Деян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dejan
Особове ім'я
Вимова [dějan]
Стать чоловіче ім'я
Походження слов*янське
Споріднені імена Desa, Desislav, Desimir
Іншими мовами:
Пошук статей
у Вікіпедії
які починаються з імені
містять ім'я

CMNS: Деян у Вікісховищі

Деян (Dejan― кирилиця: Дејан) південнослов'янське чоловіче ім'я, походить від старослов'янського слова dejati, що означає "дію; діяти". Цікаво, що, хоча воно вважається стародавнім слов'янським іменем, деякі стверджують, що назва Деян походить від старого латинського слова Деус або Деа, яке означає, Бог або божественне. Воно дуже поширене в Сербії і Македонії, а також поширене в Болгарії, Чорногорії, Боснії і Герцеговині, Хорватії і Словенії.


Ім'я Деян і прізвище Деянович надзвичайно поширені в сербо-хорватському лінгвістичному районі, і вперше згадуються в середині 14-го століття, в Сербії.[1] Деян (1346– 1366) — сербський магнат у Сербській імперії. Форма Dejaniš також зустрічається в 14-му столітті. Згідно з середньовічними текстами, Деян був широко поширений в сербських землях,[2] і часто в сербській епічній поезії.[3][4] Ім'я належить до найпоширеніших у Сербії: воно було п'ятим іменем у період 1961—1970 (маючи 5,61 %[5]); першим у 1971—1980; 1981—1990 дев'ятим.[6]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Деянович - шляхетна сім'я
  • Dejanovac
  • Десислав
  • Desimir

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Zbornik za filologiju i lingvistiku. Т. 11. 1968. с. 171.
  2. Dragoslav Srejović; Slavko Gavrilović; Sima M. Ćirković (1892). Istorija srpskog naroda: knj. Od najstarijih vremena do Maričke bitke (1371). Srpska književna zadruga. с. 636. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 16 липня 2018.
  3. Bulletin de l'Institut etnographique. Т. 40. Naučno delo. 1991. с. 62. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 16 липня 2018.
  4. Српско учено друштво (1880). Гласник Српскога ученог друштва ... Т. 48—49. с. 99. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 16 липня 2018.
  5. Prilozi proučavanju jezika. Katedra za južnoslovenske jezike Filozofskog fakulteta. 1979. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 16 липня 2018.
  6. Најчешћа мушка имена према години рођења, Попис становништва, домаћинстава и станова 2011. године у Републици Србији: Најчешћа имена и презимена (PDF), Statistical Office of the Republic of Serbia, 2012, архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2017, процитовано 16 липня 2018