Дім Слів
| Dom Słów | |
|---|---|
| Дім Слів | |
 | |
| Тип | інституція культури |
| Засновано | 2014 |
| Країна |
 Республіка Польща |
| Розташування |
Польща, Люблін, вул. Жмігруд, 21/ Крулевська,17 |
| 51°14′46″ пн. ш. 22°34′04″ сх. д. / 51.24611° пн. ш. 22.56778° сх. д.Координати: 51°14′46″ пн. ш. 22°34′04″ сх. д. / 51.24611° пн. ш. 22.56778° сх. д. | |
| Материнська організація |
Брама Ґродська — Театр NN |
| Вебсайт: teatrnn.pl/domslow/ | |
 | |
 Дім Слів у Вікісховищі | |
Дім слів (пол. Dom Słów), раніше Музей Друкарства — мистецький та освітній осередок, відкритий 3 жовтня 2014 року у приміщенні будинку на вулиці Жмігруд 1 у Любліні. Заклад створено на базі Музею Друкарства, який, в свою чергу, було відкрито в 2007 році, коли приміщення, в яких раніше знаходився Музей, було віддано осередку «Брама Гродська — Театр NN».
Дім слів був створений задля популяризації значення слова у культурі та суспільному житті, а також для поглиблення знань про історію люблінського друкарства.
Історія місця[ред. | ред. код]
Старовинний будинок на вулиці Жмігруд 1 примикає до будівлі за адресою Крулевська 17, яка була раніше палацом Потія, зведеним у XVII столітті віленським воєводою Людовиком Потієм.
Друкарня «Популярна»[ред. | ред. код]
У 1932—1951 роках на вулиці Жмігруд 1 діяла друкарня «Популярна»[1]. Її заснували двоє друкарів — Олександр Міхальський та Юзеф Рибінський. Тут, серед інших, друкували свої твори Юзеф Лободовський та Францішка Арнштайнова. Під час окупації друкарня виконувала замовлення німецької влади, але в 1943 році друкарі розпочали співпрацю з польським підпіллям. У березні 1944 року після доносу дочки одного з друкарів майже всіх було заарештовано і відправлено до в'язниці на території люблінського замку. 3 червня того ж року їх розстріляли на Майданеку. Коли Червона армія увійшла до Любліна, Софія Міхальська — вдова Олександра Міхальського — відновила друкарню і керувала нею до 1951 року[2]. Потім комуністична влада перетворила друкарню «Популярна» на «Спілку книгодруковців-палітурників», а згодом на «Інтрограф», який діяв до 1972 року.
Музей Традицій Люблінського друкарства[ред. | ред. код]
Створення музею відбулось на межі 1972/1973 років. У той час Францишек Павєльський, керівник друкарні «Інтрограф», разом із заступником з технічних питань Владіславом Білецьким, виступили з ініціативою створити музей на базі старих приміщень з використанням існуючого історичного обладнання. Проте через зміну влади розпочалися проблеми із фінансуванням і поступово музей перетворився на руїни, а у неопалюваних та вологих приміщеннях завелися щури[3].
У 2007 році заклад передали Осередку «Брама Гродська — Театр NN» і одразу після цього було прийнято рішення про виділення коштів на оновлення приміщень та машин. Вже у 2008 році було відкрито друкарню, а 3 жовтня 2014 року на базі Музею Друкарства було засновано Дім Слів[4].
Діяльність[ред. | ред. код]
Музей Друкарства[ред. | ред. код]
На базі Музею Друкарства популяризуються знання про історію друкарського мистецтва в Любліні, а також зберігаються антикварні друкарські машини[5].
Він складається з 6 майстерень, в кожній з яких організовуються майстер-класи для відвідувачів:
- друкарня, обладнана антикварними машинами, значна частина яких збереглася ще з часів друкарні «Популярна». Серед машин, які використовуються, є і Планета Фіксія[6];
- набірний цех[pl] , що займається виробництвом матриць для друку;
- майстерня, де виготовляються палітурки та оздоблювальні матеріали;
- папірня, де створюють папір ручної роботи;
- майстерня літографії, створена для вшанування історії цього мистецтва. Станом на 2020 рік її діяльність призупинено;
- майстерня, де займаються гравіюванням на міді. Станом на 2020 рік її діяльність призупинено.
Виставки[ред. | ред. код]
У Домі Слів діє постійна виставка друкарських машин та виставка «Сила вільного слова», на якій представлені журнали, книги, а також фрагменти кінофільмів, які пов'язані з друкарями та розкривають історію підпільного друку. Також організовуються тимчасові виставки, як, наприклад, «Подвір'я» — проект, в рамках якого подвір'я Дому Слів щороку розмальовують в стилі різних казок та книг[7][8].
Фестивалі[ред. | ред. код]
Місто поезії[pl] — щорічний фестиваль, спрямований на популяризацію літератури і особливо люблінських поетів. Покровителем фестивалю став Юзеф Чехович. Фестивальні заходи організовуються на вулицях, міських площах та в приватних квартирах. Зазвичай це зустрічі з поетами, майстер-класи та оздоблення міського простору (наприклад сходів і стін будівель) віршами[7][8].
Головною ідеєю фестивалю «Малі історії» є популярізація мистецтва розповідання історій. Кожен сезон фестивалю є також підсумком тематичного конкурсу оповідань. Гостями фестивалю є журналісти, репортери, письменники та актори[9].
Міжнародний фестиваль «Зустрічі з оповідачами світу» існує з 2012 року. Це серія щорічних презентацій оповідачів із різних куточків Європи та світу. Під час фестивалю організовуються спектаклі різними мовами та зустрічі з майстрами оповіді[10].
Ще один фестиваль під егідою Дому Слів має назву «TypoLub» — це цикл зустрічей, присвячений типографії та прикладній графіці. Фестиваль дає можливість краще зрозуміти зв'язок між традиційним носієм, який друкує, та новими техніками цифрової типографії[11].
Видавництво[ред. | ред. код]
Невід'ємною частиною діяльності Дому Слів та Осередку «Брама Гродська — Театр NN» є видавнича справа. Вона включає в себе публікацію історичних та літературних монографій, пов'язаних з культурною спадщиною Любліна та Люблінського регіону. Першим видавничим циклом був «Scriptores» — продовження щоквартального випуску «Scriptores Scholarum», що видавався до 2000 року[12].
Видавництво також використовує ресурси друкарні, особливо при створенні акцидентних друкованих робіт[pl], які в основному використовуються для промоції заходів, організованих Домом Слів та Осередком «Брама Гродська — Театр NN».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Drukarnia "Popularna" w czasie okupacji. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Historia drukarni "Popularna" z perspektywy wnuka Zofii Michalskiej. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Rozmowa z Tomaszem Pietrasiewiczem - stan Izby na początku XX w. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Izba Drukarstwa staje się Domem Słów. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Izba Drukarstwa- leksykon Teatr NN. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Aleksandra Pucułek (8.10.2016). Planeta Fixia. Na świecie jest tylko kilka egzemplarzy takiej maszyny. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ а б Lublin - festiwal Miasto Poezji 2019: „poezja w powietrzu/wiersze w eterze”. 20.05.2019. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ а б Renata Chrzanowska (20.05.2019). Festiwal „Miasto Poezji” w Lublinie. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Festiwal Małych Opowieści. 20-06-2017. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Agnieszka Mazuś (20.06.2018). „Spotkania z opowiadaczami świata” w Lublinie. Do słuchania. W kilku językach, najlepiej ojczystym. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Typolub 2018. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Katalog czasopism - "Scriptores" do 2008 roku. Процитовано 24 лютого 2020.