Баптизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Протестантизм
95Thesen.jpg
Реформація
Доктрини протестантизму

Дореформаційні рухи

Вальденси • Гусити • Катари • Лолларди


Реформаційні церкви

Англіканство • Анабаптизм • Кальвінізм • Лютеранство • Цвінгліанство


Постреформаційні рухи

Армія спасіння ·  Баптизм ·  Квакери ·  Меноніти ·  Пієтизм • Пуританство • П'ятидесятництво • Харизматизм


«Велике пробудження»

Рівайвелізм • Методизм • Євангелізм • Учні Христа

Баптизм (від грец. Βάπτισμα: хрещення) — один із напрямів протестантизму.

Заснування[ред.ред. код]

До початку 1500 року у різноманітних країнах Західної Європи почали утворюватися групи віруючих, які не погоджувалися з діями офіційної Католицької Церкви, а точніше — з діями Римо-католицької церкви по країнах свого поселення.

Початок XII століття — і наступні декілька століть — стали часом виникнення нових християнських течій у Західній Європі: вальденси (XII ст.), лолларди (Англія, 1380 р.), гусити (Чехія, 1410 р.), Саванаролла (Італія, 1490 р.), лютерани (Німеччина, 1517 р.), реформатори (Швейцарія, 1520 р.), анабаптисти (Швейцарія — Німеччина, 1527 р.), менноніти (Німеччина, 1535 р.), кальвіністи (Швейцарія, 1541 р.), гугеноти (Франція, 1570 р.), пуритани (Англія, 1580 р.), індепенденти, (або конгрегаціоналісти) (Англія, 1590 р.), баптисти (Нідерланди, 1609 р.), перша баптистська Церква — Англія, 1612 р.

Перші баптисти були англійцями-конгрегаціоналістами, які через релігійні переслідування емігрували з Англії в Нідерланди. Засновником баптизму і першим керівником першої баптистської громади став Джон Сміт. У 1612 році, коли в Англії виникла хвиля релігійних переслідувань, частина амстердамських баптистів повернулася на батьківщину — але вже без засновника баптизму. І в цьому ж, 1612 році, в Лондоні виникла перша баптистська громада. Саме в Англії повністю сформувались віровчення і догмати — і саме в Англії англійці почали називати себе баптистами. Спершу течія мала незначне поширення, хоча вже у війську пуритан Олівера Кромвеля знаходимо його представників.

Баптисти в Україні[ред.ред. код]

І в Україні відомі кілька центрів пробудження. Баптистські громади виникли на основі штундизму — течії протестантського характеру, що розвивалася у німецьких колоніях. Першим у 1852 році стало село Основа Одеського повіту Херсонської губернії. Другим — це села Карлівка та Любомирка Єлизаветградського повіту Таврійської губернії. Визначним проповідником на Наддніпрянщині був простий селянин Рябошапка. На Західну Україну євангельський рух долунав пізніше: на Волинь у 1864 році, на Буковину, яка була під Румунією у 1920 році, на Галичину у 19201925 роках. У Бессарабії пробудження почалалося в 1870 році. А вже в 2000 році в Україні було понад 2000 громад та близько 150 тис. членів баптистських церков.

За радянських часів баптисти переслідувалися, багато з них загинули по таборах. В 60-х роках баптистський рух зазнав розколу — виділилася група т. зв. «прокоф'євців», котрі вирізнялися консерватизмом й антирадянським спрямуванням. Дана група отримала назву «нереєстровані» або «відділені» й сформувала свій провід (Рада церков), друкований орган тощо. Основна течія (і набагато чисельніша)називалася «реєстровані». Виникли й менші групи — «чисті» баптисти та «автономні» громади. Репресії влади однак були спрямовані і проти «реєстрованих» і проти «нереєстрованих». З останніх найвідомішим є в'язень радянських таборів Георгій Вінс.

В Україні Головою Союзу євангельських християн-баптистів (ЄХБ), тобто «реєстрованої» течії, з 1990 по 2006 рр. був Комендант Григорій Іванович; у 2006 р. Головою ЄХБ України був обраний Нестерук В'ячеслав Васильович, його заступником — Шемчишин Володимир Павлович.

