Дурний хутір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дурний хутір
Луганськ
Загальна інформація
48°32′05″ пн. ш. 39°15′14″ сх. д. / 48.534795000027777689° пн. ш. 39.25389300002777304° сх. д. / 48.534795000027777689; 39.25389300002777304Координати: 48°32′05″ пн. ш. 39°15′14″ сх. д. / 48.534795000027777689° пн. ш. 39.25389300002777304° сх. д. / 48.534795000027777689; 39.25389300002777304
Район Артемівський район
Адмінодиниця Артемівський район

Дурний хутір (рос. Дурной хутор) — історична місцевість Луганська. Інша назва — селище Косіора. Розташований в Артемівському районі між кварталами Южним і Героїв Сталінграда, а також між Мощинським і Калмицьким ярами.

Назва[ред. | ред. код]

За народною етимологією, ця місцевість колись була безлюдним і непридатним для життя пустирем. Але знайшовся якийсь дурень, що збудував тут собі хату.

Історичний огляд[ред. | ред. код]

Будинок молитов євангельських християн-баптистів на вул. Чорноморській, 76

Селище почало забудовуватись у 1964-1965 роках.

Складається з паралельних вулиць Азовської, Львівської, Очаківської, Стаханова, Фадєєва, Чорноморської і перпендикулярних Ангарської, Болотнікова, Остапа Вишні, Дружби народів, Каспійської, Онєжської, Танкової та інших.

На вул. Чорноморській, 76 знаходиться громада Ради церков євангельських християн-баптистів. У радянські часи тут була найбільша концентрація підпільних протестантів, за якими «полювали» співробітники КДБ. Віряни відмовлялись реєструватись в державних органах, чим доставляли великий клопіт владі. Комуністи безуспішно намагались ліквідувати «сектантське кубло». Постійно складались адміністративні протоколи за порушення законодавства про культи і проведення підпільних богослужінь. Вживались і жорсткіші заходи – арешт і засудження найактивніших проповідників і віруючих.

У 1980-х роках між вулицями Остапа Вишні та Дружби народів був зведений спальний квартал «Южний».

Джерела[ред. | ред. код]

  • Форостюк О. Д. Прогулянки Старим містом // Довідник куратора студентських груп. — Луганськ, 2011.