закінчення середньої школи вступив до Тбіліського університету, проте на першому курсі пішов служити у армію[2].
1995 року розпочав навчання у Рязанському повітряно-десантному командному училищі, але через напружені російсько-грузинські стосунки залишив навчання і повернувся до Грузії. Закінчив Національну військову академію Грузії, після чого служив у миротворчих силах у зоні грузинсько-осетинського військового конфлікту у Цхінвалі та силах спеціального призначення Міністерства оборони Грузії[3][4].
Після звільнення у запас вступив до лав Французького іноземного легіону, де служив чотири роки[5].
Після повернення на батьківщину продовжив службу у грузинській армії: командиром окремої розвідувальної роти піхотної бригади, начальником розвідки та командиром батальйону легкої піхотної бригади. Був керівником Служби моніторингу підготовки та навчання сил спеціальних операцій Міністерства оборони Грузії[6][5]. Закінчив службу командиром бригади спеціального призначення[7][4][8].
Служба в Україні[ред. | ред. код]
2014 року у званні підполковника звільнився у запас і поїхав добровольцем на війну в Україну. Брав участь у військових операціях з батальйоном «Полтавщина», а пізніше у складі 129-го розвідувального батальйону та 79-ї аеромобільної бригади. Воював у Луганській області (Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне) у складі підрозділу спецпризначення МВС Луганської області[2]. Був поранений у вересні 2015 року у боях під Зайцевим[9][10].
Разом із колегами з України, Грузії та Ізраїлю створив «Центр підготовки Patriot», де тренувались бійці підрозділів, що воювали у зоні АТО[1]. Давид відповідав за тактичну та розвідувальну підготовку[2], проводив тренінги Національної гвардії, добровольців АТО та підрозділів МВС у Луганській області[11][4]. Разом із іншими закордонними фахівцями і бойовими офіцерами центру «Патріот» входив у Відділ стратегічного планування Національної гвардії України, задачею якого було переведення Нацгвардії на стандарти НАТО: реформувати структуру управління та підвищити якість підготовки особового складу[7][12].
Депортація[ред. | ред. код]
21 жовтня 2017-го Макішвілі (разом із двома колишніми соратниками Михеїла Саакашвілі — Михайлом Абзіанідзе та Георгієм Рубашвілі[note 1]) було депортовано з України до Грузії.[13][14][15]. 25 жовтня Макішвілі розповів деякі подробиці депортації.[16][17][18]
Саакашвілі назвав такі дії злочином, вчиненим Нацгвардією України, та подав відповідну заяву до прокуратури[19].
24 жовтня Генеральна прокуратура України повідомила[20], що якщо дії іноземця або особи без громадянства порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України, то згідно Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», щодо них може бути прийнято рішення про примусове повернення на батьківщину.[21][22]
Проте, на думку правозахисників, є вагомі підстави вважати, що громадян Грузії депортували без судового рішення, що є порушенням українського й міжнародного законодавства [23].
Зокрема, про це заявила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини, Валерія Лутковська. Вона повідомила, що рішення про примусове видворення чи примусове повернення іноземних громадян може бути оскаржене в суді, однак грузинським громадянам такої можливості надано не було, і звернулася до Генеральної прокуратури України, щоб та відреагувала на «протиправні дії співробітників правоохоронних та інших державних органів»[24].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Михайло Абзіанідзе — колишній водій Михеїла Саакашвілі, а Георгій Рубашвілі — колишній охоронець.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б Міжнародний проект “Центр підготовки ”ПАТРІОТ“. Центр підготовки ”ПАТРІОТ“. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 4 листопада 2017.
- ↑ а б в Елена Сибагатуллина (2017-06-02 08:17). Россия — это наш общий враг, и этого врага надо победить. АРГУМЕНТ, Military Navigator. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
- ↑ Після реформ Нацгвардія зможе брати участь у міжнародних заходах на підтримку миру. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
- ↑ а б в Торба, Валентин (25 жовтня, 2017). Політика «розборок» З України було депортовано трьох грузинських громадян. "День". Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
- ↑ а б დავით მაყიშვილი : აბსოლუტურად დასაშვებია კურსანტის მიმართ სიტყვიერი შეურაცხყოფა, მათ შორის გინება. reportiori.ge. 26 липня 2013.