Віровчення[ред.ред. код]

Віровчення баптистів засновано на лютеранстві та кальвінізмі. Особливе значення надається особистій вірі: баптисти відродили культову і церковну організацію, обряд хрещення проводять над дорослими, мотивуючи це тим, що в Новому Завіті нема прикладів хрещення дітей, а лише дорослих осіб, а також (1Петр.3:21), де читаємо, що хрещення — це обіцянка Богові доброго сумління. Хрещення розглядається як знак духовного відродження, а баптизм, наразі, вимагає активну місіонерську діяльність.

Статут віри[ред.ред. код]

Визнання віри Євангельських християн-баптистів

1. Святе Письмо.

Віримо, що Біблія — канонічні книги Святого Письма — є богонатхненим за своєю природою духовним письмовим твором, справжнім Словом Божим, яке виражає Боже Самовідкриття. Визнаємо, що у тексті оригіналу Біблія є непомильною, авторитетною і достатньою на всі часи. Тому, маючи Божий авторитет, Святе Письмо — це для нас практична настанова у всіх аспектах життя.

2. Бог.

Віримо в єдиного, живого та істинного Бога, в Особу безначальну, — таку, що вічно існує, усе знає, є святою, всюдиприсутньою та всемогутньою, Творцем і Володарем усього, що існує: видимого і невидимого світів.

Ми віримо в те, що Бог є триєдиним: Отець, Син і Святий Дух. Кожна Особа Трійці володіє усією сукупністю божественних рис та є рівною в них іншим. Триєдиний Бог у Своєму єстві є нероздільним, так що Отець — Бог, Син — Бог і Святий Дух — Бог, але не три Бога, а один Бог.

Віримо в Бога-Отця — ніким не створеного, безначального, Творця всесвіту.

Віримо в Бога-Сина Ісуса Христа, не створеного, а однородженого від Отця та єдиносущного Отцю, істинного Бога, через Якого почало бути все. Заради спасіння людей Він став істинною Людиною, бувши непорочно зачатий у лоні Діви Марії від Духа Святого. Він прожив безгрішне життя, помер за гріхи людей, був похований, воскрес, вознісся, сів праворуч Бога-Отця і знов прийде у славі судити живих і мертвих.

Ми визнаємо, що Ісус Христос є єдиним посередником між Богом і людиною.

Віримо в Бога-Духа Святого, не створеного, Який походить від Отця через Сина, є істинним Богом і рівним Отцю і Сину. Він є Учасником у створенні світу, у справі спасіння людини, у збудуванні Церкви. Він є натхненником Святого Письма. Він викриває світ у гріху, прославляє Христа, настановляє віруючих.

3. Людина.

Віримо, що Бог створив людину безгрішною, за Своїми образом і подобою. Визнаємо, що Бог створив людину вільною у виборі між добром і злом. Перші люди самостійно обрали шлях непослуху своєму Творцеві і цим згрішили проти Бога. Через це гріхопадіння перших людей усе людство успадкувало від них гріховну природу та смерть.

Віримо, що Бог у Своїй любові передбачив план спасіння людей через добровільну жертву Ісуса Христа за наші гріхи. Ісус Христос взяв на Себе усі людські провини і витерпів кару за них на Голгофському хресті. Спасіння звершується Богом через благодать, людина приймає спасіння вірою. Через віру людина отримує виправдання. Наслідком навернення до Бога є народження згори від Святого Духа (відродження). Наслідком виправдання є освячення — процес відокремлення від гріха, посвяти себе Богові та переображення в образ Ісуса Христа. Християнин має освячуватися постійно протягом усього життя. Людина виявляє свою віру через свої вчинки.

4. Церква.

Віримо, що Церкву створено Ісусом Христом. Вона є зібранням народжених згори людей, які викуплені Ісусом Христом з усіх народів протягом усіх часів. Визнаємо, що Ісус Христос є Головою Церкви. Належність людини до Церкви Христової виявляється через належність до однієї з місцевих церков.

Місцева церква є зібранням народжених згори людей, які мешкають в одній місцевості, поєднані однією вірою та добровільно об'єдналися для спільного служіння Господу та задоволення своїх духовних потреб. Віруючі приєднуються до місцевої церкви через водне хрещення по вірі. У кожній місцевій церкві Господь поставляє служителів (пасторів та дияконів) через обрання їх місцевою церквою.

