Дата-центр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Серверні стійки фонду «Вікімедіа»

Да́та-це́нтр (англ. data center, альтернативні терміни російського походження центр зберігання та обробки даних (ЦЗОД), центр обробки даних (ЦОД), рос. центр хранения и обработки данных (ЦХОД), центр обработки данных (ЦОД)) — спеціалізований технічний майданчик для розміщення інформації в мережі Інтернет, підключений до неї в автономну систему (або мережі в її складі) по множині каналів зв'язку. Дата-цент (ЦОД) являє собою сукупність спланованих певним чином територій, зовнішніх майданчиків (анклавів), будівель, приміщень, зі встановленими інженерними системами забезпечення та обслуговуючим персоналом, що утворюють загальний фізичний простір і технологічне середовище для розміщення комп'ютерів, електронних та інших засобів прийому, передачі, обробки, зберігання інформації і забезпечують задану ступінь доступності (готовності), розміщеного обладнання в заданому режимі функціонування[1].

Будівництво та експлуатація дата-центрів здійснюється згідно з рядом жорстких стандартів. Дата-центр може бути підрозділом телекомунікаційної компанії або ж окремою організацією.

Основна діяльність дата-центру полягає у встановленні та подальшому обслуговуванні серверного та комунікаційного обладнання клієнтів згідно з умовами колокації або виділення серверів. Обладнання монтується до серверних стійок і/або шаф. Якість та пропускна здатність каналів зв'язку дата-центру напряму впливають на якість послуг, які він надає, позаяк основним критерієм її оцінки є час доступності розміщеного в дата-центрі сервера (англ. uptime).

Найстарішим дата-центром України є ColoCall (працює з 1 серпня 2000 року). Найбільшим спеціалізованим дата-центром України є ЦОД De Novo, площею 2117 м² і потужністю 3,3 МВт.

Будова[ред.ред. код]

Відповідно до TIA/EIA-942 структура ЦОД складається з трьох основних підсистем[2]:

  • MDA /Main Distribution Area — головна розподільна підсистема, забезпечує інтерфейс доступу до ЦОД і розподіляє трафік головної магістралі по внутрішніх магістралях. Вона включає кінцеве обладнання операторів зв'язку, маршрутизатори, магістральні комутатори тощо Тут МС — головний розподільний вузол, HC — комутаційний вузол, що розподіляє магістральний трафік по локальних лініях;
  • HDA /Horizontal Distribution Area- горизонтальна розподільча підсистема, направляє трафіки внутрішніх магістралей по локальних лініях (довжиною не більше 100 м), що виходять в апаратні зони (стійки). Крім пасивного обладнання в ній використовуються комутатори ЛВС, КВМ-комутатори тощо;
  • EDA/Equipment Distribution Area — підсистема розводки по обладнанню, що доставляє трафік в робочі області до серверів, дискових масивів тощо. Для обслуговування областей, де потрібні часті переконфігурації можуть використовуватися зонові сегменти з вузлами консолідації (ZDA).

Завдання[ред.ред. код]

Центр обробки даних (ЦОД) — це комплексна централізована система, що забезпечує безперервність бізнес-процесів з високим рівнем продуктивності та готовності сервісів, що включає:

  • високонадійне серверне обладнання,
  • систему зберігання даних,
  • активне мережеве обладнання,
  • архітектурно-технічні рішення щодо резервування й дублювання критично важливих сервісів інформаційних систем,
  • «Забезпечуючу» інженерну інфраструктуру,
  • фізичний захист приміщень,
  • системи управління та моніторингу,
  • комплекс організаційних заходів.

при цьому дає вигоди у

  • Мінімізація часу доступу до інформації при будь-якій кількості запитів
  • Збільшення доступного для кожного користувача дискового простору
  • Збільшення доступності даних
  • Відсутність часових витрат на резервне копіювання і відновлення даних
  • Підвищення захищеності системи від збоїв і втрати інформації

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]