Ебергард Вайхольд

Ебергард Вайхольд
нім. Eberhard Weichold
Народився	23 серпня 1891(1891-08-23) Дрезден, Німецька імперія
Помер	19 грудня 1960(1960-12-19) (69 років) Бремен, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець, мореплавець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Віце-адмірал
Нагороди	Золотий німецький хрест Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Медаль «Ліакат» Галліполійська зірка Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» Хрест «За військову доблесть» (Італія) Офіцер Савойського військового ордена Нагрудний знак підводника
Медіафайли у Вікісховищі

Ебергард Вайхольд (нім. Eberhard Weichold; 23 серпня 1891, Дрезден — 19 грудня 1960, Бремен) — німецький офіцер, віце-адмірал крігсмаріне. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

1 квітня 1911 року поступив на службу кадетом в кайзерліхмаріне. Учасник Першої світової війни. З 1 грудня 1915 по 6 травня 1916 року навчався у школі підводників, після чого служив вахтовим офіцером на підводних човнах UB 11, U 4, UC 20 і UB 50. З 17 травня по 29 листопада 1918 року — командир UC 22, на якій потопив 3 кораблі загальною водотоннажністю 10 902 брт. Після війни продовжив службу в рейхсмаріне.

З 27 жовтня 1938 року — перший офіцер Адмірал-штабу командування ВМФ. З 2 листопада 1939 року — начальник спеціального штабу ОКВ з ведення торгово-економічної війни. З 28 червня 1940 року — начальник об'єднаного німецького штабу в Адміралтействі Королівського флоту Італії. З 16 серпня 1941 по 4 березня 1943 року — німецький адмірал в Адміралтействі Королівського флоту Італії, також з 22 листопада 1941 року — керівник німецьким військово-морським командуванням в Італії, відповідав за постачання морем Африканського корпусу. Через суперечку з приводу Середземномор'я зі своїм другом Карлом Деніцем Вайхольд був звільнений з посади і переведений в ОКМ спеціальним представником морської війни. З 1 квітня 1944 по 8 травня 1945 року — начальник навчального штабу ОКМ.

8 травня 1945 року взятий у полон союзниками. Звільнений в 1947 році.

Звання

• Морський кадет (1 квітня 1911)
• Фенріх-цур-зее (15 квітня 1942)
• Лейтенант-цур-зее (3 серпня 1914)
• Обер-лейтенант-цур-зее (26 квітня 1917)
• Капітан-лейтенант (1 лютого 1921)
• Корветтен-капітан (1 квітня 1929)
• Капітан-цур-зее (1 жовтня 1936)
• Контр-адмірал (1 липня 1940)
• Віце-адмірал (1 квітня 1942)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Срібна медаль «Ліакат» з шаблями (Османська імперія)
• Військова медаль (Османська імперія)
• Нагрудний знак підводника (1918)

• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»

• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Німецький хрест в золоті (22 липня 1942)
• Хрест «За військову доблесть» (Італія)
• Савойський військовий орден, офіцерський хрест (Королівство Італія)

Література

• Hans H. Hildebrand und Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945 Band 3: P–Z, Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-2482-4, S. 526–527
• Dieter Hartwig: Großadmiral Karl Dönitz – Legende und Wirklichkeit, Ferdinand Schöningh, Paderborn 2010, ISBN 978-3-506-77027-1, S. 70
• Rangliste der Deutschen Reichsmarine, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn, Berlin 1929, S. 44
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X, S. 124

Посилання

• Ебергард Вайхольд на сайті uboat.net [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Фотографії і нагороди Вайхольда. [Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.]