Дискографія
Дискогра́фія (фр. disque — диск, платівка та грец. grapho— пишу) — опис змісту й оформлення платівок, каталоги, переліки, розділи періодики з анотованими списками дисків, записами видатних виконавців, нотографією, викладом змісту, рецензіями, книгами тощо.
Дискографія виникла на початку 20 століття, одночасно з розвитком грамзапису й виробництва грамплатівок. Спочатку випускалися фірмові каталоги - переліки грамплатівок, наявних у продажі, із вказівкою їхньої ціни. Одна з перших систематизованих й анотованих дискографій - каталог американської фірми «Victor Records», що містив біографічні нариси про виконавців, нотографію, виклад сюжетів опер й ін. («Catalogue of Victor Records…», 1934).
В 1936 була видана «Енциклопедія музики в грамофонному записі» («The Gramophone Shop encyclopedia of recorded music»). В окремих країнах видані національні дискографії: у Франції - "Путівник по грамплатівках" («Guide de disques»), в ФРН - «Великий каталог грамплатівок» («Der Grosse Schallplatten Кatalog»), в Англії - «Путівник по грамплатівках» («Record guide») та інші. В той же час пощирення отримали комерційні дискографії
В СРСР дискографії видавались Управлінням звукозапису й грамофонної промисловості Комітету зі справам мистецтв СРСР, з 1949 - Комітету радіоінформації й радіомовлення, в 1954-57 - Управлінням з виробництва грамплатівок, з 1959 - Всесоюзною студією грамзапису, з 1965 - Всесоюзною фірмою грамофонних пластинок "Мелодія".
[ред.] Великі дискографії в інтернеті
[ред.] Джерела
- Юцевич Ю. Є.. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан» 2003 р. ISBN 966-7924-10-6
- Музична енциклопедія, М., 1973—82
