Дербентське ханство
| خانات دربند Дербентське ханство | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Дербент | |||
| Мови | азербайджанська фарсі | |||
| Релігії | іслам | |||
| Форма правління | монархія | |||
| хан | Мухаммад-Гасан-хан | |||
| Історія | ||||
| - Засновано | 1747 | |||
| - Ліквідовано | 1806 | |||
| Сьогодні є частиною |  Росія
| |||
| ||||
Дербентське ханство (азерб. Dərbənd xanlığı; 1747—1806) — одно з азербайджанських ханств між Дагестаном і Каспійським морем. 1765 року захоплено Кубинським ханством. 1799 року на деякий час здобуло незалежність. 1806 року приєднано до Російської імперії.
Історія[ред. | ред. код]
З часів входження держави Ширваншахів у 1538 році до складу Перського шахства Дербент перебував під владою династії Сефевідів. Втім у 1584 році став частиною Османської імперії. Дербент перетворився на санджак у складі Ширванського еялету.Втім після поразки османів 1604 року від Персії за Серавським миром 1618 року повернувся під владу Персії. Такий став речейзберігався до 1720 року, коли відбувся занепад династії Сефевідів. Цим скористалися Російська та Османська імперії.
1722 року під час Перського походу російська армія на чолі із Петром I підійшла до Дербенту. Тамтешній наїб Імам-Кулі-хан з роду Курчі здав місто без спротиву. 1723 року за Петербурзьким договором Дербент з навколишніми землями ставчастиною Російської імперії. Лише за Гянджинським договором 1735 року Дербент було повернуто під владу Персії.
У 1740-х роках Дербент став базою для наступу перського правителя Надир Шаха на Дагестан. після смерті останнього 1747 року, скориставшись новим послабленням Персії оголосив про самостійність Мухаммад-Гасан-хан (син Імам-кулі-хана).
Ханство перебувало у складних стосунках з дагенстванськими державами, що вбачалив ньому союзника Персії. У 1765 року коаліція Кайтайзького уцміства, Тарковського шамхальства, Кубинського ханства, Табасаранського кадійства виступила проти Дербентського ханства, яке зазнало поразки. Дербент з прикаспійськими землями було приєднано до Кубинського ханства, де панував Фаталі-хан. Останній завдяки союзу з Російською імперією забезпечивмирний кордон Дербента з терськими козаками.
У 1795 році новий правитель Кубинсько-Дагестанського ханства Шейх Алі-хан вступив у конфлікт з Російською імперією. Наслідком цього 1796 року стало вторгнення російських військ на чолі із графом Валеріаном Зубовим. Було захоплено Дербент, в полон потрапив Шейх Алі-хан. Правителькою Дербента росяни призначили Пері-Джан-ханум (доньку Фаталі-хана).
Але після завершення походу 1797 року Шейх Алі-хан поновив владу в Дербентськомуханстві. 1799 року рсоіяни повалили останнього, поставивши правителем Гасан-агу, сина Шейх-Алі-хана. після смерті останнього 1802 року Шейх Алі-хан втретє відновив владу в Дербентськом ханстві. Проте 1805 року під час нової війни Росії з Персією ханство було захоплено, а 1806 року приєднано до Росії. До юридично визнання Персією цього факта керував ханством Мехті II. Остаточно цей факт закріплено в Ґюлістанському мирному договорі 1813 року.
Джерела[ред. | ред. код]
- J. M. Mustafayev (1989). The northern khanate of Azerbaijan and Russia: the end of the beginning of the XVIII—XIX century. Elm. p. 35.
- Bournoutian, George A. (2016). The 1820 Russian Survey of the Khanate of Shirvan: A Primary Source on the Demography and Economy of an Iranian Province prior to its Annexation by Russia. Gibb Memorial Trust. p. xvii.
| |||||
|
