Денис Нікітін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Денис Капустін
рос. Денис Евгеньевич Капустин
Прізвисько White Rex
Народження 6 березня 1984(1984-03-06) (40 років)
Москва, СССР
Країна Росія Росія
Приналежність Україна Україна
Рід військ Російський добровольчий корпус
Звання невідомо
Війни / битви Бої в Бєлгородській області (2023)
Бої в Бєлгородській та Курській областях (2024)
CMNS: Денис Нікітін у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Капустін.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нікітін.

Денис Євгенійович Капустін (рос. Денис Евгеньевич Капустин, нар. 1984, Москва), також відомий як Денис Нікітін або White Rex — російський/український ультраправий активіст, командир Російського добровольчого корпусу. Європейські ЗМІ називають його неонацистом[1][2][3], хоча сам Денис це заперечує[4][5]. Перебуває в федеральному розшуку Росії як «учасник терористичної організації»[6]. З 2019 Капустіну заборонено вʼїзд до країн Шенґенської зони за «зусилля, спрямовані проти ліберально-демократичного ладу».[7]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Москві, у 1984 році[8].

У 2001 році, коли йому було 17 років, сім'я переїхала до Кельна. Згідно з Der Spiegel, сім'я Капустіних — російські євреї[2][3]. Міністерство внутрішніх справ землі Північний Рейн-Вестфалія назвало його «одним із найвпливовіших неонацистських активістів» у Німеччині та зазначило, що він професіоналізував бійцівську субкультуру в країні[3]. Він також очолював фірму під назвою «White Rex», що займається спортивними єдиноборствами, через яку поширював футболки з числом 88, кодовим гаслом привітання Хайль Гітлер у правоекстремістському середовищі[9]. У Швейцарії він здійснював бойову підготовку членів украй правої швейцарської націоналістичної партії (PNOS)[9]. За повідомленням Reuters, він «часто називав себе націоналістом, який бореться за Росію, що належить етнічним росіянам», водночас «відкидав характеристику себе, як неонациста і прихильника переваги білої раси»[4]. Був соратником російського націоналіста Максима «Тесака» Марцинкевича[10].

Був прихильником Євромайдану[11], з 2017 року проживає в Україні[9].

У 2022 році в Україні заснував та очолив Російський добровольчий корпус (РДК) — групу росіян, що прагнуть припинення політичної системи Путіна, та борються за Росію без Путіна.

У березні 2023 року разом із кількома членами РДК провів рейд у Брянській області, а в травні брав участь у вторгненні в Бєлгородську область, імовірно, спільно з легіоном «Свобода Росії». Після першого рейду внесений до списку терористів Російською Федерацією[12][13].

4 червня 2023 року, командуючи взводом добровольців, захопив полонених і пропонував віддати їх губернатору Бєлгородщини — В'ячеславу Гладкову, але той відмовився зустрічатися з представниками РДК та ЛСР[14][15]. Полонені поповнили обмінний фонд України.

16 листопада 2023 року Денис Нікітін заочно отримав пожиттєвий термін ув'язнення у Росії. Зазначається, що процес відбувався в закритому режимі, а про його початок журналісти дізналися випадково. Нікітіна звинувачували в держзраді (стаття 275 КК), замаху на теракт (частина 3 статті 30; пункт "а" частини 2 статті 205 КК), навчанні терористичної діяльності (стаття 205.3 КК), створенні терористичної спільноти (частина 1) та придбанні вибухівки (пункт "а" частини 3 статті 222.1 КК).[16][17][18]

Зовнішні відеофайли
Мосейчук + Денис Нікітін (White Rex) на YouTube // 2024. — 7 квітня.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Коваленко, Катерина (2 червня 2020). Бійка за білу расу. Як російський неонацист Денис Нікітін просуває в Україні свої ідеї, та до чого тут полк «Азов». Заборона (укр.). Процитовано 2 червня 2023.
  2. ↑ а б Diehl, Jörg; Holscher, Max; Lehberger, Roman; Siemens, Ansgar (14 лютого 2019). Rechtsextremer Kampfsportler: Der Neonazi-Krieger aus Moskau. Der Spiegel (нім.). ISSN 2195-1349. Процитовано 2 червня 2023.
  3. ↑ а б в Guerre en Ukraine: qui sont la Légion Liberté et le RDK, ces unités russes anti-Poutine?. BFMTV (фр.). Процитовано 2 червня 2023.
  4. ↑ а б Pikulicka-Wilczewska, Agnieszka; Pikulicka-Wilczewska, Agnieszka (11 травня 2023). How Russians end up in a far-right militia fighting in Ukraine. Reuters (англ.). Процитовано 2 червня 2023.
  5. ↑ Русские против россиян|"За месяц освободили 10 гектаров украинской земли",РДК.​⁠⁠​⁠@Raminaeshakzai (uk-UA) , процитовано 3 листопада 2023
  6. ↑ Венкина, Екатерина (27.03.2023). Основатель РДК объявлен в розыск в РФ. dw.com (рос.). Процитовано 1 травня 2023.
  7. ↑ Bajrami, Besart (3 вересня 2019). Russian Hooligan, Neo-Nazi and Martial Artist Denis Kapustin Barred from Schengen Area. SchengenVisaInfo.com (англ.). Процитовано 14 березня 2024.
  8. ↑ Коваленко, Катерина (2 червня 2020). Бійка за білу расу. Як російський неонацист Денис Нікітін просуває в Україні свої ідеї, та до чого тут полк «Азов». Заборона (укр.). Процитовано 1 травня 2023.
  9. ↑ а б в Russisches Freiwilligenkorps - Denis Kapustin – so tickt der russische Neonazi in der Ukraine. Schweizer Radio und Fernsehen (SRF) (нім.). 26 травня 2023. Процитовано 2 червня 2023.
  10. ↑ Денис White Rex в гостях у Убермаргинала (uk-UA) , процитовано 2 червня 2023
  11. ↑ Мосейчук + Денис Нікітін (White Rex) (uk-UA) , процитовано 7 квітня 2024
  12. ↑ Основатель РДК объявлен в розыск в РФ – DW – 27.03.2023. dw.com (рос.). Процитовано 2 червня 2023.
  13. ↑ Dixon, Robyn; Ilyushina, Mary (10 березня 2023). Alleged ‘terrorist’ attack in west Russia fuels hard-line pressure on Putin. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 2 червня 2023.
  14. ↑ Російські добровольці пропонують губернатору Гладкову "жест доброї волі": все, що відомо. 24 Канал (укр.). 4 червня 2023. Процитовано 4 червня 2023.
  15. ↑ Гладков проігнорував можливість звільнення полонених: партизани записали нове звернення. 24 Канал (укр.). 4 червня 2023. Процитовано 4 червня 2023.
  16. ↑ Цензор.НЕТ (16 листопада 2023). У москві заочно засудили до довічного ув’язнення командира РДК Нікітіна, - ЗМІ. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 17 листопада 2023.
  17. ↑ Меня приговорили к пожизненному сроку за войну с путинизмом | Командир РДК Денис Никитин (uk-UA) , процитовано 17 листопада 2023
  18. ↑ Командир РДК засуджений до пожиттєвого заочно у РФ за рейд на Брянщину — online.ua. news.online.ua (укр.). 16 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Денис_Нікітін&oldid=42277546