Віримо, що водне хрещення по вірі є заповіддю Господа Ісуса Христа, встановленою для тих, хто навернувся до Бога, розкаявся у своїх гріхах, увірував в Ісуса Христа як свого особистого Спасителя та пережив народження згори. Передумовою хрещення є свідоме визнання людиною своєї віри в Ісуса Христа як особистого Господа і Спасителя. Хрещення звершується служителями церкви у вигляді повного занурення новонаверненого у воду.

Віримо, що Вечеря Господня — це заповідь Господа Ісуса Христа, яка була встановлена Ним для згадування та сповіщання Його страждань та смерті. Ми визнаємо, що хліб та вино вказують на тіло та кров Ісуса Христа. Вечеря Господня виражає єднання віруючих з Ісусом Христом та один з одним; участь у Вечері Господній мають право брати члени церкви, що знаходяться у мирі з Богом та церквою.

5. Другий прихід Христа.

Віримо у другий прихід Господа Ісуса Христа на землю у силі та славі, у воскресіння померлих у Христі та в переміну тих віруючих, які на час підхоплення Церкви будуть живі. Віримо у зустріч Церкви із Христом на хмарах. Ми віримо у тисячолітнє Царство Христа. Також віримо у воскресіння усіх померлих та праведний суд Божий над кожним із них: після суду наступить вічність, яка для одних буде вічним блаженством із Христом, а для інших вічними муками.

6. Принципи християнського життя.

Віримо, що шлюб є створений Богом як союз чоловіка та жінки. Чоловік та жінка з'єднуються для взаємної допомоги, підтримки та продовження людського роду. За Святим Письмом, чоловік може мати одну дружину, і, подібно, жінка — одного чоловіка. У випадку смерті чоловіка чи дружини Слово Боже не забороняє тому, хто залишився, вступати в шлюб. Віримо, що тим, хто вступив у шлюб, Господь наказує не розлучатися, дозволяючи розлучення через перелюб чи розпусту однієї зі сторін. Визнаємо, що дошлюбні статеві стосунки, а також союз між особами однієї статі, є гріхом. Визнаємо, що діти в сім'ї є дорогоцінним подарунком від Бога та що батьки несуть відповідальність за виховання своїх дітей.

Визнаємо, що свобода совісті є одним із невід'ємних прав людини, що ніхто не має права примушувати людину вірити чи не вірити в Бога, практикувати чи не практикувати свою віру.

Віримо, що владу встановлено Богом для захисту добрих та покарання злих людей. Ми визнаємо, що Господь наказує нам молитися за правителів, мир та правосуддя. Визнаємо, що християни повинні бути зразковими громадянами своєї держави. Визнаємо, що християни мають право працювати в органах влади. Також ми визнаємо, що християни повинні виконувати закони своєї держави, якщо ці закони не обмежують свободи совісті та свободу виконання Божих приписів. У противному випадку залишаємо за собою право чинити згідно зі Словом Божим.

Визнаємо, що відокремлення Церкви від держави відповідає принципам Святого Письма та що Церква не може знаходитися під керівництвом світської влади.

Дане Визнання віри є коротким викладом основних положень віри євангельських християн-баптистів.

Напрямки[ред.ред. код]

У світі баптизм поділяється на кілька напрямків. Зокрема: «загальні» (вважають, що Христос помер за все людство),«часткові»(Христос помер не за всіх, а лише за «частку», тих, хто передбачені до спасіння),«відкриті»,«закриті»,«зміїні»(невелика фундаменталістська група у США),«примітивні» тощо. За часів СРСР місцеві баптисти також поділилися на кілька напрямків: «реєстровані» (за часів СРСР були зареєстровані владою, більш модернізовані),«нереєстровані» або «відділені» (не визнавалися владою, консервативніші), а також «чисті»та «автономні» громади. Цей поділ характерний і для сучасної України.

Статистика[ред.ред. код]

На 2007 рік у світі налічується біля 110 млн баптистів. Найбільша кількість баптистів у США (37,5 млн.).

Відомі баптисти у світі[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Christian cross.svg Це незавершена стаття про християнську деномінацію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.