Демілітаризована зона (Корея)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Північнокорейський солдат в ДМЗ
DMZ 04.JPG
Демілітаризована зона
«Міст без повернення» в демілітаризованій зоні Кореї

Демілітаризована зона (англ. Demilitarized zone) — зона, що розділяє Корейський півострів по 38-й паралелі на дві половини, — північну (Корейська Народна Демократична Республіка) і південну (Республіка Корея).

Демілітаризована зона (ДМЗ) завширшки 4 км розтягнулася через півострів на 241 км. Її вісь — «військова демаркаційна лінія», офіційно зафіксована Угодою про перемир'я 27 липня 1953 року в поселенні Пханмунджом, де досі проходять переговори між представниками Південної і Північної Кореї. Тут же розташована одна з головних туристичних визначних пам'яток зони — Будинок свободи, звідки можна в бінокль подивитися на північнокорейську сторону.

Після падіння Берлінської стіни демілітаризована зона вважається останнім реліктом епохи «холодної війни».

За 50 років південнокорейські прикордонники змогли встановити сімнадцять підземних ходів (тунелів), проритих мешканцями півночі на їх сторону. При цьому невідомо, скільки їх існувало (й існує) насправді.

Тунель, який показують туристам, був виявлений в 1978 році за допомогою інформації, отриманої від північнокорейського перебіжчика. Він виритий на глибині 73 м, його довжина — 1635 м, з них 435 м проходять під ДМЗ. Тунель прокладений у гранітній породі. Його діаметр у два метри нібито дозволяє 30 тисячам північнокорейських воїнів в повному військовому викладенні і зробити за 1 годину марш-кидок і вийти на поверхню за 44 км від Сеула[1].

Екскурсійна програма по демілітаризованій зоні нехитра: спочатку туристів привозять до павільйону Імчжінгак. Там розташований музей Північної Кореї, а поруч знаходиться Парк Об'єднання. У зовнішньому дворі павільйону виставлені танки, літаки та військові знаряддя, що використовувалися під час Корейської війни.

Наступний пункт маршруту — підземний тунель № 3, який був виявлений південнокорейськими військами в 1978 році (інша версія знаходження тунелю — ябеда-перебіжчик з Півночі). Тунель, який має два метри в ширину і висоту, був виритий північними корейцями, щоб безперешкодно раптово атакувати корейців південних. Втім, Північна Корея безпосередньо після виявлення тунелю заявила, що він був виритий Кореєю Південною — і в точності з тими ж цілями.

Потім туристів везуть в кінотеатр DMZ Theater & Exhibition Hall, де їм показують 7-хвилинний фільм про минуле і майбутнє Кореї. Ще один примітний об'єкт ДМЗ — станція Дорасан на Транскорейской залізниці. У цього прикордонного пункту досі є свій офіційний штамп — немає лише пасажирів. Через їх брак його службовці люб'язно проставляють його в паспорти всіх охочих туристів.

Місцевість ДМЗ сама по собі дуже красива: завдяки мінних полях і пильності прикордонників браконьєри сюди не сунулися. І за півстоліття на цій вузькій смужці землі відновилася дика природа у всій своїй красі.

Самостійне відвідування ДМЗ заборонено. На групову екскурсію йде день, але якщо брати найкоротший варіант (тунель, оглядовий майданчик і станція Дорасан) на все — про все піде 3 години (плюс 2 години на дорогу). Зворотно задоволені туристи весело виїжджають в капіталістичний світ в одному автобусі із задоволеними корейськими школярами.

Примітки[ред.ред. код]