- ↑ ახალაია პროკურატურას არარსებული ბრალდების შექმნაში ადანაშაულებს (груз.) . 2tv.ge. 26 липня 2013.[недоступне посилання]
- ↑ а б Нацгвардію переведуть на стандарти НАТО протягом чотирьох місяців. Дзеркало тижня. 26 грудня 2015. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
- ↑ Михельсон, Олександр (21.06.16). РУКОВОДИТЕЛЬ ЦЕНТРА "PATRIOT" КОНСТАНТИН ПАРШИН: "САМОЕ ВАЖНОЕ – ИЗМЕНИТЬ ДВОЙНОЕ УПРАВЛЕНИЕ В МИНОБОРОНЫ". censor.net.ua. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
- ↑ Грузинський полковник Давид Махишвілі був поранений в Україні. newposts.ge. Процитовано 25 вересня 2015.
- ↑ უკრაინაში ქართველი პოლკოვნიკი დაჭრეს, თუმცა პარტიზანებმა მისია შეასრულეს (грузинська) . fmabkhazia.com. 25 вересня 2015. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 4 листопада 2017.
- ↑ На Луганщині військові проводять навчання. segodnya.ua. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
- ↑ Переход к стандартам НАТО - это общий язык со странами НАТО при управлении и проведении военных операций, а также для координации действий внутри страны со всеми военными ведомствами. donbass-info.com. 24 грудня 2015. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
- ↑ Саакашвілі заявив, що трьох його соратників "з мішками на голові" депортували з України. Високий замок online (укр.). 22 жовтня 2017. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
- ↑ Саакашвілі заявив про висилку з України трьох наближених до нього людей. Громадське радіо (англ.). 22 жовтня 2017. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
- ↑ МІХЕІЛ СААКАШВІЛІ ЗАЯВЛЯЄ, ЩО З УКРАЇНИ ВИДВОРИЛИ ТРЬОХ ЙОГО СОРАТНИКІВ. Україна молода. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 22.10.2017.
- ↑ Депортований з України екс-водій Саакашвілі заявив, що в нього є постійна посвідка на проживання : [арх. 25.10.2017] // Гордон : інтернет-видання. — 2017. — 25 жовтня. — Цитата: «Макішвілі повідомив, що його затримали 21 жовтня на переході біля будинку».
- ↑ «Спецпризначенці повністю обмотали Абзіанідзе скотчем і прикували шістьма наручниками до лавки літака» [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.], Макішвілі про депортацію з України // censor.net, 25.10.17 09:45.
- ↑ Мне стыдно от того, как Украина поступила с Давидом Макишвили / Юрий Бутусов // Censor.net. — . (Краткая биография Давида Макишвили.)
- ↑ "Такого ніколи не робив Янукович". Саакашвілі і Дерев'янко принесли в ГПУ заяви у зв'язку з депортацією з України трьох громадян Грузії. ГОРДОН. 23 жовтня, 2017 17.12. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 25 жовтня 2017.
- ↑ Дії ДМСУ щодо прийняття рішень про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства в країну їх походження ґрунтувалися на вимогах Закону : [арх. 24.10.2017] // Генеральна прокуратура України : офіційний сайт. — 2017. — 24 жовтня. — Дата звернення: 25.10.2017.
- ↑ ГПУ: трьох громадян Грузії 21 жовтня законно видворили з України. Радіо Свобода. 24 жовтня 2017, 13:41. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 25 жовтня 2017.
- ↑ У ГПУ не виявили порушень у висиланні з України соратників Саакашвілі [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // gordonua, 24.10.2017 13.20
- ↑ Coynash, Halya (26.10.2017). Ukraine may answer to the Court in Strasbourg for abduction-like deportation of three Georgians. Human Rights in Ukraine. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 6 листопада 2017.
- ↑ Лутковська заявила, що депортація громадян Грузії з України пройшла з порушенням законодавства : [арх. 24.11.2017] // Гордон : інтернет-видання. — 2017. — 24 листопада. — Дата звернення: 24.11.2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Лащук, Тереза (24 жовтня 2017). Депортація соратників Саакашвілі: версії сторін. LB.ua. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 25 жовтня 2017.