Давиденко Микола Степанович

Давиденко Микола Степанович
Народився	3 червня 1920(1920-06-03) село Михайлівка, тепер Луганської області
Помер	11 травня 2004(2004-05-11) (83 роки)
Національність	українець
Діяльність	державний діяч, чиновник
Партія	КПРС
Нагороди

Микола Степанович Давиденко (3 червня 1920(19200603), село Михайлівка, тепер Луганської області — 11 травня 2004) — український радянський діяч, голова Луганського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 6-го і 8-го скликань.

Біографія

Народився в червні 1920 року в родині робітника в селі Михайлівці колишнього Попаснянського району на Луганщині. Трудову діяльність розпочав у 1938 році автодиспетчером Кадіївського міського відділу комунального господарства Ворошиловградської області. Потім працював учителем.

У 1939—1940 роках — студент Артемівського учительського інституту Сталінської області.

У 1940—1945 роках — у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни. Служив старшим писарем господарської частини 523-го стрілецького полку 188-ї стрілецької дивізії Північно-Західного фронту.

У 1945—1951 роках — начальник дільниці, заступник директора радгоспу у Ворошиловградській області.

Член ВКП(б) з 1949 року.

У 1951—1952 роках — слухач Всесоюзної школи директорів радгоспів.

З 1952 року — директор радгоспу; секретар районного комітету КПУ; голова виконавчого комітету Станично-Луганської районної ради депутатів трудящих Ворошиловградської області. У 1957 році закінчив заочно Всесоюзний сільськогосподарський інститут.

Із 1958 до січня 1963 року — заступник голови виконавчого комітету Луганської обласної ради депутатів трудящих.

19 січня 1963 — грудень 1964 року — голова виконавчого комітету Луганської обласної сільської ради депутатів трудящих.

У грудні 1964 — 11 вересня 1970 року — секретар Луганського (Ворошиловградського) обласного комітету КПУ.

4 травня 1971 — 22 липня 1974 року — голова виконавчого комітету Ворошиловградської обласної ради депутатів трудящих. Звільнений з посади «за недоліки в роботі».

Звання

• старшина

Нагороди

• орден Вітчизняної війни І ст.
• орден «Знак Пошани» (26.02.1958)
• медаль «За відвагу» (27.08.1943)
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (18.06.1970)

Джерела

• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 [Архівовано 11 липня 2013 у WebCite]
• газета «Прапор перемоги» (Луганськ) — 1963 рік — 24 лютого.