Попаснянський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Попаснянський район
Popasnyanskyi rayon gerb.png Popasnyanskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Луганська область
Код КОАТУУ: 4423800000
Утворений: 31 грудня 1977 р.
Населення: 39 989
(на 1.05.2014)
Площа: 1466,49 км²
Густота: 27,3 осіб/км²
Тел. код: +380-6474
Поштові індекси: 93300—93354
Населені пункти та ради
Районний центр: Попасна
Міські ради: 3
Селищні ради: 11
Сільські ради: 3
Міста: 3
Смт: 11
Села: 17
Селища: 12
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 93300, Луганська область, м. Попасна, пл. Леніна, 2, 3-30-77
Веб-сторінка: Попаснянська РДА
Голова РДА: Фіронов Станіслав Володимирович
Голова ради: Охрименко Микола Михайлович

Попасня́нський райо́н — район України у південно-західній частині Луганської області. Районний центр — Попасна. Населення становить 40 524 особи (на 1 серпня 2013 року, в межах 2013 року). Площа району 1466,49 км². Утворено 31 грудня 1977 року.

Географія[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Попаснянський район розташований на південному заході Луганської області в степовій фізико-географічній зоні.

Межує на півночі з Кремінським районом, на сході — з Новоайдарським і Слов'яносербським районами, на південному сході — з Перевальським районом, Первомайською, Стахановською і Кіровською міськрадами, на півночі і на заході — із Донецькою областю.

Район має два ексклави:

  • частина території Мирнодолинської селищної ради (без населених пунктів) — на півночі, між Лисичанськом та Сєвєродонецьком
  • Чорнухинська селищна рада (смт Чорнухине і селища Круглик та Міус) — на півдні, обмежена територіями Перевальського району (на сході) і Донецької області.

Корисні копалини[ред.ред. код]

У Попаснянськоиу районі наявні промислові запаси корисних копалин, таких як: біла та червона глина, крейда, гіпс, вапно.

Родовища:

Клімат[ред.ред. код]

Клімат району різкоконтинентальний. Літо — посушливе і жарке, із суховіями, зими — відносно холодні і малосніжні. Максимальна температура улітку сягає +40-45 °C, а мінімальна в окремі зими — −36-42 °C

Середня температура:

  • найхолоднішого місяця (січень) — −6,8 °C,
  • найтеплішого місяця (липень) — +22 °C.

Тривалість вегетаційного періоду становить в середньому 207 днів. Кількість опадів — 410–550 мм на рік, з них 295 мм випадає на місяці з квітня по жовтень.

Сніжний покрив нестабільний через часті відлиги, сягає в середньому 6-11 см. Ґрунт промерзає на глибину 1 м і більше.

Домінуючими вітрами протягом року є східні і південно-східні, які часто спричиняють суховії, заморозки, пильні бурі, що завдають шкоди сільському господарству.

Гідрологія[ред.ред. код]

На його території розташовані річки:

Ґрунти[ред.ред. код]

Ґрунтовий покрив Попаснянщини строкатий і різноманітний. На території району налічується понад 170 видів ґрунтів. На схилах ґрунтовий покрив — кам'янистий, хрящуватий, рідше суглинистий. Верхній ґрунтовий шар складають чорноземи, ґрунтоутворювальними породами є важкосуглинисті леси та продукти вивівання мергельно-крейдових та сланцево-пісчаних порід. На грядах та схилах поширений дерновий ґрунт. Значна частина ґрунтів страждає від ерозії.

Флора[ред.ред. код]

На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України[1]:

Структура земельного фонду[ред.ред. код]

Загальна земельна площа — 132,475 тис. га у тому числі:

Історія[ред.ред. код]

У давні часи Попаснянська земля була заселена племенами скіфів і сарматів.

У 1360-х роках неподалік села Шипилівка розташовувалася літня ставка хана Золотої Орди.

У XVI–XVII століттях селяни-втікачі з інших регіонів України та Росії заснували багато сіл.

У 1750 році на території району почалося будівництво кам'яновугільної залізниці. У 1878 був побудований залізничний вокзал та пішли перші потяги з Попасної до Дебальцевого та на Краматорськ. З 1910 року Попасна перетворилася на значний залізничний вузол.

Район створений 1923 року як Комишуваський, 1924 року перейменований на Попаснянський, на початку 1930-х ліквідований, відновлений 1936 року як Кагановицький, 1944 перейменований на Попаснянський, 1962 року ліквідований. 31 грудня 1977 року відновлений.

