Джиджітка пустельна
| Джиджітка пустельна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Podoces panderi Fischer von Waldheim, 1821 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Джиджі́тка пустельна[2] (Podoces panderi) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae). Мешкає в Центральній Азії. Вид названий на честь німецього зоолога Хайнца Крістіана Пандера[en][3].
Опис[ред. | ред. код]
_(6989242414).jpg)
Довжина птаха становить 25-30 см, вага 86-150 г. Голова велика, округла, дзьоб міцний, загострений, крила довгі, округлої форми, дещо загнуті донизу, хвіст серендньої довжини з рівним кінцем, лапи довгі, міцні, будова тіла загалом кремезна.
Голова і верхня частина тіла попелясто-сірі, нижня частина тіла має рожевуватий відтінок. Перед очима чорні плями, за очима вузькі чорні смуги. На грудях велика чорна пляма. Першорядні махові пера білі з чорними кінчиками, біля основи чорні, махові пера білі, біля основи чорні, третьорядні махові пера чорні з білими кінчиками. Покривні пера крил чорно-білі. Хвіст синювато-чорний, блискучий. Очі темно-карі, дзьоб чорний, лапи сірувато-білі. Молоді птахи мають менш сіре забарвлення, пляма на грудях у них відсутня, плями перед очима сірі, дзьоб коротший.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[4]
- P. p. panderi Fischer von Waldheim, 1821 — Туркменістан, Узбекистан, південний Казахстан (Кизилординська область);
- P. p. ilensis Menzbier & Schnitnikov, 1915 — східний Казахстан (пустеля Сариєсик-Атирау).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Пустельні джиджітки мешкають в Туркменістані, Узбекистані і Казахстані. Вони живуть в піщаних пустелях з дюнами і барханами, місцями порослих саксаулом, однак уникають густих заростей[5]. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками. Ведуть наземний спосіб життя. Навесні і влітку основою раціону пустельних джиджіток є комахи, павуки, скорпіони, іноді дрібні ящірки. Восени і взимку велику частину раціону займає насіння. Пустельні джиджітки робляться запаси насіння, таким чином беручи участь у поширенні пустельних рослин. Сезон розмноження триває з березня по травень. Гніздо чашоподібне, робиться з гілочок, встелюється рослинним матеріалом, розміщується в чагарниках. В кладці від 4 до 6 яєць. Пташенята покидають гніздо через 15-18 днів після вилуплення, починають літати на 24-28 день після вилуплення. Сезон розмноження триває з кінця лютого до початку травня, з піком у березні — на початку квітня. Гніздо куполоподібне, розміщується в чагарниках. В кладці від 4 до 5 блакитнувато-зелених або сірих яйця, поцяткованих темними плямками. Інкубаційний періодтриває 16-19 днів, пташенята покидають гніздо через 17-18 днів після вилуплення.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Podoces panderi: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 08 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 290. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 липня 2022.
- ↑ Burnside, Robert J.; Brighten, Alex L.; Collar, Nigel J.; Soldatov, Valentin; Koshkin, Maxim; Dolman, Paul M.; Ten, Anna (1 жовтня 2020). Breeding productivity, nest-site selection and conservation needs of the endemic Turkestan Ground-jay Podoces panderi. Journal of Ornithology (англ.). 161 (4): 1175—1183. doi:10.1007/s10336-020-01790-9. ISSN 2193-7206.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |