Дякунович Сергій Сергійович
| Сергій Дмитрук Дякунович Сергій Сергійович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
5 травня 1986 м. Соснівка, Червоноградський район, Львівська область, Україна | |
| Смерть |
7 березня 2022 (35 років) м. Буча, Київська область, Україна (у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Формування | 14 ОМБр | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Сергій Сергійович Дякунович — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 5 травня 1986 року. Рано залишився без батьківського піклування, його з сестрою виховувала бабуся.
В 2003 році закінчив загальноосвітню школу у рідному місті. З 2010 року працював гірником очисного забою дільниці № 3 на шахті «Межирічанська» ДП «Львіввугілля». Мешкав у м. Соснівка Червоноградського району на Львівщині.
Під час війни на сході України з 2014 по 2017 роки воював на передовій, був учасником АТО. Після демобілізації знову повернувся працювати на шахту "Межирічанська".
З початком російського вторгнення РФ в Україну був призваний до ЗС України за мобілізацією. Військову службу проходив у складі 14-тої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.
Загинув 7 березня 2022 року в боях з агресором в районі м. Бучі на Київщині. Тіло загиблого було знайдено побратимами лише через місяць, 7 квітня 2022 року, тобто після звільнення місцевості від ворога.
Заупокійне Богослужіння відбулося 9 квітня 2022 року в церкві УГКЦ Верховних Апостолів Петра і Павла, а чин похорону - наступного дня. Похований на Сілецькому цвинтарі Червоноградської міської громади на Львівщині[1][2][3][4].
Родина[ред. | ред. код]
Залишилися дружина Юлія та донька (нар. 2019)[4].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [5].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2022) |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Садловська, Катерина (4 квітня 2022). У бою за Україну загинув 35-річний мешканець Львівщини Сергій Дякунович. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 5 серпня 2022.
- ↑ Сергій Дякунович. http://www.lvug.com.ua (укр.). Процитовано 5 серпня 2022.
- ↑ В бою за Україну загинув 36-річний Герой зі Львівщини Сергій Дякунович. Твоє місто (укр.). 8 квітня 2022. Процитовано 5 серпня 2022.
- ↑ а б Соснівчанин Сергій Дякунович віддав своє життя за свою дитину та за те, щоб вона жила в мирі. Голос Сокальщини (укр.). 18 червня 2022. Процитовано 5 серпня 2022.
- ↑ Президент відзначив державними нагородами військовослужбовців Збройних Сил України. armyinform.com.ua (укр.). 3 травня 2022. Процитовано 5 серпня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 2 травня 2022 року № 293/2022 «Про відзначення державними нагородами України»