Страх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Індійська жінка і діти втікають від фотоапарата. Бомбей, 1895 р.
Суспільна паніка в США у 1873 р.

Страх — одна з первинних, гострих і зазвичай ламаючих емоцій, що характеризується обширними тілесними змінами, і поведінкою втечі чи характером ховання. Страх є емоційною відповідю на наступаючу небезпеку. Більшість страхів пов'язані з болем (напр.: страх висоти пояснюють страхом болю при падінні). Теоретики досліджень поведінки, такі як Джон Ватсон і Пол Екман, стверджують, що страх є однією з декількох основних емоцій (напр.: радість і гнів). Страх є механізмом виживання, і зазвичай трапляється у відповідь на конкретний негативний стимул.

Зміст

[ред.] Різновидності

Серйозний страх є відповідю на деяку грізну небезпеку що насувається, тоді як дріб'язковий повстає при зіткненні з незначною небезпекою. Страх може визначатися різними термінами в залежності від ступеню. Особистий страх значно різниться в рівнях від м'ягкої обережності до крайньої фобії і параної. Страх має відношення до багатьох емоційних станів включаючи хвилювання, стурбованість, параною, жах, паніку (суспільну та особисту) і комплекс переслідування.

Страхи можуть бути фактором всередині ширшої суспільної мережі, де особисті страхи синергійно формують масову істерику.

Страх також може впливати на свідомість та підсвідомість, наприклад через нічні кошмари.

[ред.] Симптоми страху

Одним з найбільш характерних симптомів страху є тремтіння всіх м'язів тіла, нерідко воно насамперед виявляється на губах. Коли страх зростає до агонії жаху, ми одержуємо нову картину емоційних реакцій. Серце б'ється зовсім безладно, зупиняється, і настає непритомність; особа покривається мертвотною блідістю; дихання утруднюється; погляд спрямовується на об'єкт страху і т.д. Зіниці при цьому бувають непомірно розширені. Усі м'язи клякнуть і починають конвульсивно рухатися.

При стані страху і після його перенесення настає ряд вегетативних реакцій.

[ред.] Причини страху

У більшості випадків страх виникає на підставі життєвого досвіду. Маленька дитина не боїться висоти і, сміливо перегнувшися вниз, випадає з вікна, якщо вона не випробувала падіння і т.п. до цього. Лише випробувавши біль при різних умовах, вона починає боятися того, що може заподіяти біль. Те, що називають "почуттям самозбереження", лише частково є уродженим, головним же образом воно розвивається в плині життя на підставі пережитого болю.

У реакціях страху очевидна участь адреналіну. Він додає силу моторним реакціям, він же, можна думати, бере участь у рефлексі іммобілізації ("рефлекс мнимої смерті"). Можливо, що в одній кількості адреналін є джерелом сили, в іншому сприяє задубінню м'язів.

Страх - пасивно оборонна реакція. Він указує на небезпеку чогось від когось більш сильного, на небезпеку, яку потрібно уникнути, від якої треба усунутися. Якщо погроза виходить від більш слабкого, то це викликає активно-оборонну реакцію - гнів. Усі залежить від співвідношення сил. Зрозуміло, що в людей слабких, котрим важче переборювати життєві труднощі, більше приводів для реакції страху.

І в дитини, і в дорослого є страх перед невідомим, перед новим. Цей страх робить обережною особу і має захисне значення. Коли знання світу було незначним, а область невідомого величезна, страх тримав людину у своїй владі і змушував її населяти світ страшними чудовиськами і богами.

[ред.] Градації страху

Різні градації страху в людини виражаються по-різному: жахом, панікою, острахом, тривожністю, боязким чеканням, заляканістю, затурканістю, зв'язаними зі страхом почуттями покірності і відданості. У людини при сильному переляку або жаху спостерігаються: заціпеніння, панічне бажання утекти, дифузійне безладне м'язова рухливість. Заціпеніння, що настає при переляку, як правило, швидко проходить і може перемінитися руховим порушенням. Наприклад, гнана страхом людина може зробити такий стрибок через перешкоду, підняти таку вагу, стати раптом здатною на таку напругу, які в звичайному стані немислимі. Страх, якщо він не досягає сили, що гальмує психіку, може цілком поставити мислення собі на службу. Думки прикуті до однієї мети: знайти вихід із застрашливого становища. І страх може відчуватися в настільки слабкому ступені, що людина виконує свою звичайну роботу, відбувається звичайний хід асоціацій, а страх криється десь на задньому плані, на задворках свідомості.

[ред.] Література

  • Joanna Bourke (2005), Fear: a cultural history, Virago
  • Corey Robin (2004), Fear: the history of a political idea, Oxford University Press
  • Duenwald, Mary. "The Psychology of ...Facial Expressions" Discovery Magazine Vol. 26 NO. 1
  • Krishnamurti, J. (1995), On Fear, Harper Collins, ISBN 0-06-251014-2
  • Туренко О.С. Страх: спроба філософського усвідомлення феномена. Монографія, - К. "ПАРАПАН" - 2006, -214 С.

[ред.] Зовнішні посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:

[ред.] Див. теж

Особисті інструменти