Девід Гланц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Девід Гланц
David Glantz
Народився 11 січня 1942(1942-01-11) (82 роки)
Порт-Честер (Нью-Йорк)
Громадянство США США
Діяльність військовий історик, історик, військовослужбовець
Alma mater Університет Північної Кароліни в Чапел-Гілл, Військовий інститут Вірджинії, Військовий інститут мов (США), Воєнний коледж армії США
Знання мов англійська[1]
Учасник війна у В'єтнамі
Військове звання полковник[d]
Діти Mary Elizabeth Glantzd[2]
Нагороди
Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони Росії)

Девід Гланц (англ. David Glantz;11 січня 1942(19420111) Порт Честер, Нью-Йорк) — американський військовий історик, полковник Збройних сил США, засновник і в минулому головний редактор журналу The Journal of Slavic Military Studies .

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Наукова робота[ред. | ред. код]

Девід Гланц розпочав вивчення Червоної армії з 1983 року, в період роботи в Інституті бойових досліджень[en] ЗС США [3]. Перша книга була написана ним про Манчжурську операцію Червоної армії: «Августівський шторм: радянський стратегічний наступ у Маньчжурії 1945 року» (1983). Видав низку інших книг з історії Великої Вітчизняної війни.

Роботи[ред. | ред. код]

Написав: «Радянська військова розвідка у війні» (1990), «Початковий період війни на Східному фронті. 22 червня - серпень 1941 року» (в якості редактора і укладача 1987), «Коли титани стикаються: як Червона Армія зупинила Гітлера» (1993), «Історія радянських повітряно-десантних сил» (1994), «Харків, 1942» (1998), «Зіткнувся колос. Червона армія перед світовою війною» (1998), «Найбільша поразка Жукова» (1999), «Курська битва» (разом з Джонатаном Хаузом), «Битва за Ленінград, 1941—1944» (2002), «Червоний шторм над Балканами. Невдале радянське вторгнення до Румунії, весна 1944 року» (2006) та багато інших книг та статей.

На думку Гланця, історія війни на Східному фронті є далекою від повноти, що стосується праць як радянських/російських авторів, так і західних істориків[4]. Причини цього явища Гланц бачить як в ідеологічній та політичній галузі (для радянських та російських істориків), так і у недостатній поінформованості західних авторів. У своїй оглядовій статті Гланц перераховує десятки епізодів, які, на його думку, не отримали належного історичного опрацювання та висвітлення. Це, як правило, операції Червоної Армії, які не дали запланованих результатів. Типовими «невідомими операціями» Гланц називає бої за Воронеж на початку липня 1942[a] і битва у великому закруті Дону в липні-серпні 1942[b].

Нагороди[ред. | ред. код]

У листопаді 2015 був нагороджений медаллю Міністерства оборони Росії «За зміцнення бойової співдружності»[5].

У 2020 році отримав щорічну літературну премію Військового музею та бібліотеки імені Дженніфер Пріцкер[en] «за визначні досягнення у галузі військової літератури». Премія передбачає також винагороду у розмірі 100 тисяч доларів США[6].

Відгуки та критика[ред. | ред. код]

Директор Центру аналізу стратегій та технологій (ЦАСТ) Руслан Пухов, коментуючи присудження Девіду Гланцу премії у 2020 році, назвав його вченим, який об'єктивно висвітлює роль Червоної армії у Другій світовій війні[6].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Книги
Статті
  • David Glantz. The Soviet-German War 1941-1945: Myths and Realities: A Survey. // 20th Anniversary Distinguished Lecture at the Strom Thurmond Institute of Government and Public Affairs. Clemson, South Carolina. (sti.clemson.edu). — 2001. — 30 April. Архівовано з джерела 11 жовтня 2001.

Переклдені російською[ред. | ред. код]

  1. Найбільша поразка Жукова. Катастрофа Червоної Армії в Операції Марс 1942 ― М.: АСТ ; Астрель, 2006. - 666, (6) с.: іл.
  2. Битва титанів. Як Червона армія зупинила Гітлера. ― М.: АСТ; Астрель, 2007.
  3. Курська битва. Вирішальний поворотний пункт Другої світової війни. - М: АСТ; Астрель, 2007.
  4. Колос повалений. Червона Армія у 1941 році. - М.: Яуза ; Ексмо, 2008.
  5. Радянське військове диво 1941-1943. Відродження Червоної Армії. - М: Яуза; Ексмо, 2008 (з передмовою А.А. Ст. Ісаєва ).
  6. Битва за Ленінград 1941-1944. ― М.: АСТ; Астрель, 2008.
  7. Повсталі з попелу: як Червона Армія 1941 перетворилася на Армію Перемоги / Пер. з англ. В. Федорова. - М: Яуза; Ексмо, 2009. - 541 с. - (Велика Вітчизняна. Гриф секретності знято). ISBN 978-5-699-34410-9 .
  8. Блокада Ленінграда 1941-1944. / Пер. з англ. Е. В. Ламанової. - М: Центрполиграф, 2010.
  9. Крах плану "Барбаросса". ― Том 1: Протистояння під Смоленськом. / Пер. з англ. В. В. Найденов, видання російською мовою - М: Центрполиграф, 2015. - 720 с. - ISBN 978-5-227-05969-7
  10. Крах плану "Барбаросса". - Том 2: Зірваний бліцкриг. / Пер. з англ. Л. Уткін, видання російською мовою - М: Центрполиграф, 2015. - 656 с. - ISBN 978-5-227-06068-6

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #1011206226 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. "August Storm: Soviet Tactical and Operational Combat in Manchuria, 1945. Leavenworth Papers №8. by LTC David. M. Glantz" (англ.). Combat Studies Institute, fort Leavenworth, Kansas, 1983. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 26 червня 2010.
  4. Glantz, 2001, с. 5.
  5. Американского военного историка наградили медалью Минобороны России [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Лента.ру, 15.02.2016
  6. а б Американский историк получил премию за труды о Красной армии. www.mk.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 30 липня 2020.

Література[ред. | ред. код]


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>