Діна Літовська
| Діна Літовська | |
|---|---|
| Народилася |
17 грудня 1979 (44 роки) Донецьк,  Україна |
| Громадянство |
 США |
| Діяльність | фотографка |
| Alma mater | Нью-Йоркський університет |
| Сайт | dinalitovsky.com |
Діна Літовська (англ. Dina Litovsky, нар. 17 грудня 1979, Донецьк, Україна) — фотографиня українського походження, з 1991 року живе в Нью-Йорку[1].
Раннє життя та освіта[ред. | ред. код]
Діна Літовська народилася в Донецьку, Україна[2]. У 1991 році вона переїхала до Нью-Йорка, де вивчала психологію в Нью-Йоркському університеті. У 2010 році отримала диплом магістра з фотографії у Школі візуальних мистецтв у Нью-Йорку[3].
Фотографія[ред. | ред. код]
Її роботи були представлені в The New York Times, National Geographic, New York Magazine, Photo District News (PDN), Esquire, The New Yorker, Wired тощо[4].
Літовська була обрана для перегляду PDN 30 New and Emerging Photographers у 2014 році[5]. У 2020 році Літовська отримала премію Наннена, німецьку нагороду за документальну фотографію.
Роботи Літовської можна охарактеризувати як візуальну соціологію та як документальне оформлення «соціальної динаміки американської культури»[6]. Вона часто зосереджується на субкультурах та ідеї дозвілля.
Її серіал «Темне місто» — це кінематографічний портрет Нью-Йорка під час пандемії COVID-19 під впливом Едварда Хоппера. Цю роботу описали як «Фотографії дезорієнтованого Нью-Йорка в умовах самоізоляції»[7].
«Відпочинок амішів» розповідає про мандрівників амішів і менонітів, які повертаються в Сарасоту, штат Флорида. Meatpacking розповідає про сексуальну політику нью-йоркського району Meatpacking. «Fashion Lust» — це тиждень моди за кулісами та в перших рядах у Нью-Йорку, Парижі та Лондоні. Девичник — це інтимний погляд на сучасний ритуал дівич-вечора[8]. «Untag this Photo» стосується впливу камер iPhone та соціальних мереж на публічну поведінку молодих жінок у нічних клубах[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Behrmann, Kai. Photographic Fiction. ArtOfCreativePhotography.com (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Fleming, Amy (26 травня 2021). Amish girls on holiday at the beach: Dina Litovsky’s best photograph. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Dina Litovsky Bio (англ.). Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Richardson, Whitney (14 квітня 2014). Last Night to Bend the Rules. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ WALSH, BRIENNE. PDN`s 30 2014: Dina Litovsky. www.pdns30.com (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Photographer Dina Litovsky – why we are huge fans of her work. www.tributetomagazine.com (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ SCIMECCA, ALEX (28 червня 2020). Dark City: Photos of a disorienting New York in lockdown. fortune.com (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ ROSENBERG, DAVID (3 грудня 2012). For Bachelorettes, What Happens in These Photos Stays in These Photos. State.com (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ DINA LITOVSKY “UNTAG THIS PHOTO”. tantotempo.jp (англ.). 22 вересня 2013. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
|
|
|
Це незавершена стаття про особу США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |