Джейрах
| село Джейрах | |
|---|---|
| рос. Джейрах інг. ЖӀайрах | |
 | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Інгушетія |
| Муніципальний район | Джейрахський район |
| Код ЗКАТУ: | 26 205 |
| Код ЗКТМО: | 26620410101 |
| Основні дані | |
| Населення | 1715 |
| Поштові індекси | 386430 |
| Географічні координати: | 42°49′14″ пн. ш. 44°40′53″ сх. д. / 42.82055555558377336° пн. ш. 44.68138888891677851° сх. д.Координати: 42°49′14″ пн. ш. 44°40′53″ сх. д. / 42.82055555558377336° пн. ш. 44.68138888891677851° сх. д. |
| Часовий пояс | +3 |
| Мапа | |
  Джейрах .svg) Джейрах | |
|
| |
|
| |
Джейрах (інг. ЖӀайрах) — село, районний центр Джейрахського району Інгушетії.
Є адміністративним центром Джейрахського сільського поселення[1].
Географія[ред. | ред. код]
Джейрах розташований на лівому березі р. Армхи за п'ять кілометрів від місця її злиття з Тереком. Армхі, на північний захід від столиці Інгушетії міста Магас.
Історія[ред. | ред. код]
З жовтня 1993 року адміністративний центр Джейрахського району[2].
Назву «Джейрах» пов'язують з арабським ім'ям джара, на думку істориків, це пов'язано з ім'ям арабського полководця Джаррах ібн Абдалах аль-Хакамі. Будучи намісником арабського халіфа у Вірменії і Північному Ірані, Джаррах з 724 по 730 роки здійснив походи через Дар'яльську ущелина на Північний Кавказ.
На правому березі Терека, у притоки Армхі, високе плато займає вигідне стратегічне положення біля головної дороги, що з'єднувала Східну Європу з країнами Персії та Близького Сходу. Звідси легко контролюються прилеглі гірські ущелини і перевальні дороги. Тут же проходив Великий Шовковий Шлях. Вигідне розташування місцевості було відмічено Джаррахом і його воєначальниками як одне з найбільш зручних місць похідних стоянок. Не випадково в місцевому фольклорі збереглася інгушська назва цього місця — «БІи лятта моттиг» — «місце, де стояло військо».
Основне заняття горян-інгушів з давніх часів — скотарство і террасне землеробство — надзвичайно трудомісткі, що вимагають старанності і витривалості ремесла. У гірських районах Інгушетії місцеві жителі розводили овець і баранів, добували незвичайний за своїми корисними якостями мед, вирощували кукурудзу і займалися будівельною справою.
Населення[ред. | ред. код]
- Національний склад
- Інгуші — (98,6%),
- Інші національності (1,4%).
Інфраструктура[ред. | ред. код]
- У селі є:
- Адміністрація села[3]
- Джейрахська середня загальноосвітня школа[4]
- Дитячий садок
- Бібліотека
- Амбулаторія
- Відділення поштового зв'язку
- АЗС
- Будинок-музей скульптора Р. І. Мамілова
- По маршруту Джейрах — Владикавказ — Назрань 3 рази на день курсують автобуси та маршрутні таксі
- Село повністю газифіковано і електрифіковано. Водопровід з власним водозабором високого тиску забезпечує потреби всього села. Всі основні дороги вкриті асфальтом.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Бойова вежа с. Джейрах. 1921 р -
Жінка, розчісує шерсть на гребені, с. Джейрах 1921 р. -
Чоловіки за роботою на дерев'яній кожем'ялці, с. Джейрах 1921 р. -
Група жителів селища Джерах 1925 рік
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Джейрахского сільський округ (сільрада) * (Джейрахского район). Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
- ↑ Район утворений в жовтні 1993 року Указом Президента Республіки Інгушетія Руслана Аушева. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 13 грудня 2014.
- ↑ муч Адміністрація сільського поселення Джейрах, 0608014279. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
- ↑ МОУ СЗШ з.п. Джейрах 331065, 0604000525. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Джейрах на всі часи [Архівовано 15 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Поштові індекси і коди ОКАТО — Джейрах село, Джейрахского район, Інгушетія республіка
- муч Сільська рада с. Джейрах, 0608014021
- Населення району
- ГДДУ ДИТЯЧІ ясла-садок N1 С.ДЖЕЙРАХ, 0607002464
- Історія села Джейрах[недоступне посилання з квітня 2019]