Державний секретар з питань оборони (Велика Британія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Державний секретар оборони
англ. Secretary of State for Defence
Прапор Державного секретаря оборони
Посаду обіймає
Грант Шеппс
від 31 серпня 2023
Міністерство оборони Великої Британії
Тип державний секретар Великої Британіїd і міністр оборони
Статус існує
Член Кабінет міністрів
Таємна рада
Рада національної безпеки
Комітет повітряних сил
Рада оборони тощо
Резиденція Вестмінстер, Лондон
Місце Вестмінстер
Номінує Прем'єр-міністр
Призначає Британський монарх за номінацією Прем'єр-міністра
Король у раді
Термін каденції за рішенням монарха
Створення 1 квітня 1964
Перший на посаді Пітер Торнікрофт
Заступник Державний міністр оборонних закупівель
Державний міністр збройних сил
Вебсайт Welcome to GOV.UK

Держа́вний секрета́р з пита́нь оборо́ни[1] (англ. Secretary of State for Defence) або неформально секрета́р оборо́ни (англ. Defence secretary) — міністр оборони в уряді Великої Британії, який відповідає за діяльність Міністерства оборони держави. Посада існує з 1964 року. Чинний державний секретар є членом Кабінету міністрів Сполученого Королівства, шостим у міністерській ієрархії. Посаду державного секретаря оборони засновано 1 квітня 1964 року з утворенням нового міністерства оборони. Одночасно скасовано посади міністра оборони, першого лорда Адміралтейства, держсекретаря з питань війни та державного секретаря з авіації, інші посади британських збройних сил, а їхні функції передано Міністерству оборони.

У 2019 році Пенні Мордонт стала першою жінкою — міністром оборони Великої Британії.

Історія[ред. | ред. код]

Головні політичні посади англійських/британських Збройних сил:
Королівський флот Британська армія Королівські ПС Координаційна
1628 Перший лорд адміралтейства
(1628—1964)
1794 Державний секретар з питань війни
(1794—1801)
1801 Державний секретар з питань війни та колоній
(1801—1854)
1854 Державний секретар з питань війни
(1854—1964)
1919 Державний секретар авіації
(1919—1964)
1936 Міністр координації оборони
(1936—1940)
1940 Міністр оборони
(1940—1964)
1964 Державний секретар оборони
(1964–по т.ч.)

Обов'язки Державного секретаря оборони[ред. | ред. код]

У повноваження Державного секретаря оборони Великої Британії, аналогічно до того, що в багатьох інших країнах є повноваженнями міністра оборони, входять:

Список Державних секретарів оборони (1964 — нині)[ред. | ред. код]

