Дружина Лота

Дружина Лота
У шлюбі з	Лот
Діти	старша дочка Лотаd і молодша дочка Лотаd
Медіафайли у Вікісховищі

Дружина Лота — безіменний персонаж Старого Завіту, дружина Авраамового племінника Лота. Згідно з Книгою Буття, перетворилася на соляний стовп, озирнувшись на руйновані небесним вогнем міста Содом і Гоморру (Бут 19:15—30).

Розповідь у Біблії

У старозавітній Книзі Буття Лот — син Харана і племінник родоначальника євреїв Авраама. За винятком дружини Авраамової Сарри, Лот був єдиним родичем, що супроводжував патріарха Авраама при його переселенні в Ханаанську землю . Авраам йому запропонував: «…відділися ж мене. Якщо ти ліворуч, то я праворуч, а якщо ти праворуч, то я ліворуч» (13:9). І вийшло, що «Аврам став жити на землі Ханаанській; а Лот став жити в містах околиці і розкинув намети до Содому» (13:12). Місто Содом було одним із п'яти міст у квітучій долині Сиддім, при гирлі річки Йордан .

Перед руйнуванням небесним вогнем двох безбожних міст — Содома і Гоморри) — від загальної загибелі врятувалося тільки Лотова сім'я, яку з міста вивели ангели. В дорозі дружина Лота всупереч ангельському наказу озирнулася назад і обернулася на соляний стовп, а сам Лот з дочками втік у сусіднє місто Сигор, а потім відійшов у гору, і став жити з дочками в печері, де від старшої дочки у нього народився син Моав (родоначальник моавітян)), а від молодшої — Аммон, він же Бен-Аммі, майбутній родоначальник амонітян.

Коментарі

Перетворення дружини Лота на соляний стовп критики-раціоналісти пояснювали тим, що дружина Лота від страху побачивши міста, що горіло, впала в бездушний стан; задушливі випари від пожежі, просочені сіркою та сіллю (Втор 29:23), умертвили її і помалу довершили скам'яніння .

Французький тосафіст другої половини XII століття Йосип Бехор-Шор з Орлеана помічав, що ця жінка, не вірячи в остаточну загибель Содома і Гоморри, забарилася в дорозі, де і була захоплена вогненним дощем із сірки, до якої в таких випадках зазвичай примішана сіль.

Соляний стовп (грец. στήλη ἁλός) біля Мертвого моря згадується в Кнгизі мудрості Соломона (10, 7), де він характеризується як «пам'ятка невіруючої душі». Цей стоп бачив Йосип Флавій, а Климент Римський та Іреней Ліонський згадували його існування .

Художні зображення

• 
  Мозаїка (XII століття) собору Різдва Пресвятої Богородиці (Монреалі, Італія)
• 
  Гравюра (1875) Гюстава Доре
• 
  «Дружина Лота» (1878), скульптор Амо Торнікрофт , Музей Вікторії та Альберта, Лондон

Див. також

• Дружина Лота (скеля)