Догужиєв Віталій Хуссейнович

Догужиєв Віталій Хуссейнович
Народився	25 грудня 1935(1935-12-25) Рикове, Сталінська область, Українська СРР, СРСР
Помер	3 жовтня 2016(2016-10-03) (80 років) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР
Національність	адигейці
Діяльність	політик
Alma mater	Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Знання мов	російська
Партія	КПРС
Нагороди

Віталій Хуссейнович Догужиєв (25 грудня 1935(19351225), місто Риково, тепер Єнакієво Донецької області — 3 жовтня 2016, місто Москва) — радянський державний діяч, перший заступник прем'єр-міністра СРСР, міністр загального машинобудування СРСР. Герой Соціалістичної Праці (18.02.1984).

Життєпис

Народився в родині службовця — нащадка давнього адигського (адигейського) роду Хусейна Пшекуйовича Догужиєва (1910—1993) та Надії Іванівни (1915—1999), яка походила із шахтарської родини. Передвоєнні роки разом з батьками провів на Донбасі (в місті Єнакієвому, а з 1939 року — в місті Димитров). З початком німецько-радянської війни разом з матір'ю та бабусею був евакуйований до міста Караганди Казахської РСР. У Караганді пішов до школи. Після повернення в 1944 році з евакуації до рідних країв продовжив навчатися у школі міста Димитрова Сталінської області. Після закінчення школи в 1953 році вступив на спеціальний факультет Дніпропетровського державного університету.

У 1958 році закінчив Дніпропетровський державний університет за спеціальністю «механіка», інженер-механік.

У 1958—1959 роках — інженер-технолог заводу № 66 Челябінської ради народного господарства в місті Златоуст.

У 1959—1965 роках — інженер, начальник групи, старший інженер спеціального конструкторського бюро № 385 міста Златоуст Челябінської області. Член КПРС з 1965 року.

У 1965—1967 роках — начальник механозбірного цеху рухової арматури та автоматики машинобудівного заводу № 385 міста Златоуст Челябінської області.

У 1967—1976 роках — директор Усть-Катавського вагонобудівного заводу імені Кірова Челябінської області.

У 1974 році закінчив Інститут управління народним господарством при Раді міністрів СРСР.

6 січня 1976 — 1 червня 1983 року — перший заступник начальника конструкторського бюро машинобудування — директор Златоустівського машинобудівного заводу Челябінської області.

У червні 1983 — 1987 року — заступник міністра, в 1987 — 25 березня 1988 року — перший заступник міністра загального машинобудування СРСР.

25 березня 1988 — 7 червня 1989 року — міністр загального машинобудування СРСР.

17 липня 1989 — 26 грудня 1990 (15 січня 1991) року — заступник голови Ради міністрів СРСР та голова Державної комісії Ради міністрів СРСР із надзвичайних ситуацій.

З 15 січня по 28 серпня 1991 року — перший заступник прем'єр-міністра СРСР. З 28 серпня по 26 листопада 1991 року — в.о. першого заступника прем'єр-міністра СРСР.

Під час подій 19-22 серпня 1991 року, «у зв'язку з хворобою» Валентина Павлова на Догужиєва було тимчасово покладено «загальне керівництво роботою Кабінету Міністрів СРСР», що у низці джерел оцінюється як тимчасове виконання обов'язків прем'єра СРСР з 19 по 28 серпня 1991 року.

У 1992—1996 роках — президент акціонерного товариства «Військово-промислова інвестиційна компанія» в Москві. З 1994 року — голова опікунської ради недержавного пенсійного фонду «Перший національний пенсійний фонд».

З 1997 по 2016 рік очолював Раду ветеранів та старійшин Російської академії космонавтики імені Ціолковського, був членом президії академії, очолював Благодійний фонд ветеранів Російської академії космонавтики.

Помер 3 жовтня 2016 року. Похований в Москві на Троєкуровському кладовищі.

Нагороди і звання

• Герой Соціалістичної Праці (18.02.1984)
• орден Леніна (18.02.1984)
• орден Жовтневої Революції (1978)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (26.04.1971, 25.03.1974)
• медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
• Срібна медаль ВДНГ (1976)
• медалі
• Державна премія СРСР (1977)
• Премія Уряду Російської Федерації імені Юрія Гагаріна в галузі космічної діяльності (2011) — за розвиток ракетно-космічної промисловості, організацію космічної діяльності та використання її результатів на користь науки, забезпечення соціально-економічного розвитку та обороноздатності країни
• Почесний громадянин Златоустівського міського округу Челябінської області (2012)

Джерела

• Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг. Историко-биографический справочник./Сост. В. И. Ивкин. Москва, 1999. (рос.)