11 лютого 2015 року, згідно рішення Верховної Ради України, територію району було збільшено на 51 гектар за рахунок передачі до його складу земель, що знаходяться у віданні Фрунзенської селищної ради Слов'яносербського району (в тому числі територію села Жолобок). Тепер площа району — 1,467 тис. км².

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 міських ради, 11 селищних рад і 3 сільські ради, які об'єднують 43 населених пункти і підпорядковані Попаснянській районній раді. Адміністративний центр — місто Попасна.

Список рад[ред.ред. код]

Міські ради:

  1. Гірська
  2. Золотівська
  3. Попаснянська

Селищні ради:

  1. Білогорівська
  2. Вовчоярівська
  3. Врубівська
  4. Калинівська
  5. Комишуваська
  6. Малорязанцівська
  7. Мирнодолинська
  8. Нижненська
  9. Новотошківська
  10. Тошківська
  11. Чорнухинська

Сільські ради:

  1. Березівська
  2. Голубівська
  3. Троїцька

Населення[ред.ред. код]

Загальна чисельність населення становить 40 620 осіб, в тому числі міське населення — 31 180 осіб, сільське населення — 9440 осіб (у межах 2013 ркоу).[3]

У районі 43 населених пункти: 3 міста, 11 селищ міського типу, 17 сіл і 12 селищ.

Мовний склад[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення району становило 50 533 особи, з них 64,08% зазначили рідною українську мову, 35,6% — російську, а 0,32% — іншу[4].

Економіка[ред.ред. код]

У 2010 році в районі випущено товарної продукції в порівняльних цінах на 585 828,6 тис. грн., в тому числі:

Промисловість[ред.ред. код]

Найбільшу питому вагу у промисловому виробництві району має машинобудування та металообробка — 95,5% (Попаснянський вагоноремонтний завод).

Основні підприємства та продукція[ред.ред. код]

Сільське господарство[ред.ред. код]

Станом на 2010 рік в районі працювало 52 сільськогосподарських підприємства, які виробили наступну сільськогосподарську продукцію: Зернові — 32,5 тис. тонн; Соняшник — 7,7 тис. тонн; Картопля — 26 тис. тонн; М'ясо — 0,8 тис. тонн; Молоко — 4,9 тис. тонн; Яйце — 65,5 млн шт.

Зовнішньоекономічна діяльність[ред.ред. код]

У 2010 році зовнішньоторгівельний оборот склав 525 тис. доларів США, в тому числі:

Головним споживачем експортної продукції є Російська Федерація.

Транспорт[ред.ред. код]

На території міста Попасна розташований залізничний вузол та вантажно-пасажирська станція «Попасна», вагонне депо, локомотивне депо.

Районом проходить низка важливих автошляхів, серед них E40М03 та E50М04, також 9 доріг обласного значення.

Транспортна мережа загального користування складається з:

Освіта[ред.ред. код]

У Попаснянському районі діє 7 дошкільних закладів, 23 школи, 1 професійно-технічний навчальний заклад.

Культура і спорт[ред.ред. код]

У районі діє 19 закладів клубного типу, 21 бібліотека, 1 школа естетичного виховання, районний краєзнавчий музей.

На території району розташовані 2 стадіони, 1 районна ДЮСШ, 16 спортивних залів, 3З спортивних майданчика, 13 футбольних полів, 9 стрілецьких тирів.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Медичне обслуговування у районі здійснює мережа лікувально-профілактичних закладів, що входять до складу центральної районної лікарні, вузлова залізнична лікарня, Калинівська дільнича лікарня, районна і лінійна санепідемстанції.

Амбулаторно-поліклінічну допомогу надають 9 лікувально-профілактичних установ і 20 фельдшерсько-акушерських пунктів.

Релігійні установи[ред.ред. код]

На території Попаснянського району діють 15 релігійних об'єднань, 5 конфесій та течій.

Природно-заповідний фонд[ред.ред. код]

В Попаснянському районі розташовані 11 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 1 581,5 га[5].

Борсуча балка — ландшафтний заказник
Мар'їн стрімчак — геологічна пам'ятка природи
Шамраєва дача — заповідне урочище
Дубовий гай — ботанічна пам'ятка природи
Золотовське джерело — гідрологічна пам'ятка природи
Марфина могила — геологічна пам'ятка природи
Новозванівський — ландшафтний заказник
Горіховське джерело — гідрологічна пам'ятка природи
Балка Рідкодуб — ентомологічний заказник
Райолександрівське джерело — гідрологічна пам'ятка природи
Джерело Гірське — гідрологічна пам'ятка природи
Білогорівський — лісовий заказник
Золотарівський — лісовий заказник

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]