Дзвіниця Троїцького собору (Чернігів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзвіниця Троїцького собору


51°28′39″ пн. ш. 31°16′45″ сх. д. / 51.47776000002777863° пн. ш. 31.27921000002777774° сх. д. / 51.47776000002777863; 31.27921000002777774Координати: 51°28′39″ пн. ш. 31°16′45″ сх. д. / 51.47776000002777863° пн. ш. 31.27921000002777774° сх. д. / 51.47776000002777863; 31.27921000002777774
Статус Пам'ятка культурної спадщини України № 250044/2-Н
Країна  Україна
Розташування Чернігів
Архітектурний стиль бароко
Висота 58 м
Засновано 1775
Будівництво 1771 — 1775
Адреса вулиця Льва Толстого, 92
Дзвіниця Троїцького собору (Чернігів). Карта розташування: Чернігівська область
Дзвіниця Троїцького собору (Чернігів)
Дзвіниця Троїцького собору (Чернігів) (Чернігівська область)
Мапа

CMNS: Дзвіниця Троїцького собору у Вікісховищі

Дзвіниця Троїцького собору — пам'ятка архітектури та історії національного значення у Чернігові.

Історія[ред. | ред. код]

Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970 надано статус пам'ятник архітектури національного значення з охоронною № 819/2[1].

Постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2012 року № 929 надано статус пам'ятник архітектури та історії національного значення з охоронною № 250044/2-Н під назвою Дзвіниця Троїцького собору.

Встановлено інформаційну дошку.

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну та обстрілу Чернігова у березні 2022 року дзвіниця Троїцького монастиря та сам собор не постраждали від бомбардувань. Єдині пошкодження по Троїцькому монастирю — це посічені осколками стіни східних келій за собором, де живуть учні духовного училища[2].

Опис[ред. | ред. код]

Входить до комплексу споруд Троїцько-Іллінського монастиря — ділянка історико-архітектурного заповідника Чернігів стародавній, розташований на Болдиній Горі — вулиця Толстого, 92.

Дзвіниця була побудована в 1771—1775 роки у формах бароко одночасно з цегляною огорожею та кутовими вежами. Стіни з вежами також є пам'яткою архітектури та історії. Кам'яна, складного плану з вигнутими гранями та пучками колон по кутах. Нижній ярус має виступи пластичної форми — волюти, за якими заховані контрфорси . 58-метрова, п'ятиярусна дзвіниця була надбрамною. У нижньому ярусі прорізана велика в'їзна арка, якій у верхніх ярусах відповідають напівциркульні та круглі отвори, що йдуть до останнього ярусу. В отворі останнього ярусу в 1809 був встановлений годинник з боєм (не зберігся). Надає всьому комплексу динаміки та завершеності, є художньою домінантою Болдиних гір та всього міста.

У період 1955—1960 та 1981—1982 роки було проведено ремонтно-реставраційні роботи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 22 лютого 2021.
  2. Пономаренко, Дмитро (9 квітня 2022). «Церкви вціліли, але кілька будівель мають серйозні пошкодження», – Андрій Глухенький. Сайт города Чернигова (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 18 травня 2022.

Література[ред. | ред. код]

  1. ПЕРЕЛІК ПАМ'ЯТОК ТА ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ м. Київ ЧЕРНІГОВА ЗА ВИДОМ АРХІТЕКТУРІ, ІСТОРИЧНИЙ, МОНУМЕНТАЛЬНОГО МІСЦЯ
  2. ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ОПОРНИЙ ПЛАН м. ЧЕРНІГОВА З ВИЗНАЧЕННЯМ МІЖ І РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ЗОН ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ТА ІСТОРИЧНИХ АРЕАЛІВ (договір від 19.10.208)
  3. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — с. 225—226 ДЗВІНИЦЯ