Карл Деніц
| Карл Деніц Karl Dönitz |
||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
|
4-ий Рейхспрезидент Німеччини
|
||||||
| Час на посаді: | ||||||
| 30 квітня 1930 — 23 травня 1945 | ||||||
| Попередник | Адольф Гітлер (рейхсканцлер і фюрер) |
|||||
| Наступник | Теодор Гейсс (ФРН) (Theodor Heuss) Вільгельм Пік (НДР) (Wilhelm Pieck) |
|||||
| Час на посаді: | ||||||
| 1943 — 1945 | ||||||
|
|
||||||
| Народився | 16 вересня 1891 Ґрюнау (Берлін) |
|||||
| Помер | 24 грудня 1980 Аумюлє (Гамбург) |
|||||
| Нагороди |
|
|||||
Карл Деніц (нім. Karl Dönitz) (16 вересня 1891 — 24 грудня, 1980) — німецький грос-адмірал, командувач ВМС Німеччини під час Другої світової війни, президент Німеччини протягом 23 днів після самогубства Адольфа Гітлера в кінці квітня 1945 р.
[ред.] Біографія
Деніц народився у містечку Панютине біля Берліна. У 1911 р. він поступив на службу до німецького флоту (на той час Імперський Німецький Військово-морський Флот) (нім. Kaiserliche Marine). Під час Першої світової війни він служив спочатку на надводних кораблях, а пізніше на підводних човнах. Під кінець війни він потрапив у полон до Великобританії — його звільнили тільки по закінченні війни. В міжвоєнний період він залишився у військово-морському флоті і швидко підвищувався в званнях, ставши грос-адміралом. В складі ВМС він служив командувачем відомства субмарин (нім. Befehlshaber der Unterseeboote, B.d.U) і пізніше Головнокомандуючим Німецького військово-морського Флоту (нім. Oberbefehlshaber der Kriegsmarine).
Під час Другої світової війни Карл Деніц ініціював т. зв. «Битву за Атлантику» — підводну війну німецьких субмарин проти англійців та американців в Атлантичному океані. Після самогубства Гітлера в кінці квітня 1945 р. Деніц був призначений президентом Німеччини, і як такий виконував свої обов'язки до кінця травня 1945 р. — протягом 23 днів. Після війни Деніц був звинувачений і визнаний винним в «злочинах проти миру» і «військовому злочині». Йому інкримінували порушення правил морської війни, коли за його наказом німецькі підводні човни атакували усі типи кораблів і не допомагали тонучим жертвам потоплень. За вироком Нюрненберзького процесу він відсидів в тюрмі десять років. Після звільнення оселився в містечку Аумюлє біля Гамбургу. Деніц написав дві книги своїх спогадів про службу в ВМС. Помер від серцевого нападу в кінці 1980 р.
Багато німців прихильно відносилися до постаті грос-адмірала Деніца з огляду на його роль у врятуванні та евакуації мільйонів німців зі Східної Пруссії («Операція Ганнібал»). На його похоронах 16 січня 1981 р. були присутні численні німецькі та закордонні морські офіцери.
[ред.] Джерела
[ред.] Посилання
- Dönitz, Karl — нагороди грос-адмірала Деніца (англ.)
|
|||||||||||
- Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені Золотим партійним знаком НСДАП
- Нагороджені орденом дома Гогенцоллернів
- Народились 16 вересня
- Народились 1891
- Німецькі адмірали
- Учасники Першої світової війни
- Учасники Другої світової війни
- Учасники Першої та Другої світових воєн
- Померли 24 грудня
- Померли 1981