Державний секретар оборони
Зображення Ім'я
(роки життя) 		Час у посаді Тривалість перебування
Пітер Торнікрофт
Peter Thorneycroft
(1909—1994)[2] 		1 квітня 1964 16 жовтня 1964 6 місяців 15 днів
(був міністром оборони напередодні призначення держсекретарем)
Денис Хілі
Denis Healey
(1917—2015)[3] 		16 жовтня 1964 19 червня 1970 5 років, 8 місяців та 3 дні
Пітер Карінгтон
Peter Carington
(1919–2018) 		20 червня 1970 8 січня 1974 3 роки, 6 місяців та 19 днів
Ян Гілмор
Ian Gilmour
(1926—2007)[4] 		8 січня 1974 4 березня 1974 1 місяць і 24 дні
Рой Мейсон
Roy Mason
(1924–2015)[5] 		5 березня 1974 9 вересня 1976 2 роки, 6 місяців та 4 дні
Фред Маллі
Fred Mulley
(1918—1995)[6] 		10 вересня 1976 4 травня 1979 2 роки, 7 місяців і 24 дні
Френсіс Пім
Francis Pym
(1922–2008)[7] 		5 травня 1979 4 січня 1981 1 рік, 7 місяців та 30 днів
Джон Нотт
John Nott
(нар.1932)[8] 		5 січня 1981 5 січня 1983 2 роки
Майкл Хезелтайн
Michael Heseltine
(нар.1933)[9] 		6 січня 1983 8 січня 1986 3 роки та 2 дні
Джордж Янгер
George Younger
(1931—2003)[10] 		9 січня 1986 23 липня 1989 3 роки, 6 місяців та 14 днів
Том Кінг
Tom King
(нар.1933)[11] 		28 липня 1989 9 квітня 1992 2 роки, 8 місяців і 12 днів
Малкольм Ріфкінд
Malcolm Rifkind
(нар.1946)[12] 		10 квітня 1992 4 липня 1995 3 роки, 2 місяці і 24 дні
Майкл Портільо
Michael Portillo
(нар.1953)[13] 		5 липня 1995 2 травня 1997 1 рік, 9 місяців і 27 днів
Джордж Робертсон
George Robertson
(нар.1946)[12] 		3 травня 1997 11 жовтня 1999 2 роки, 5 місяців і 8 днів
Джефф Гун
Geoff Hoon
(нар.1953)[14] 		11 жовтня 1999 6 травня 2005 5 років, 6 місяців і 25 днів
Джон Рейд
John Reid
(нар.1947)[15] 		6 травня 2005 5 травня 2006 11 місяців і 29 днів
Дес Браун
Des Browne
(нар.1952)[16] 		5 травня 2006 3 жовтня 2008 2 роки, 4 місяці і 28 днів
Джон Гаттон
John Hutton
(нар.1955)[17] 		3 жовтня 2008 5 червня 2009 8 місяців і 2 дні
Боб Ейнсворт
Bob Ainsworth
(нар.1952)[18] 		5 червня 2009 11 травня 2010 11 місяців і 6 днів
Ліам Фокс
Liam Fox
(нар.1961)[19] 		12 травня 2010 14 жовтня 2011 1 рік, 5 місяців і 3 дні
Філіп Геммонд
Philip Hammond
(нар.1955)[20] 		14 жовтня 2011 15 липня 2014 2 роки, 9 місяців і 1 день
Майкл Феллон
Michael Fallon
(нар.1952)[21] 		15 липня 2014 1 листопада 2017 3 роки, 3 місяці і 17 днів
Гевін Вільямсон
Gavin Williamson
(нар.1976)[22] 		2 листопада 2017 1 травня 2019 1 рік, 5 місяців і 29 днів
Пенні Мордонт
Penny Mordaunt
(нар.1973)[23] 		1 травня 2019 24 липня 2019 2 місяці і 23 дні
Бен Воллес
Ben Wallace
(нар.1970)[24] 		24 липня 2019 31 серпня 2023 4 роки, 1 місяць та 7 днів
Грант Шеппс
Grant Shapps
(нар.1968)[25] 		31 серпня 2023 чинний 7 місяців, 21 день

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Спільна заява міністрів оборони України та Великої Британії. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 3 червня 2023.
  2. ↑ Mr Peter Thorneycroft. Hansard 1803–2005. UK Parliament. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
  3. ↑ Lord Healey. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
  4. ↑ Lord Gilmour of Craigmillar. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
  5. ↑ Lord Mason of Barnsley. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
  6. ↑ Lord Mulley. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
  7. ↑ Lord Pym. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
  8. ↑ Rt Hon Sir John Nott. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
  9. ↑ Lord Heseltine. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
  10. ↑ Rt Hon Sir George Younger. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
  11. ↑ Lord King of Bridgwater. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
  12. ↑ а б Rt Hon Sir Malcolm Rifkind QC. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
  13. ↑ Rt Hon Michael Portillo. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
  14. ↑ Mr Geoffrey Hoon. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
  15. ↑ Lord Reid of Cardowan. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
  16. ↑ Lord Browne of Ladyton. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
  17. ↑ Lord Hutton of Furness. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
  18. ↑ Rt Hon Bob Ainsworth. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
  19. ↑ Who's who in the coalition cabinet. The Guardian. 13 травня 2010. Процитовано 3 листопада 2017.
  20. ↑ Rt Hon Philip Hammond MP. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
  21. ↑ Rt Hon Sir Michael Fallon MP. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
  22. ↑ Rt Hon Gavin Williamson MP. UK Parliament. Процитовано 2 листопада 2017.
  23. ↑ Rt Hon Penny Mordaunt MP. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
  24. ↑ Rt Hon Ben Wallace MP. UK Parliament. Процитовано 25 липня 2021.
  25. ↑ The Rt Hon Grant Shapps MP. UK Parliament. Процитовано 11 вересня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Державний секретар з питань оборони (Велика Британія)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Державний_секретар_з_питань_оборони_(Велика_Британія)&oldid=41467325