Цхінвалі
| Цхінвалі Цхинвал / Чъреба, ცხინვალი |
|
|---|---|
 |
|
| Основні дані | |
| Країна |  Грузія |
| Край | Шида Картлі / Південна Осетія |
| Муніципалітет | Ґорський |
| Населення | 42 934 (1989) |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Географічні координати | |
| Карта | |
  Цхінвалі
|
|
Цхінва́лі (груз. ცხინვალი,ос. Цхинвал або Чъреба) — столиця самопроголошеної Республіки Південна Осетія. До 1990 року адміністративний центр Південно-Осетинської автономної області, що входила до Грузинської РСР у складі СРСР.
Зміст |
Історія
Назва «Цхінвалі» (Krcxin-vali) походить від назви дерева rcxila (давн.груз. krcxila) — граб; дослівно назву можна перекласти як «місцевість, де ростуть граби».
Перше письмове згадування про Цхінвалі належить до 1398 року. Існує версія, за якою Цхінвалі було збудовано у ІІІ столітті Картлійський царем Асфагуром. На момент входження Картлі-Кахетинського царства (1801 г.) до складу Росії — це було невелике місто, яке згодом розрослося. Після радянизації Грузії у 1922 році Цхінвалі було приєднано до складу Південно-Осетинської автономної області Грузинської РСР, в період з 1934 до 1961 місто називалося Сталінірі (на честь Сталіна).
За сучасним адміністративно-територіальним розподілом Грузії місто було віднесене до Горійського району, однак влада Грузії місто не контролює. Фактично Цхінвалі є столицею самопроголошеної Республіки Південна Осетія, яка перебуває у стані конфлікту з Республікою Грузія.
Населення
У результаті урбанізації частка осетинського населення за роки радянської влади зросла і ще до 1959 року склала більшу частину населення Цхінвалі, а ще до початку грузино-осетинського конфлікту у 1990-х роках більша частина грузинського населення залишила місто, отримавши попередження про заплановане введення до Цхінвалі військових сил неформальних угрупувань.
| Населення | Осетини | Грузини | Євреї | Вірмени | Росіяни | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1886 | 3.832 | - | 29,3% | 51,1% | 19,4% | - |
| 1917 | 8.8% | 34,4% | 38,4% | 17,7% | - | |
| 1922 | 4543 | 13.5% | 31,7% | 36,3% | 16,8% | ~1.0% |
| 1926 | 5.818 | 19,8% | 33,0% | 30,4% | 14,2% | 2,0% |
| 1939 | 13.810 | 44,3% | 24,9% | 14,1% | 6,0% | 8,6% |
| 1959 | 21.641 | 57,4% | 21,5% | ~7,5% | 4,0% | 7,3% |
| 1970 | 30.311 | 68,8% | 18,1% | 4,9% | 2,5% | 3,9% |
| 1979 | 34.791 | 72,8% | 16,1% | 1,9% | 2,0% | 5,0% |
| 1989 | 42.333 | 74,5% | 16,3% | 0,9% | 1,7% | 4,3% |
У серпні 2008 року місто постраждало під час збройного конфлікту між Росією і Грузією. Зараз у місті проживає близько 15-20 тисяч осіб, здебільшого осетини.
Пам'ятки культури та архітектури
У місті збереглися грузинські пам'ятки архітектури — Кавтська церква св. Георгія (VIII—IX ст.ст.), церква Успіння Богоматері, Квірацховельська церква, Згудерська церква св. Георгія. В Цхінвалі знаходиться резиденція єпархії Нікозі і Цхінвалі грузинської православної церкви.
Міста-побратими
Посилання
- ↑ http://www.ethno-kavkaz.narod.ru/rnsossetia.html Національний склад населення Південної Осетії
|
||||||||
